Посадовець зазначив, що Домбровський кар'єр — єдиний у світовій практиці з відкритим методом видобутку через близьке розташування до поверхні каліно-магнієвих солей. Після закінчення відробки південної дільниці у 80-их роках почали розробку північної дільниці, ппередають "Вікна".
Заступник начальника управління екології ОДА каже:
"На сьогодні величезну зарозу становлять внутрішньокар’єрні процеси. Особливо — прогресуюче затоплення кар’єру та руйнування північного борту. З припиненням відкачування з дренажної траншеї увесь потік води потрапляє у кар’єр. Потрапляння річки Сівки у кар’єр призведе до його моментального затоплення та інтенсифікує переміщення солених вод до водозабору Калуша".
Розсоли уже наблизилися до водоносного горизонту. Адже руйнуються борти по всьому периметру, хоча основна небезпека — саме через руйнування північного борту.
Андрій Пліхтяк додає:
"Затоплення Домбровського кар'єру суттєво загострить екологічні проблеми не лише Калуського, а і Галицького району. Відбудеться забруднення джерел водопостачання".
Додамо, що вимивання солей із хвостосховища №2 призводить до забруднення водоносного горизонту. Крім того, існує загроза розмивання дамби хвостосховища і розливу розсолів. Ореол заселення від кар’єру, відвалів хвостосхвищ — близько 1000 га.
Не меншу небезпеку несуть і рудники, де фіксують провалля і зрушення земних процесів. Так, у зоні впливу рудника "Калуш" мікрорайон Хотінь. Поблизу житлових масивів уже нараховують 21 провалля. Крім того, відбувається засолення підземних вод через витіснення розсолів із камер. У зоні впливу цього рудника — приблизно 100 будинків.
Ще понад півтисячі будинків знаходяться у зоні впливу рудника "Ново-Голинь", де з 1979 року фіксуються зрушення земних процесів. Йдеться про 300 будинків села Сівка-Калуська та 290 будинків села Кропивник.
Із 2012 року моніторингові спостереження тут майже не проводились.