загрузка...

До Калуша завітав Бернард Дічек, батьків-євреїв якого у Другу світову врятувала калуська родина. ФОТО

У Калуші відбулася зустріч з канадійцем-ізраїльтянином Бернардом Дічеком


До Калуша завітав Бернард Дічек, батьків-євреїв якого у Другу світову врятувала калуська родина. ФОТО

Дата публікації: 2018.01.18 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1171

Старшокласники гімназії мали незабутню зустріч із канадійцем-ізраїльтянином паном Бернардом Дічеком, представником родини євреїв-калушан, яку свого часу порятували наші земляки — родичі гімназійного педагога Наталії Забрицької.

Організатори зустрічі назвали гостя «зберігачем і шукачем непроминальних скарбів генетичної любові до Калуша із генетично-спогадального набутку євреїв-калушан Реґіни та Йозефа Дічеків», інформують "Вікна" з посиланням на Калуську гімназію ім.Дмитра Бахматюка.

Співпраця з Бернардом Дічеком зародилася два роки тому під час творчої роботи гімназистів над відеороликом з художньо-документального літературного образка, гімназистки-випускниці 2011 року Тетяни Дубини (наставник — Галина Довжанська) про родину праведників світу — гімназійного педагога Наталії Забрицької-Паньковичів, котра в час Другої світової війни порятувала закоханих молодят.

Під час зустрічі у гімназії присутні мали нагоду поспілкуватися і побачити уривки із авторського фільму Бернарда Дічека про пошук «свого Калуша з батькових натхненних розповідей».

Раніше йшлося, що  пару закоханих євреїв калушани переховували майже рік у бункері на горищі стайні.

2015 року учні 5-Б класу Калуської гімназії ім. Дмитра Бахматюка та їхній класний керівник Віталій Півторак підготували відео про єврейську історію Калуша.

У зворушливому ролику школярі розповідають історію єврейської громади у Калуші та українських євреїв у роки Другої світової війни.

У відео розказана історія Андрія Панковича і його сім’ї, які в роки Голокосту врятували єврейську пару від смерті. Андрію Панковичу і його батькам в 2000 році було присвоєно звання «Праведників народів світу». Андрій Миколайович згадував:

”Це було восени 1942 року. Мені було 15 років. У той час до мене підійшла молода людина і спитала, чи можна побачити мого батька. Так ми познайомилися: це був Йосип Дичак, який попросив врятувати від смерті його та дружину. У цей час у Калуші йшла акція зі знищення євреїв. Батько і мати зібрали нас, дітей, і сказали, що треба допомогти цим молодим людям врятувати життя, але це повинна бути таємниця. Тато приготував бункер на горищі стайні, де було сіно і Йосип з дружиною переховувалися там з пізньої осені до серпня 1944. Носили їсти у відрі, коли ходили годувати худобу і Бог нам допоміг зберегти життя їхнє і своє”.

Після приходу радянських військ Йосип Дичак пішов на фронт, був розвідником. Після війни єврейська сім’я перебралася до Польщі, потім до Канади, але українець і єврей, які встигли стати рідними людьми, постійно підтримували зв’язок.

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: