29 січня минає 100 років бою під Крутами. Це одна із найтрагічніших сторінок в історії України. Молоді юнаки повстали проти більшовицьких загарбників під станцією Крути. У нерівному бою зійшлося дві сили: менша, але мужня і волелюбна, і більша — жорстока і кривава. Українські війська, які складалися зі студентів і учнів старших класів під керівництвом Аверкія Гончаренка, вступили в нерівний бій з більшовицькою Червоною Армією. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Проявивши жертовність і героїзм заради Незалежності України, холодного січневого дня 1918 року в нерівному бою проти переважаючих сил більшовиків виступили зовсім юні, але нескорені захисники своєї Батьківщини. Тоді ще ніхто не знав, що ця велика війна буде тривати понад 100 років. Як і сто років тому, сьогодні молоді люди на сході України також захищають її суверенність і потребують належного пошанування, йдетьсяу повідомленні управління культури Калуської міської ради, інформують "Вікна".
До уваги присутніх був продемонстрований відеосюжет про події 100-річної давності бою під Крутами, який пов’язав жертовність нескорених захисників Крут із сьогоднішніми подіями на сході України. Присутні на заході вшанували хвилиною мовчання героїв усіх поколінь нескореної України, які боролися за її незалежність.
Свою книгу про героїв Крут – наших земляків представив автор Микола Когут. Він розповів, що ця тема припала йому до душі більше десяти років тому. У одному з видань він прочитав статтю «Галичанин Піпський першим заспівав «Ще не вмерла Україна». Краєзнавець почав вести пошук матеріалів про героїв крутянського бою – вихідців із Західної України. Відкрив для себе ім’я Івана Сорокевича, земляка Піпського із Перемищини. Вони разом навчались в українській гімназії у Перемишлі, де директором був калушанин Григорій Цеглинський. У часи першої світової війни 1915-1917 років доля звела Піпського і Сорокевича у Києві. Тут вони стали учнями Київської другої української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. Звідси галичани добровольцями й вирушили в січні 1918 року під Крути назустріч безсмертю.
Ще серед крутянських героїв-студентів був і наш земляк із Станіславщини – Микола Корпан, уродженець села Тяпче біля Болехова (Долинського району). Згадані Григорій Піпський, Іван Сорокевич, Микола Корпан стали першими героями презентованої книги «Галичани – герої Крут». Також у виданні є біографічні дані про Івана Кушніра, Петра Шкоду, Юліана Гібу, Святослава Магаляса, Олександра Мисана, Івана та Костянтина Карванів та інших.
Складовою книжки «Галичани – герої Крут» є розділ «Тема Крут у творчості поетів Калущини». Сюди увійшли поезії літераторів Олеся Бабія, Михайла Дяченка (Марка Боєслава), Василя Олійника та Богдана Сімківа. Доповненням до книги є підбірка фотографій – героїв бою під станцією Крути, схема самого бою, похорон крутянців на Аскольдовій могилі в Києві та їх вшанування.
Подяку за кропітку наполегливу працю висловила перший заступник міського голови Галина Романко. Вона привітала автора і наголосила про важливість видання та його цінність у патріотичному вихованню підростаючого покоління. Привітали Миколу Когута з виходом чергового видання зокрема автор вступної статті, історик Іван Тимів, калуські дослідники та історики Олег Малярчук, Ігор Ільницький, депутат міської ради Віктор Павлів, голова міськрайонного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Леся Кирилович, громадський діяч Петро Цюпа, голова Середньоугринівської сільської ради Тарас Федорів. Свою поезію про Крути зачитав калуський поет Богдан Сімків.