Зимове диво. У лютому в калушанки зацвіли гіацинти. ФОТО

Гіацинти – багаторічні трав’янисті рослини-ефемероїди. Вони цвітуть навесні, а на час спекотного літа і прохолодної зими «впадають в сплячку».
Переглядів: 1835
Зазвичай гіацинти цвітуть до 8 березня. Але не цьогоріч

Проте — тільки не цієї зими, про що свідчать світлини Олени Смирнової. У соцмережі калушанка коментує:

"Різдвяник зацвів у листопаді,гіацинти - у лютому.... і куда то всьо спішить?".

Цибулина гіацинта велика (4-6 сантиметрів у висоту і приблизно така ж у діаметрі), округла, покрита тонкими плівчастими лусками, живе до десяти років. Після цього цвітіння слабшає. З 5-6-річного віку починають з’являтися дочірні цибулинки. За їх допомогою відбувається вегетативне (не насіннєве) розмноження гіацинтів. Листки довгасті, вузькі, під час цвітіння порівняно короткі, потім відростають до 20 сантиметрів. Гроно-видне суцвіття на товстому м’ясистому квітконосі може досягати 30 сантиметрів у висоту. Квітки в кількості 12-35, дзвонові, на коротких квітконіжках, дуже ароматні. У дикого виду віночок зазвичай синій або білий. У сортових гіацинтів – рожевий, червоний, ліловий, темно-фіолетовий, блакитний, жовтий, оранжевий. Існують махрові сорти.

Висаджують гіацинти в кінці вересня або на початку жовтня. Ділянку під них готують вже в липні – серпні, щоб ґрунт осів, а бур’яни встигли прорости і були видалені. Субстрат скопують на глибину 40 сантиметрів, додають органіку, пісок (якщо потрібно) і фосфорно-калієво-магнієві мінеральні добрива. Слід зауважити, що при посадці гіацинтів синтетичні мінеральні добрива краще замінити попелом і кістковим борошном, а гній – пташиним послідом. Азотні добрива вносять не під зиму, а навесні і влітку.