Пам'ятник Олександру Луцькому і Михайлу Дяченку у Боднарові Вшановуючи пам'ять героя, що загинув у лютому 1952 року, вчитель української мови та літератури Ольга Попадинець наголосила, що поезії непереможного односельця Михайла Дяченка як грізне свідчення, як прокляття сталінщині, як реквієм по незліченних людських жертвах, так немилосердно і так безневинно вигублених на очах жорстокого ХХ віку, розповіла «Вікнам» заступник директора з виховної роботи Боднарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ольга Різничук.
Школярі захищали власну позицію щодо актуального завжди питання «До майбутнього ми йдемо, озираючись у минуле», а також презентували укладені словнички слів-символів, літературознавчих термінів, військової лексики тих часів. Звучало слово і пісня Марка Боєслава.
Гості мали можливість ознайомитися з новинками щодо життя і творчості Михайла Дяченка. Свої міркування говорили дев’ятикласники, послуговуючись матеріалами фільму, створеного режисером Зиновієм Бойчуком.
Переможець ІІІ етапу обласного конкурсу на кращий твір про УПА Валентина Бачевська поділилася думками щодо актуальності завдань проекту на майбутнє.
За словами педагога-організатора Світлани Драгомирецької, година пам’яті у школі – це своєрідний історичний екскурс у минуле, зіткане із трагічних і героїчних сторінок. А також легендарної і, на жаль, досі не завершеної епопеї звитяжної боротьби за незалежність і соборність української держави.
Довідка. Михайло Васильович Дяченко (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав»; 25 березня 1910, с. Боднарів, тепер Калуський район, Івано-Франківська область — 23 лютого 1952, с. Дзвиняч, Богородчанський район) — член Української Головної Визвольної Ради (УГВР), референт пропаганди Карпатського краю, чоловий поет УПА, ідеолог, публіцист і пропагандист українського збройного підпілля ОУН-УПА. Редактор підпільного часопису «Чорний ліс» (1947—1950).
Лицар Срібного Хреста Заслуги (1948).
На початку 2010 року на межі Галицького та Калуського районів розкопаний архів Михайла Дяченка. Про це повідомили 16 січня краєзнавець Зіновій Бойчук та правнук поета Михайло Ліщинський, які займалися пошуком і розкопками. Більшість матеріалу в архіві виявилася зашифрованою і потребує обробки. Серед речей знайдений «Збірник ідеологічно-вишкільних матеріалів» з власноручними виправленнями та коментарями Михайла Дяченка.
У 2011 році побачила світ книга вибраних творів Марка Боєслава «Сталь без іржі». Видання здійснено Рівненським міським об'єднанням всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка за підтримки Товариства української мови ім. Т.Шевченка в США.