загрузка...

У Калуші поклали квіти до меморіальної дошки Михайлові Козорісу. ФОТО

У Калуші вшанували пам'ять Михайла Козоріса


У Калуші поклали квіти до меморіальної дошки Михайлові Козорісу. ФОТО

Дата публікації: 2018.03.02 | Коментарів: 0 | Переглядів: 472

Біля центральної бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка відбулося покладання квітів до меморіальної дошки Михалові Козорісу, калушанину, українському прозаїку, поету, байкареві, публіцисту.

У Калуші біля центральної бібліотеки відбулося покладання квітів до меморіальної дошки Михалові Козорісу, інформують "Вікна" з посиланням на управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради.

Раніше йшлося, що Михайло Козоріс працював у “Калуському листку”.

Михайло Кирович Козоріс народився 2 березня 1882 — український прозаїк, поет, байкар, публіцист.
Народився в сім'ї міщанина. Початкову школу закінчив у Калуші, пізніше на¬вчався у Станіславівській гімназії, на юридичному факультеті Львів¬ського університету.

Літературну діяльність розпочав 1907 р. як поет. Друкував у періодичних виданнях Галичини і Буковини нариси, оповідання, повісті.
1912 — успішно закінчив юридичний факультет Львівського університету.
Повернув¬шись на батьківщину, став активним громадським дія¬чем, працював у редакції «Калуського листка», де публікували¬ся його твори, брав участь у націо¬нальному відродженні Калуша та його околиць. З інвазією російських військ (1914) Михайла Козоріса разом з іншими українськими патріотами вивезли до Росії. Повернув¬шись із неволі, залишився на Великій Україні.

З 1919 р. жив у Радянській Україні, працюючи в Наркоматі юстиції УСРР. Належав до літературної організації «Західна Україна». У квітні 1933 р. був заарештований і засуджений судовою «трійкою» при ОПУ УРСР (2 жовтня 1933 р.) на 5 років виправно-трудових таборів за звинуваченням у тому, що «з 1924 р. входив до керівництва контрреволюційної організації УВО, працюючи в літературному об'єднанні „Західна Україна“, вербував нових членів в організацію і провадив повстанську діяльність». Покарання відбував на Соловках.

На підставі постанови «особливої трійки» УНКВС Ленінградської області від 9 жовтня 1937 р. був розстріляний.

Михайло Козоріс реабілітований посмертно. Автор збірок оповідань «Тарас-дитина» (1914), «Дві сили» (1927), «Віче», «То був злодій» (1928), «За порадою» (1929) «По кам'яній стежці», повістей «Село встає» (1929), «Чорногора говорить» (1931), «Голуба кров» (1932).

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
 

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: