На честь Романа Шухевича на “Білому домі” в Івано-Франківську замайорів червоно-чорний прапор За документом, біля адміністративного будинку Калуської міської ради, а також на будівлях, у яких розміщуються органи місцевого самоврядування, рекомендується піднімати червоно-чорний прапор у певні дати, пов’язані із визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам’яті Героїв, інформують "Вікна".
Всього запропоновано визначити дев’ять таких днів у році, починаючи з 1 січня – дня народження голови проводу ОУН Степана Бандери і закінчуючи Днем захисника України 14 жовтня.
Крім того, у разі, якщо це рішення буде підтримане депутатським корпусом, то керівникам підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, громадських об’єднань міста Калуша теж рекомендуватимуть вивішувати червоно-чорний прапор у визначені дні.
До речі, на будівлі Калуських райдержадміністрації та районної ради червоно-чорний прапор висить постійно поруч з державним.
Між тим, 15 лютого міська рада Львова встановила порядок використання націоналістичного червоно-чорного ("бандерівського") стягу в межах міста. За ним цей прапор не може з'являтися на адміністративних будівлях, а на території міста - лише у спеціально визначені дні, щоправда їх у переліку аж 29. Крім того, "у визначених місцях постійного вивішування державного прапора України у м. Львові" завжди має вивішуватися "виключно державний прапор України". Натомість Тернопільська міська рада 2 лютого цього року схвалила використання у місті "бандерівського" прапора разом із державним.
А Івано-Франківська обласна рада прийняла рішення про те, що на всі свята на адмінбудівлі мають встановлювати “бандерівський стяг” ще у 2014 році.
Хвиля цьогорічних рішень органів місцевого самоврядування – відповідь Польщі на так званий антибандерівський закон.
Раніше йшлося, що горяни змусили польського туриста повісити червоно-чорний прапор на місце.