Калушани представили у Києві сучасну постановку вистави "Камінний хрест. Повернення...". Цієї неділі виставу з Калушани виступили на сцені Київського академічного молодого театру у рамках ІІ фестивалю Українського аматорського театру "Theatre Day Fest — День Театру". Фестиваль зібрав більше тисячі акторів. На професійній сцені виступили 70 самодіяльних театрів з 30-ти міст України, інформують "Вікна".
Калушани представили сучасну постановку вистави "Камінний хрест. Повернення...".
Крім приза глядацьких симпатій, Калуський муніципальний народний театр "Легенда" (режисери: Леся Піцик, Ірина Хемич) нагороджений призом "За актуальність та виразність театральної вистави".
Як розповів "Вікнам" Олександр Володарський, член журі фестивалю, драматург, фестиваль дозволив організаторам побачити, наскільки творчим і різноплановим є аматорське театральне мистецтво і зробити для себе багато відкриттів. Одним із них є театр «Легенда» із Калуша:
"Уявіть собі людину, яка впродовж трьох днів переглядає більше семи десятків постановок. І у такому своєрідному конвеєрі я запам’ятав одну з небагатьох вистав: «Камінний хрест. Повернення». Знаєте, є примітивний живопис, приміром Марія Приймаченко, але він визнаний. Так само і ваш театр поставив п’єсу трохи примітивну, як на мене. Але цей примітив у хорошому розумінні слова, примітив щирий і прийнятний глядачем. Ваша постановка набагато потужніша, ніж сама п’єса.
Саме щирістю театр найбільше вразив і схвилював. Драматург також висловив бажання, щоб одна з його п'єс потрапила в репертуар "Легенди":
"Глядач повинен виходити із зали з якимись враженнями і почуттями від вистави. І хоча й тема постановки була доволі тяжкою, я виходив після вашої вистави із якимось світлим і теплим почуттям. Одним словом, знімаю капелюха перед вами. Найбільше мені запам’яталися сільський хуліган Василько — Роман Пілецький, молодий канадець Джон — Олег Савка і дещо кумедний персонаж Бодя — Ігор Мудрик. Та й взагалі вся «Легенда» відчувається як єдиний живий організм. Скажу чесно, я б хотів, щоб до вашого репертуару потрапила хоча б одна з моїх п’єс, я навіть уже бачу її у виконанні калушан. Давайте дружити!".
Андрій Ткаченко, координатор фестивалю, відзначив майстерність театру:
"Чудовий колектив! При чому з усіх ракурсів. На моїх плечах лежала відповідальність організувати безперебійний процес дійства. Адже цьогорічний фестиваль пойшов у форматі марафону. Тобто у кожного учасника фестивалю були чіткі часові рамки, у які треба було вкластися. І якщо деякі колективи мали деякі проблеми із таким темпом, то «Легенда» справилася із завданням просто на «відмінно». За лічені хвилини на невеличкій камерній сцені встановити масивний хрест, інші декорації, які були на своїх місцях і передавали характер кожної окремої дії вистави, і при цьому створити враження значно більшого простору, ніж є насправді, скажу відверто – це майстерність".
Щодо самої п’єси і гри акторів, то Андрій Ткаченко зазначив, що калушани вразили не лише його, але й членів журі, і професійних акторів, які переглядали виставу, і колективи, які брали участь у фестивалі:
"Проблематика постановки тут, у Києві, є більш відчутною. І ми вдячні калушанам за це, адже у душі все ж таки забриніли нотки смутку за, можливо, десь втраченими чи призабутими українськими традиціями. Окрім уже визнаних номінацій «Приз глядацьких симпатій» та «За актуальність та виразність театральної вистави», переможцями у яких є калуський театр «Легенда», вас чекають й інші нагороди".
Координатор фестивалю привідкрив завісу: журі відібрало кількох акторів на здобуття ними окремих особистих номінацій:
"Повірте, серед тисячі учасників фестивалю відразу кілька з одного колективу – це визнання".
Наразі журі ще й досі працює над визначенням переможців у акторських та режисерських номінаціях, оскільки це й справді величезна робота – вибрати найкращих з-понад тисячі претендентів на нагороди.