Завтра у Калуші приспусять державні прапори

У 2017-2018 роках Україна вшановує 80-ті роковини Великого терору-масових репресій 1937-1938 років.
Переглядів: 754
Ілюстрація. Показовим стало стрімке зростання числа розстріляних: 1118 осіб в 1936 році і 353 074 особи — в 1937-м

Відповідно до Указу Президента України від 23.03.2017 №75 пропонується вжити заходів щодо приспущення 20 травня 2018 року Державного Прапора України на будинках і спорудах органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств установ і організацій, йдеться у повідомленні організаційного відділу виконавчого комітету Калуської міської ради.

Великий терор — найменування доби в історії СРСР (1937–1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду — «Єжовщина» — пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Єжов.

«Великий терор» отримав назву за книжкою Роберта Конквеста The Great Terror: Stalin's Purge of the Thirties (1968) «Великий терор: сталінські чистки 30-х років». За кордоном поширений термін «Велика чистка» (англ. «The Great Purge»).

Масовий терор періоду тодішня влада країни вчиняла на всій території СРСР, на підставі «спущених на місця» Миколою Єжовим цифр «планових завдань» щодо виявлення та покарання так званих ворогів народу. Показовим стало стрімке зростання числа розстріляних: 1118 осіб в 1936 році і 353 074 особи — в 1937-му.

Упродовж кампанії до ув'язнених якнайширше застосовувалися катування; вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без будь-якого суду й негайно приводились у виконання.

Родичів засуджених репресували за сам лише факт споріднення з ними. Діти репресованих, які залишилися без батьків, поміщувались у спеціальні «дитячі будинки для дітей ворогів народу».

Організатори Великого терору інсценували ряд показових процесів, найвідомішими з яких є Московські процеси проти представників еліт у політиці, війську, економіці, державному апараті, науці та культурі. Таємні «масові операції» з середини 1937 року, від яких постраждали так звані куркулі, «соціально шкідливі» та «соціально небезпечні елементи» та етнічні меншини, спричинили більшу частину жертв терору. Через три роки після смерті Сталіна, тогочасний Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов у таємній промові на XX з'їзді партії 1956 р. торкнувся теми «політичних чисток» проти членів партії. Масові операції все одно лишалися державною таємницею. Лише після краху Радянського Союзу та відкриття доступу до таємних архівів стало можливо охопити розмах і глибину Великого терору.

За даними комісії «з установлення причин масових репресій проти членів і кандидатів у члени ЦК ВКП(б), обраних на XVII з'їзді партії», в 1937-38 роках було арештовано за обвинуваченням в антирадянській діяльності 1 548 366 чоловік і з них розстріляно 681 692 (тобто в середньому розстрілювали приблизно 1000 осіб в день), інформує "Вікіпедія".