Ілюстрація. Єдина підстава відмовити учасникам АТО у виділенні земельних ділянок — невідповідність Генплану та міс Yапередодні пленарного засідання сесії Калуської міської ради, депутати розглянули виділення земельних ділянок учасникам АТО на засіданні земельної комісії.
Зокрема, за словами начальника земельного відділу Калуської міської ради Володимира Мельника, надійшло 16 заяв від учасників АТО про виділення їм по 2 га землі для ведення особистого селянського господарства на виїзді з Калуша в бік Івано-Франківська. Цю земельну ділянку, загальна площа якої становить 35 га, раніше орендувала агрофірма «Віта». Як зазначив Володимир Мельник, із земельної ділянки, яку учасники АТО просять виділити під ОСГ, списали меліоративні системи. Зараз земля має статус угідь і призначена для громадських потреб. Учасники АТО, які звернулися з заявами, хотіли б організувати тут акціонерне товариство і забезпечити себе роботою.
Єдина підстава відмовити учасникам АТО у виділенні земельних ділянок — невідповідність Генплану та містобудівній документації. Масив, де вони просять землю під особисте селянське господарство, за словами Володимира Мельника, до діючого Генплану не увійшов. Але зараз у місті розробляється новий Генплан. До кінця поточного року документ буде готовий і, відповідно, у ньому буде передбачено використання цієї землі, можливо, громадську забудову. Розроблений Генплан буде винесений на громадське обговорення. Тож, міська рада вирішила не поспішати з виділенням землі під ОСГ, а дочекатися Генплану. Таким чином, більшість депутатів проголосували за відмову виділити землю учасникам АТО для ведення особистого сільськогосподарського господарства.
Щодо виділення землі під індивідуальне житлове будівництво для учасників АТО, то її у Калуші виділяють окремими масивами на околицях міста. Участь у розподілі земельних ділянок бере громадська спілка «Громадське об’єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на сході України імені Романа Шухевича».
Починаючи з 2014 року, у Калуші для індивідуального житлового будівництва розподілили два земельні масиви. Зокрема, у 2015 році підготували масив на вулиці Добрівлянська. Тут розподілили 114 земельних ділянок. Найбільше отримали бійці АТО, крім них – інші пільговики, зокрема, «афганці» та «чорнобильці». У 2016 році було розподілено ще один масив неподалік мікрорайону «Хотінь». Там — близько сотні земельних ділянок, причому роздали їх виключно учасникам АТО. У 2017 році землю учасникам АТО в Калуші під індивідуальне житлове будівництво не виділяли.
Наступний земельний масив, на вулиці Глібова, депутати розподілили на останній сесії. Тут ділянки для індивідуального житлового будівництва отримає, згідно із затвердженим списком, 151 учасник АТО. Крім того, у цьому масиві залишили ще 17 земельних ділянок, які розподілятиме міська влада між пільговими категоріями. На ці ділянки можуть претендувати «чорнобильці» й «афганці». Розподіл зарезервованих земельних ділянок буде відбуватися відповідно до черги.
Ще один масив, який готують до розподілу, — у Підгірках, при виїзді з Калуша в бік Студінки. Тут є приблизно 20 га землі, де також уже зняли меліорацію, і можна буде сформувати до 200 ділянок під індивідуальне житлове будівництво. Після розподілу землі на вулиці Глібова у Громадській спілці учасників АТО залишиться ще 81 людина, яка не скористалася своїм правом отримати землю під індивідуальне житлове будівництво. Відповідно, вони отримають землю у Підгірках. Крім того, ділянки, які залишаться, віддадуть іншим пільговикам. Після цього, за словами Володимира Мельника, у Калуші більше не залишиться вільної землі, яку можна буде розподіляти під індивідуальне житлове будівництво.
Учасники АТО хочуть будинок на бульварі Незалежності
Крім земельних ділянок у вищезазначених масивах, міська влада отримала шість заяві від учасників АТО про виділення їм земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва на бульварі Незалежності, позаду Каменя Незалежності. За словами Володимира Мельника, таке рішення не може бути прийняте, оскільки суперечить містобудівній документації, а земля тут має статус земель громадської забудови. Як виявилося, у 2015 році міська рада дала дозвіл на виготовлення проекту детального планування території, яка обмежена вулицею Євшана, проспектом Лесі Українки і бульваром Незалежності. Однак його тоді так і не виготовили. Тож, міська рада у четвер, 24 травня, знову проголосували за те, щоб для цієї ділянки розробити проект детального планування.
До речі, ветерани АТО, які прийшли на засідання земельної комісії, були готові до того, щоб отримати відмову на свої заяви. А офіційне негативне рішення їм потрібне для того, щоб на наступному етапі клопотати про виділення землі для будівництва тут багатоквартирного житлового будинку, де учасники АТО зможуть отримати квартири. У проекті детального планування території міська влада має передбачити тут будівництво багатоквартирного будинку з комерційними приміщеннями, вважають вони.
Депутати на пленарному засідання не підтримали проект рішення про виділення землі під індивідуальне житлове будівництво на бульварі Незалежності. Голосування за відмову теж не набрало необхідної кількості голосів. Однак секретар міської ради Роман Боднарчук, який не брав участі в голосуванні, одразу ж заявив що він — «за» відмову. З цього приводу ветеран АТО Віктор Пазухін у соцмережі написав: «Чітко бачимо, що відмову воїнам на розробку землевпорядної документації депутати не проголосували і майже одразу наказ мера Калуша Матвійчука до секретаря Романа Боднарчука – будете писати заяву, тобто результати голосування виявляться інакші. Це є явне порушення і спроба сфальсифікувати результати голосування».
Міський голова Ігор Матвійчук закиди у фальсифікації голосування заперечив. За його словами, Роман Боднарчук не зміг проголосувати, оскільки в нього розрядився планшет. Але він одразу озвучив свою позицію та написав письмову заяву, щоб його голос зарахували. У коментарі «Вікнам» міський голова зазначив:
"На сесії ми виділили земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва для 151 учасника АТО. У тому числі і для тих, які одночасно подали заяви про виділення їм землі на бульварі Незалежності. Щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на бульварі Незалежності, то один із забудовників підбурює учасників АТО, бо це привабливе місце. Зараз ми вирішили, що зробимо проект детального планування території, історично на цьому місці планувався міський Майдан. Тут можна зробити і пам’ятник «Небесній Сотні», і пам’ятник героям АТО. Під час святкувань громада збирається на дорозі, а тут можна організувати площу, сквер чи меморіальний комплекс. Але це — не місце для будівництва житлових будинків. Думаю, що так вважає і громада міста".
Крім того, на цій же сесії Калуська міська рада за ініціативою громадської спілки учасників АТО дала дозвіл на виготовлення проекту детального планування на вулиці Євшана для будівництва житлово-торгового комплексу. Це також привабливе місце. Після того, як проект детального планування буде затверджено, міська рада оголосить конкурс, за яким буде визначено забудовника. Ігор Матвійчук повідомив:
«Хто запропонує кращі для воїнів АТО умови, той і буде будувати».
Раніше міська рада пропонувала для будівництва багатоквартирного будинку, у якому квартири отримають учасники АТО, земельну ділянку на вулиці Біласа і Данилишина, але забудовники не проявили інтересу до цього проекту. Міський голова запевнив, що такої кількості землі, яку за останніх три роки вділив Калуш для учасників АТО, навряд чи виділили у ще якомусь місті чи районі:
"Ми до кінця року фактично забезпечимо всіх земельними ділянками для індивідуального житлового будівництва. Далі будемо виділяти учасникам АТО землю для гаражного будівництва".
Крім того, хто з учасників АТО має таке бажання, може взяти земельну ділянку для садівництва у садовому товаристві біля Старого Угринова.
До речі, ще у 2016 році Координаційна рада партій і громадських організацій демократичного спрямування Калущини звернулася до міського голови з пропозицією «розглянути питання про споруджання Пам’ятника Героям Небесної Сотні в місті Калуші на земельній ділянці біля Каменя Незалежності на бульварі Незалежності як першого елемента величного Меморіального Комплексу борцям за волю України».
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст