загрузка...

Краєзнавців вразив дзвін-сигнатурка Фельчинських у Боднарові. ФОТО

За два роки краєзнавці відвідали 30 сіл Калуського району і описали близько 150 дзвонів


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Краєзнавців вразив дзвін-сигнатурка Фельчинських у Боднарові. ФОТО

Дата публікації: 2018.07.05 | Коментарів: 0 | Переглядів: 632

З осені 2016 року відомі калуські краєзнавці Василь Фіцак та Олександр Коваль проводять активну краєзнавчу роботу, займаючись пошуком та дослідженням стародавніх церковних дзвонів.

А розпочалося все з «Флоріана» – дзвону, який брати Фельчинські подарували  для пожежного депо при калійному комбінаті 1928 року. Тож, Василь Фіцак разом з Олександром Ковалем вирішили дослідити всі дзвони Калущини. Розпочали з рідного міста, відтак – зайнялися пошуком дзвонів Фельчинських у селах району, інформують "Вікна".

У вівторок, 3 липня, краєзнавці продовжили подорож, відвідавши Вістову та Боднарів.

Перша зупинка – село Вістова, храм Різдва Христового (1886). Розповідає Олександр Коваль:

"Як тільки ми зайшли на територію церкви, одразу ж запримітили на дзвіниці два стародавні дзвони. Піднявшись на дзвіницю, ми переконалися в тому, що це дзвони, виготовлені в ливарні братів Фельчинських.

Дзвони оздоблені круговими орнаментами та цікавими зображеннями, додає Василь Фіцак. Більший дзвін — агою 140 кг, виготовлений 1923 року, має квітковий круговий орнамент шиї, зображення розп'яття, а також Марії з дитятком Ісусом та Архангела. Менший – близько 100 кг – виготовлений у 1919-му, має зображення розп’яття.

Друга зупинка – село Боднарів, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1994). На дзвіниці – чотири дзвони. Три з них – сучасні, вилиті в 90-х роках минулого століття, ймовірно, на Львівщині. Вразив маленький дзвін – сигнатурка, вагою 17  кг. Він теж вилитий братами Фельчинськими. Дата виготовлення його невідома. Швидше за все, це довоєнний або міжвоєнний період, кажуть краєзнавці.

Як розповідає місцевий паламар Іван Іваницький, цей дзвін у старій хаті на горищі, яку придбав, поселившись у Боднарові, знайшов місцевий житель і приніс до церкви. Ймовірно, це дзвін зі старої церкви, яка згоріла "за німців".

Василь Фіцак розповідає, що Фельчинські свої дзвони нумерували і вказували вагу, вибивали це на шапці дзвону:

"Бо часто вони виливали невеликі дзвони, які в них були в наявності на продаж у магазині. Якшо робили на замовлення парафіям, то вже зображували те, що парафія хотіла: лики святих покровителів, написи жертводавців, назву села тощо".

За два роки краєзнавці відвідали 30 сіл району, описали близько 150 дзвонів, у тому числі і в Калуші, з них 27 — виготовлені в ливарні Фельчинських, 3 дзвони — з ливарні Антонія Серафина.

Найстаріший дзвін датований 1901 роком. Найбільший і найважчий — понад 700 кг — краєзнавці описали в селі Завій. Величезний дзвін був відлитий у Німеччині на відомому сталеливарному заводі в місті Бохим в 1929 році для церкви в Бірзу, неподалік курортного містечка Брувері на півдні Латвії. Звідти його і привезли в Завій.

Краєзнавці плашують почати досліджувати дзвони в Рожнятівському районі, каже Олександр Коваль:

"Ще залишається декілька сіл, які плануємо в недалекому майбутньому відвідати. А далі візьмемося за створення каталогу церковних дзвонів на території Калущини. Відтак досліджуватимемо дзвони на Рожнятівщині, частина якої свого часу теж входила до Калуського повіту. Тож роботи ще багато".

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: