За два роки краєзнавці відвідали 30 сіл Калуського району і описали близько 150 дзвонів А розпочалося все з «Флоріана» – дзвону, який брати Фельчинські подарували для пожежного депо при калійному комбінаті 1928 року. Тож, Василь Фіцак разом з Олександром Ковалем вирішили дослідити всі дзвони Калущини. Розпочали з рідного міста, відтак – зайнялися пошуком дзвонів Фельчинських у селах району, інформують "Вікна".
У вівторок, 3 липня, краєзнавці продовжили подорож, відвідавши Вістову та Боднарів.
Перша зупинка – село Вістова, храм Різдва Христового (1886). Розповідає Олександр Коваль:
"Як тільки ми зайшли на територію церкви, одразу ж запримітили на дзвіниці два стародавні дзвони. Піднявшись на дзвіницю, ми переконалися в тому, що це дзвони, виготовлені в ливарні братів Фельчинських.
Дзвони оздоблені круговими орнаментами та цікавими зображеннями, додає Василь Фіцак. Більший дзвін — агою 140 кг, виготовлений 1923 року, має квітковий круговий орнамент шиї, зображення розп'яття, а також Марії з дитятком Ісусом та Архангела. Менший – близько 100 кг – виготовлений у 1919-му, має зображення розп’яття.
Друга зупинка – село Боднарів, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1994). На дзвіниці – чотири дзвони. Три з них – сучасні, вилиті в 90-х роках минулого століття, ймовірно, на Львівщині. Вразив маленький дзвін – сигнатурка, вагою 17 кг. Він теж вилитий братами Фельчинськими. Дата виготовлення його невідома. Швидше за все, це довоєнний або міжвоєнний період, кажуть краєзнавці.
Як розповідає місцевий паламар Іван Іваницький, цей дзвін у старій хаті на горищі, яку придбав, поселившись у Боднарові, знайшов місцевий житель і приніс до церкви. Ймовірно, це дзвін зі старої церкви, яка згоріла "за німців".
Василь Фіцак розповідає, що Фельчинські свої дзвони нумерували і вказували вагу, вибивали це на шапці дзвону:
"Бо часто вони виливали невеликі дзвони, які в них були в наявності на продаж у магазині. Якшо робили на замовлення парафіям, то вже зображували те, що парафія хотіла: лики святих покровителів, написи жертводавців, назву села тощо".
За два роки краєзнавці відвідали 30 сіл району, описали близько 150 дзвонів, у тому числі і в Калуші, з них 27 — виготовлені в ливарні Фельчинських, 3 дзвони — з ливарні Антонія Серафина.
Найстаріший дзвін датований 1901 роком. Найбільший і найважчий — понад 700 кг — краєзнавці описали в селі Завій. Величезний дзвін був відлитий у Німеччині на відомому сталеливарному заводі в місті Бохим в 1929 році для церкви в Бірзу, неподалік курортного містечка Брувері на півдні Латвії. Звідти його і привезли в Завій.
Краєзнавці плашують почати досліджувати дзвони в Рожнятівському районі, каже Олександр Коваль:
"Ще залишається декілька сіл, які плануємо в недалекому майбутньому відвідати. А далі візьмемося за створення каталогу церковних дзвонів на території Калущини. Відтак досліджуватимемо дзвони на Рожнятівщині, частина якої свого часу теж входила до Калуського повіту. Тож роботи ще багато".