В Бучачі менше знають про постать Ярослава Косарчина, ніж у Калуші — Оксана Тебешевська

У Калуській центральній бібліотеці ім. Тараса Шевченка відбулись історико-краєзнавчі діалоги «Бучач – Сваричів – Калуш: Ярослав Косарчин – сотник УПА, крайовий провідник ОУН «Карпати». Захід приурочили 77-ій річниці Проголошення акту про відновлення Української держави 30 червня 1941 року та 100-річчю від дня народження сотника УПА Ярослава Косарчина, яке буде відзначатися наступного року.
Переглядів: 1236
Загинув Ярослав Косарчин 13 грудня 1951 року поблизу села Сваричів, що на Рожнятівщині

Ініціатором зустрічі виступила чисельна делегація з рідного міста, де народився Ярослав Косарчин – Бучача, що на Тернопільщині, інформують "Вікна".

Оксана Тебешевська, модератор та організатор заходу, педагог, дослідник, член Національної спілки письменників України, зазначає:

"Відверто кажучи, в Бучачі менше знають про постать Ярослава Косарчина, ніж у Калуші. От у мене і виникла ідея, щоб ми зробили такі історико-краєзнавчі діалоги «Бучач – Сваричів – Калуш» і ми її зреалізували".

За словами місцевих краєзнавців, постать Ярослава Косарчина (псевдо – «Байрак», «Козак», «Вівчар») мало досліджена в українській історіографії. Старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів зазначає, що з серйозного наукового доробку є лише окремі повідомлення в наукових дослідженнях дрогобицького дослідника Василя Ільницького, тернопільського науковця Нестора Мизака і калуського краєзнавця Миколи Когута, який є автором книги «Повстанська доля «Байрака».

Привідкрити завісу історичних білих плям і вирішили учасники історико-краєзнавчих діалогів. Участь у заході взяли гості зі Львова, Бучача, місцеві краєзнавці, історики, небайдужі калушани.

Цікавими фактами про життя і діяльність Ярослава Байрака з присутніми поділилися дослідники та історики Ігор Ільницький, Іван Тимів, Ігор Кубрак, Микола Когут.

Могила Ярослава Косарчина на меморіалі Українських січових стрільців та УГА на Нагірянському цвинтарі в Бучачі

Цікавими фактами з життя Ярослава Косарчина поділився Руслан Крупа, депутат Бучацької районної ради:

"Будучи студентом, у віці 18-20 років, він мав такий потужний авторитет, що згуртував студентство на захист української професури, яка переслідувалася в часи німецької окупації. Ви уявляєте собі, студенти готові були йти на смерть за його ідею".

Про зустріч з рідною сестрою Ярослава Косарчина, яка була медсестрою в УПА, поділився його зять Остап Гишко:

"Доля розпорядилася так, що сестра Косарчина виїхала до Канади, однак, перебуваючи в еміграції, вона працювала в пошуках джерел про долю брата Ярослава. Знайшла і у 1989 році з дочкою приїхала до України. На підставі агентурних даних ми розшукали і Сваричів, і знайшли того зрадника, який здав криївку".

Усі учасники історико-краєзнавчих діалогів погодилися з тим, що діяльність Ярослава Косарчина потребує ґрунтовного вивчення. На сьогодні ми маємо наукові біографії Миколи Твердохліба, полковника УПА, референта СБ Карпатського краю, Володимира Арсенича, керівника СБ Карпатського краю, і ще кількох відомих діячів, а решта знаходяться на стадії вивчення, акцентує Іван Тимів:

"Тому ми плануємо у наступному випуску «Калуських історичних студій» розвинути більш ширше цю тему, підготувати наукову розвідку, в якій узагальнити всю ту інформацію про Ярослава Косарчина, що ми маємо на сьогодні".

У рамках заходу гості відвідали Сваричів, де загинув підпільник, взяли участь у панахиді, яку відправили шестеро священиків біля пам’ятного хреста, встановленого за кількадесят метрів від місця, де проходили ті події, та урочистому вічі за участі представників влади, родини Ярослава Косарчина, численних краян.

А завершальним акордом вшанування пам’яті сотника УПА Ярослава Косарчина в Калуші було відвідання гостями вулиці, яка носить ім’я Ярослава Косарчина, та меморіальної дошки, встановленої на фасаді ЗОШ №3.

Історична довідка. Ярослав Косарчин народився 15 серпня 1919 року в селі Нагірянці (нині в межах м. Бучача Тернопільської області).

Середню освіту здобув у державній польськомовній гімназії Бучача, яку закінчив у 193 році. З 1940 по 1944 рік навчався у Львівському ветеринарному інституті.

Працював на посаді організатора-люстратора Бучацького відділення «Українського кооперативного банку» (або «Українбанку») перед Другою світовою війною.

У 1939 році вступив до ОУН, у 1940-1942 роках очолював студентську референтуру ОУН. Після вбивства поляками професора Ластавецького, організовує військову охорону професорів-українців.

З 1944 року в лавах УПА, до середини липня пройшов вишкіл у старшинській школі «Олені-Г», закінчив навчання зі ступенем старшого булавного. Після навчання працював наставником у старшинській школі.

У вересні 1944 року призначений ад'ютантом командира 5-ї Дрогобицької військової округи ВО-5 «Маківка». З весни 1945 по 1949 рік – командир ТВ-23 «Магура». У 1946 бере активну участь у військових рейдах у Словаччину і Закерзоння.

У серпні 1947 року, за мужність і героїзм, проявлені у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу, УГВР нагородила Ярослава Косарчина Срібним Хрестом бойової заслуги УПА 2-го класу й підвищила до звання сотника.

У серпні 1947 року нагороджений Українською Головною Визвольною радою Срібним хрестом бойової заслуги ІІ ступеня і одержав звання сотник.

19-21 червня 1948 року відділ під командуванням «Байрака» вступив у бій із польськими та чеськими більшовиками.

У 1949 році наказом Військового Секретаріату УГВР Косарчину було присвоєно звання майора. У зв’язку з припиненням бойових дій переведений в організаційну сітку, призначений виконуючим обов’язки Крайового провідника ОУН Карпатського краю.

Загинув Ярослав Косарчин 13 грудня 1951 року поблизу с. Сваричів, що на Рожнятівщині. Похований на Нагірянському цвинтарі Бучача поряд із іншими учасниками визвольних змагань.