За команду Прикарпаття виступили і здобули перемогу Володимир Пиндус і Юлія Шинкаренко Володимир Пиндус, який з 2014 року успішно захищає титул найсильнішої людини Прикарпаття, поділився з «Вікнами» своїми враженням від турніру, розповів про особливості підготовки та свої спортивні плани:
— Це вперше змагання відбувалися у такому форматі. За команду Прикарпаття, крім мене, виступила Юлія Шинкаренко з Дніпра. Вона замінила нашу атлетку, яка травмувалася. Сам турнір складався з п’яти вправ, традиційних для силового екстриму. Перша вправа — тракпул, або тяга вантажівки. Учасники команди мали в упряжці протягнути вантажівку масою 9 тонн на 20 метрів. Перемагає команда, яка зробить це швидше. Друга вправа — дамбл, або гантелі, дівчина піднімає однією рукою 40 кг, хлопець — 90 кг. Переможе та команда, яка зробить це більше разів за відведених 120 секунд. Третя вправа – прогулянка фермера: дівчина має віднести дві валізи по 70 кг, хлопець — вантаж вагою 280 кг на 40 метрів. Перемагає та команда, яка впорається з цим швидше. Четверта – станова тяга:для дівчат – штанга вагою 150 кг, для хлопців – тяга автомобіля. Вага, що припадає на руки чоловіка-атлета — 270 кг. Після чотирьох вправ рахунок в матчевій зустрічі команд Прикарпаття і Слобожанщини був 2:2. Усе вирішила остання вправа — естафета оверхед. Дівчині треба було піднімати над головою штангу вагою 70 кг, хлопцеві – 130-кілограмову колоду. Ми робили це по черзі. Мені вдалося підняти колоду на один раз більше, ніж супернику з Слобожанщини і це забезпечило загальну перемогу команди Прикарпаття.
— Торік Ви серйозно травмувалися. Як вдалося так швидко відновитися?
— Так, минулого року під час турніру "Найсильніша людина Прикарпаття-2017", який відбувся в Косові, отримав травму – розрив хрестоподібних зв’язок у коліні. Була операція і тривале відновлення. Через травму в минулому році в мене було лише 4 турніри, а зазвичай беру участь у 10-и турнірах за сезон.
—Таке хобі, як силовий екстрим, не лише травматичне, але й затратне задоволення. Мабуть, нелегко поєднувати підготовку до турнірів та роботу.
— Силовий екстрим — змагання на межі фізичних можливостей людини. Якщо хочеш досягти успіху, то постійно потрібно працювати над собою. Для атлетів сезон змагань – це літо. Підготовка під час сезону включає по три тренування на тиждень зі спеціальним богатирським обладнанням. Нажаль, у Калуші немає потрібного обладнання, тому тренуюся в Івано-Франківську. Силовий екстрим є дорогим видом спорту ще й тому, що потрібно дотримувати спеціальної білкової дієти. Плюс протеїнові добавки, коктейлі, витрати, пов’язані з участю в турнірах. Спонсорів у нашому виді спорту не так багато, тому практично все — за свої кошти.
Загалом, я займаюся силовим екстримом 12 років. Раніше було матеріально дуже важко. Але три роки тому я змінив місце роботи, почав працювати у компанії «Рознет», якій належить мережа супермаркетів «Гостинний дім». Компанія сама запропонувала допомогу — виступити спонсором турнірів з силового екстриму, зокрема, надати підтримку в організації і проведенні. Наприклад, на останніх змаганнях в Косові партнерами були Косівський міський голова, міська рада і «Гостинний Дім». Для мене як спортсмена така участь дуже важлива. Приємно змагатися і ще приємніше перемагати під логотипом компанії, частинкою якої є ти. Це перша компанія, у якій я працюю і яка настільки позитивно ставиться до спорту. Раніше не думав, що таке можливо. З впевненістю можу сказати, що мені пощастило. Така підтримка допомагає викинути з голови зайві думки, сконцентруватися на спорті і перемагати.
— На роботі Ви займаєтесь інтенсивною розумовою роботою, а хобі — максимальні силові навантаження. Чи не виникало бажання змінити вид спорту на менш виснажливий?
— Силовий екстрим вимагає великої роботи над собою, треба постійно себе переборювати, долати свій страх. Так, це небезпечно, але це захоплює. Кожне змагання – це виклик самому собі. До речі, в нашій області лише 5 чоловік професійно займаються силовим екстримом.
— До яких наступних турнірів готуєтеся?
– Через півтора тижні їду на змагання в італійську Пізу. Там буду виступати за національну збірну. У складі команди – чотири атлети.Поїздка не дешева, але завдяки керівництву «Гостинного Дому» мені не потрібно витрачати час на пошук спонсорів. Я повністю можу сконцентруватись на тренуваннях, щоб підійти до турніру в найкращій формі і достойно представити Україну.
— Дякую за розмову, Володимире, і бажаю успіхів!
Розмовляла Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
