Розтинів — тільки 20%. Патологоанатом із Калуша розповів про особливості своєї роботи

Десь 80% свого часу патологоанатом проводить не в операційній, а в лабораторії чи своєму кабінеті — за мікроскопом. Адже головне його завдання — допомогти лікарям-колегам встановити правильний діагноз хворим.
Переглядів: 1243
Патологанатом перевіряє, чи помилка в діагнозі не стала причиною смерті, чи не було лікарської помилки.

Про особливості професії журналісти Kalushnews.city говорили із молодим завідувачем патологоанатомічного відділення Калуської ЦРЛ Василем Тимківим.

Патологоанатоми займаються прижиттєвою діагностикою — проводять гістологічне дослідження біопсійного матеріалу. І від цієї роботи часто залежить життя пацієнта. Під мікроскоп до лікаря потрапляє матеріал після всіх проведених операцій: що не видаляли б — папілому, грижу чи весь орган. А зараз, як відомо, більшість операцій не проводять без попереднього лапароскопічного дослідження органа. Також патологоанатом досліджує всі зразки, які надходять із ендоскопічних, гінекологічних кабінетів тощо, розповідає Василь Тимків:

"Гістологічне дослідження — це така діагностика, коли, вивчаючи мікроскопічну будову тканини, можна довідатися, яка хвороба у є пацієнта. І робота ця дуже відповідальна і складна. Зазвичай процес триває 3-5 днів, може зайняти і більше часу. Бо тільки ретельне дослідження дасть змогу зрозуміти, чи немає в матеріалі злоякісних клітин, запального процесу".

Кожне захворювання має свою специфіку. І іноді тільки патологоанатом може дізнатися, на що людина хворіє насправді. Так що жарт про те, що "патологоанатоми — лікарі, які все знають, але нічого не можуть", правдивий наполовину. Патологоанатом — справді фахівець широко профілю, він повинен знати все про кожен орган людини.

Робота патологоанатома трохи схожа на роботу судмедексперта. Проте відмінності все ж є. Патологоанатом досліджує тільки тіла тих людей, котрі померли в лікарні чи кареті швидкої допомоги. Для чого? Щоб з’ясувати причину смерті. А ще перевіряє, чи помилка в діагнозі не стала причиною смерті, чи не було лікарської помилки.

"Чи багато розтинів доводиться робити? Як коли. Іноді за цілий тиждень — жодного. А інколи і три на день буває. Часто родичі померлого не хочуть, щоб проводили розтин. А даремно. Справжню причину смерті все ж краще знати".

Тільки 20% свого робочого часу лікар-патологоанатом проводить за розтинами в операційній. Решту часу робить гістологічні дослідження. А роботи вистачає. Адже в патологоанатомічне відділення Калуської ЦРЛ надходять матеріали зі всіх медичних закладів міста. Часто про допомогу просять і колеги з інших районів, бо калуське відділення вважається кращим.

Василь Тимків зауважує, що якщо патологоанатом бачить, що в зразках є злоякісні клітини, обов’язково перевіряє ще раз, консультується з колегами.