19 листопада 2018, Понеділок





“Я бачила очі старості — вони боліли...” Калушанка розповіла про життя стареньких, якими опікується держава

З настанням морозів старенькі змушені переходити у приміщення місцевої амбулаторії на другий поверх, та перетягти ліжко тими крутими ні до чого не пристосованими сходами


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

“Я бачила очі старості — вони боліли...” Калушанка розповіла про життя стареньких, якими опікується держава

Дата публікації: 2018.09.14 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Біля міста Рогатина є село Данильче, там знаходиться двоповерхова будівля у якій живуть самотні старенькі, якими опікується держава.

Калушанка Галина Федюра у соцмережі розповіла про життя стареньких з Рогатина, якими опікується держава, передають "Вікна".

Калушанка зазначила, що у кожного хто проживає там своя історія життя:

"Навіть, зараз у них вона різна: той, хто самостійно дає собі раду - задоволений умовами — радіє, що їм приносять газети і книги з села і нічого страшного, що книги — шкільна навчальна література, а газети за 2015рік. Розповідають з радістю, що смачно для них готують і , навіть, не підозрюють, що молода дівчина, яка видає їм їжу на кухню «забуває» їм дати ковбасу. Вони вважають, що все у них прекрасно, бо поруч з собою вони бачать своїх ровесників, яким вже зовсім важко — вони немічно лежать на ліжках і тіло їхнє помало відмирає без руху, доля їх позбавила права на свіже повітря, бо держава їм виділиляє лише одну санітарку для догляду на зміну, яка не може їх всіх повноцінно забезпечити умовами. І ці люди, коли мене бачили, лише немічно плакали. Це, мабуть, єдине місце, де є така кількість стареньких і не знають політику."

 Галина Федюра розповіла про приорітети стареньких та поділилась моментом який запам'ятався найбільше:

"У них інші пріорітети: дуже запам`яталося, як ми зайшли у палату до стареньких, там всі були лежачі, а одна трохи могла сама рухатися і вона сидячи на ліжку швиденько одягала на себе святкове плаття, бо ж гості прийшли.... або ще: робимо ми фото однієї кімнати, а старенька, яка там живе, вже така сутула, коли розуміє, що її фотографують — ставить руку на стіл, вирівнюється, розвертається як на фото, що робились у 80-х у фотосалонах..... ще: проходимо під дверями кімнати у якій живуть два чоловіки і чуємо голос жінки: «Ну що до вас вже приходили? Бо до мене щось не йдуть». Прийшли до неї, а вона все через прошу, перепрошую, до нас звертається і так з гордістю нам показувала, що вона тут зі своїм одягом живе(правда поміщається він на двох поличках шафи)...." 

 Галина Федюра зазначила, що в преміщенні де перебувають 30 осіб немає опалення:

"Є в них і горе спільне для всіх — немає опалення і на зиму, ті хто в змозі, самостійно переходять у приміщення місцевої амбулаторії надругий поверх, а тих, хто не можуть, перетягають тими крутими ні до чого не пристосованими сходами. При чому, потрібно не просто прийти, а ще і принести собі ліжко, бо їх там нема і нічого там нема є лише 4 пусті, страшні, маленькі кімнатки і це на 30.... осіб.. а ще у них є «прогулянковий дворик», який більше пасував би для СІЗО — без лавок, столиків, дашків, є лише клапоть асфальту...."

Також калушанка висловила Міністру палива та енергетики Ігорю Насалику прохання:

"Вже через кілька тижнів настануть холодні дні і старенькі знову рушать своєю дорогою болю у амбулаторію....  Ігоре Степановичу, знаю вас як людину з добрим серцем, тим паче, ви Міністр палива та енергетики, прошу вас не залиштеся байдужим, до стареньких, яким і так мало тепла від життя..."

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: