Нова версія трагедії 1943 року. Відмову учнів «торгівельки» їхати до Німеччини вважали саботажем

У краєзнавчому музеї Калущини відбулася oбласна науково-практична конференція «Учні Калуської торгівельної школи в контексті національно-визвольних змагань ХХ століття», присвячена 75-им роковинам загибелі учнів Калуської торгівельної школи та 76-ій річниці утворення УПА.
Переглядів: 1144
Учні торговельки з катехитом о. Романом Монцібовичем

На конференції обговорено джерела з історії національно-визвольної боротьби на Калущині; історія створення Калуської торгівельної школи та інших професійних навчальних закладів на Калущині в роки німецької окупації 1941–1944 рр.; збройна боротьба відділів УНС та УПА на Калущині у 1943­–1944 р.; каральні акції радянського та німецького тоталітарних режимів на Калущині.

Під час роботи конференції відбулася презентація другого тому збірника наукових статей «Калуські історичні студії» та презентація книжково-документальної виставки з фондів краєзнавчого музею Калущини, присвячена 75-им роковинам  загибелі учнів Калуської торгівельної школи та 76-ій річниці утворення УПА.

Ведучі конференції — заслужений учитель України, член Національної спілки письменників України, учитель-методист української мови і літератури Голинської ЗОШ І‒ІІІ ступенів Оксана Тебешевська та доктор історичних наук, професор кафедри документознавства та інформаційної діяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Малярчук — запропонували вшанувати пам’ять розстріляних учнів Калуської торгівельної школи хвилиною мовчання. У вступній доповіді доктора історичних наук, професора Олега Малярчука розглянуто дискусійні питання Другої світової війни, підбито підсумки попередніх історико-краєзнавчих досліджень в галузі калушезнавства.

У доповіді старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини, історика, члена Національної спілки краєзнавців України Івана Тиміва йшлося про джерела з історії Калуської торгівельної школи, причини та обставини арешту учнів «торгівельки» та їхнього розстрілу гітлерівцями на ринковій площі у Калуші 4 листопада 1943 року. З’ясовано причетність учнів до підпільної молодіжної мережі ОУН.

Більше про події 75-річної давності — в публікації Івана Тиміва "Трагедія калуської “торгівельки”.

На конференції було презентовано другий том «Калуських історичних студій», присвячений зазначеній тематиці. В основі студії — архівні документи, матеріали з фондів краєзнавчого музею Калущини, спогади сучасників події, періодика. Презентовано фотоматеріали та документи самих учнів. Уперше опубліковано список учнів цього закладу за 1941–1944 роки.

У повідомленні наукового співробітника музею-оселі Івана Франка в Підгірках, краєзнавця Наталії Мельник розкрито долю учнів Калуської торгівельної школи, які були вихідцями із села Підгірки, продемонстровано маловідомі світлини вихованців цього навчального закладу, що зберігаються у фондах музею. 

У виступі кандидата історичних наук, учителя історії ЗОШ І–ІІІ ступенів №3 Емілії Андріїв «До питання про причини арешту учнів Калуської торгівельної школи» увагу учасників конференції акцентовано на відмові учнів «торгівельки» їхати до Німеччини, що вважалося саботажем німецького наказу. Власне, цю обставину науковець вважає причиною їхнього арешту. Тези доповідача засновані на архівних документах й тогочасній періодиці. 

Доповідь історика, провідного наукового співробітника Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Петра Ганцюка «Спецоперація органів НКВС і НКДБ з ліквідації керівного складу ОУН і УПА Станіславської області в жовтні–листопаді 1944 р. на теренах Калущини» вияскравлює трагічні події осені 1944 року в Чорному лісі неподалік села Грабівки, де відділи УПА зазнали значних втрат, прикриваючи відхід Крайового проводу ОУН на чолі з його провідником Ярославом Мельником ("Робертом") 1 листопада 1944 року.

Біографічне дослідження Оксани Тебешевської «Постать Степана Стебельського» висвітлює життєвий і бойовий шлях сотника УПА Степана Стебельського. Авторка докладно з’ясовує обставини загибелі одного із командирів УПА.

У статті журналіста, завідувача відділу редакції газети «Дзвони Підгір’я», краєзнавця, член Національної спілки краєзнавців України Дарії Ониськів «Північно-західна Калущина в 1958–1967 рр.» розкрито життєвий і творчий шлях народного вчителя та просвітянина, політв’язня радянського тоталітарного режиму Ярослава Дякона. Авторкою висвітлено щоденникові записи педагога, його спостереження  за змінами у суспільному житті та природному середовищі. Тут віддзеркалені особисті враження й переживання нашого краянина. Записки охоплюють 1958–1967 роки, коли він після повернення із Сибіру проживав у селі Кропивник.

У доповіді кандидата історичних наук, викладача історії та філософії ДВНЗ «Калуський політехнічний коледж» Ігоря Ільницького «Злочини без терміну давності» розкрито причини та обставини розстрілу мешканців міста Калуш представниками каральних органів СРСР у 1941 році.

Також у роботі конференції взяли участь заступник начальника управління культури, національностей та релігій Калуської міської  ради Леся Піцик, голова Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь, голова Калуської міськрайонної станиці Братства вояків УПА, почесний громадянин міста Степан Петраш, працівники музеїв, бібліотек, вчителі, краєзнавці, студенти, учні гімназії та загальноосвітніх шкіл міста.  

У підсумках конференції зроблено висновок про необхідність продовження дослідження проблеми розстрілу учнів Калуської торгівельної школи у зв’язку з виявленням нових фактологічних  матеріалів та фотографій з історії  цього закладу та з’ясування низки не встановлених на сьогодні фактів цієї події.

Іван ТИМІВ, старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини, історик, член Національної спілки краєзнавців України