Але, насправді, головне питання полягає в тому, чи зможе місто бути ефективним власником такого підприємства, як Калуськ Як пояснила заступник міського голови Руслана Вайда, своє рішення міська рада прийняла, виконуючи протокольне доручення Кабміну від 16 січня. При цьому, у випадку передачі у комунальну власність, місто зобов’язується використовувати ТЕЦ за цільовим призначенням і не відчужувати її. Посадовець пояснила:
«16 січня на засіданні уряду було дано доручення Мінрегіону, Міністерству економіки і Фонду держмайна про передачу теплоелектроцентралей у власність територіальних громад. На час цього доручення рішення подали Миколаївська, Криворізька, Кам’янська і Херсонська міські ради. Уряд дав доручення пропрацювати це питання з містами, на територіях яких є ТЕЦ».
Звернення до Кабміну не обговорювали на засіданнях жодної депутатської комісії, які передували сесії, тож, у депутатів було чимало питань. Зокрема, чи прибутковою є Калуська ТЕЦ? Відповідь проста: балансу не бачили (хоча фінансові звіти публікуються на сайті підприємства і там є вся інформація. — Авт.), але «немає таких підприємств, які продають електроенергію і є збитковими». Прибутки ТЕЦ будуть поповнювати бюджет міста, підприємство назвали «куркою, що несе золоті яйця». Бо це майно, земля і потенційний дохід бюджету. До того ж, як прозвучало не сесії, це вже четверте звернення щодо передачі ТЕЦ у комунальну власність за останніх десять років.
Більше того, депутатів переконували: якщо місто не погодиться забрати ТЕЦ, то в такому разі підприємство включать у перелік об’єктів великої приватизації. І тоді з’явиться новий власник, який церемонитися з боргами КП «Водотеплосервіс» перед теплоелектроцентраллю не буде. Якщо ж ТЕЦ стане комунальним підприємство — тоді інша річ, бо вже міська рада буде розпоряджатися боргом, а він перевищив 190 млн гривень, і врегульовуватиме фінансові проблеми між двома своїми комунальними підприємствами.
Одним словом, раніше місто просило ТЕЦ у комунальну власність — держава не давала. Тепер держава пропонує, і відмовлятися — абсурдно, зійшлися депутати на сесії.
Держава віддає ТЕЦ. Однак, не факт, що Калуську
Справді, на засіданні уряду ще в листопаді Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував передати державні ТЕЦ місцевій владі. Бо, як вважає глава Кабміну, краще місцевої влади ніхто не наведе порядок у сфері опалення.
Саме в листопаді уряд запропонував міським радам вийти з ініціативою на Кабінет міністрів, щоб отримати у власність державні теплоцентралі, які надають послуги жителям їхніх міст. Ця пропозиція була безпосередньо пов’язана зі зривом початку опалювального сезону в деяких містах: через величезні борги ряд ТЕЦ, зокрема в Кривому Розі і Херсоні, залишилися без газу, а мешканці цих міст — без тепла.
На пропозицію уряду відгукнулися чотири міські ради, а саме: Херсону, Кривого Рогу, Миколаєва і Кам’янського, які виявили бажання забрати «свої» ТЕЦ у комунальну власність. Відтак, на засіданні уряду 16 січня було дано доручення віце-прем'єру, міністру регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадію Зубку забезпечити якнайшвидшу передачу саме цих чотирьох теплоелектроцентралей місцевій владі. Глава уряду заявив:
«Під час підготовки до опалювального сезону деякі державні теплоцентралі не зовсім ретельно підготувалися. Тоді я вийшов з ініціативою звернутися до місцевих влад, щоб вони забрали від держави у свою власність ці ТЕЦ та побудували єдину систему теплопостачання своїх громад».
Між тим, між чотирма вищезазначеними ТЕЦ, які передають у комунальну власність, і Калуською ТЕЦ є суттєва різниця. Насамперед, у тому, що всі вони є фактично елементами комунальної інфраструктури, і їхня головна спеціалізація — виробництво тепла для опалення міст і потреб підприємств, а електрична потужність — відносно невелика.
Так, Миколаївська ТЕЦ забезпечує теплом обласний центр. Криворізька ТЕЦ має котельні по місту і продукує виключно теплову енергію. Херсонська ТЕЦ обслуговує майже 50% житлового фонду Херсона. Дніпровська ТЕЦ — забезпечує теплом місто Кам’янське. Для цих ТЕЦ базовою є теплова генерація.
Електрична потужність Калуської ТЕЦ більша, ніж усіх чотирьох теплоелектроцентралей разом взятих. Це, скоріш, не теплопостачальне підприємство, а енергогенеруюче. І саме як виробник електроенергії Калуська ТЕЦ має стратегічне значення і є частиною Бурштинського енергоострова, який під'єднаний до електромереж країн ЄС і дозволяє експортувати українську електроенергію за кордон.
Тому не факт, що в уряді на звернення Калуської міської ради відреагують так само, як на звернення інших міських рад. У даному випадку йдеться не про ТЕЦ з мережами, споживачами та мільйонними боргами за газ, а про прибуткове енергетичне підприємство, яке має стратегічне значення.
Лобіст Насалик
Утім, у своєму прагненні забрати ТЕЦ у комунальну власність Калуська міська рада має потужне лобі — міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика.
Калуська ТЕЦ у комунальній власності — це одна з ключових ідей екс-міського голови Калуша, яку він неодноразово пробував реалізувати. Так, у 2009 році депутати Калуської міської ради прийняли рішення про включення майна Калуської ТЕЦ до об’єктів комунальної власності. Рішення опротестувала прокуратура. А поки тривала судова тяганина, місто взялося виготовляти свідоцтво на право власності на ТЕЦ. Міська рада під ТЕЦ навіть створила комунальне підприємство «Калуська енергетична компанія» зі статутним капіталом 10 тис. гривень. Керівник підприємства — Ігор Яковина. Він же — керівник КП «Водотеплосервіс». Основний вид діяльності — виробництво електроенергії. У держреєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зазначається, що КП «Калуська енергетична компанія» зареєстроване в лютому 2010 року за адресою міськвиконкому і станом на 20 лютого 2019 року не перебуває в процесі припинення.
Утім, тоді зазіханням міста на ТЕЦ край поклав суд. Зокрема, прокуратура області в інтересах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України заявила позов до Калуської міської ради та ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» про визнання права власності на цілісний майновий комплекс Калуської ТЕЦ. Господарський суд Івано-Франківської області виніс рішення, яким «визнано за державою в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України право власності на цілісний майновий комплекс ДП «Калуська теплоелектроцентраль» з правом повного господарського відання за ДПЗД «Укрінтеренерго». З таким рішенням Калуська міська рада не погодилась, тому справу розглядав суд апеляційної інстанції.
Однак остаточне рішення у цій справі у 2012 році виніс Вищий господарський суд України. Касаційну скаргу прокуратури області було задоволено повністю. Право власності на цілісний майновий комплекс Калуської ТЕЦ визнано за державою.
Варто нагадати, що в розпал судової тяганини на той час міський голова Ігор Насалик заявляв: якщо Калуська ТЕЦ перейде з державної в комунальну власність міста, то є можливість зробити тепло для калушан безкоштовним.
Наприкінці 2014 року Ігоря Насалика обрали народним депутатом України, а в Калуші його обов’язки фактично виконував на той час перший заступник, а нині міський голова Ігор Матвійчук. Уже наприкінці січня 2015 року міська рада направила чергове звернення до уряду з проханням передати «Калуську ТЕЦ» у комунальну власність. У зверненні, зокрема, зазначалося, що «ТЕЦ потребує реконструкції та переоснащення», а «Калуська міська рада має великий досвід в реалізації програм щодо реформування житлово-комунального господарства, запровадження новітніх технологій та залучення інвестицій в розвиток міста».
На це звернення міськради негативно відреагував колектив ТЕЦ. Зокрема, на сайті ради профспілок Івано-Франківської області калуські енергетики оприлюднили своє звернення «Позиція колективу непорушна: не допустити передачу державного комплексу «Калуська ТЕЦ» в комунальну власність»:
«Депутат ВРУ Ігор Насалик, заручившись підтримкою ще кількох народних депутатів України, які представляють у Верховній Раді Івано-Франківщину, 16.03.2015 р. направив лист Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку. В ньому він пропонує підтримати рішення щодо зміни форми власності та доручити відповідним органам опрацювати це питання згідно вимог чинного законодавства».
У зверненні, зокрема, сказано і про те, що «міською владою вже практично доведено до банкрутства КП «Водотеплосервіс», що «передача ефективного, прибуткового підприємства, яке працює на енергетичну незалежність України, у нібито комунальну власність є насправді лише прикриттям його подальшої крадіжки і «дерибану».
Проти передачі ТЕЦ у комунальну власність у 2015 році виступило і Віче Майдану Калущини.
І ТЕЦ нікуди не передали. Однак уже у квітні 2016 року Насалик сам став міністром енергетики. Близьке йому питання Калуської ТЕЦ він у довгий ящик не відкладав і вже в липні підписав наказ «Про створення шляхом виділу ДП «Калуська теплоелектроцентраль-Нова». А саме: ТЕЦ було виведено зі складу державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» і на його базі утворили нове державне підприємство «Калуська ТЕЦ- Нова». Це була необхідна передумова, яка відкрила шлях і до приватизації, і до передачі в комунальну власність.
ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» включена в перелік об’єктів приватизації на 2017-2020 роки. Однак наразі її на продаж не виставили. До речі, в переліку великої приватизації на 2018 рік було чотири теплоелектроцентралі «Херсонська ТЕЦ», «Дніпровська ТЕЦ», «Криворізька ТЕЦ» і «Сєвєродонецька ТЕЦ». Жодну з них торік не продали. У переліку об’єктів великої приватизації на 2019 рік ТЕЦ взагалі немає, в тому числі — і Калуської.
Між іншим, із переліком об’єктів приватизації на 2017-2020 роки можна ознайомитися на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і він називається так: «Перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017–2020 роках, у тому числі тих, що можуть бути приватизовані після… передачі в комунальну власність». Тож, гарантій від відчуження комунальна власність зовсім не дає.
Але, насправді, головне питання полягає в тому, чи зможе місто бути ефективним власником такого підприємства, як Калуська ТЕЦ? Так, у 2016 році Міненерго пропонувало провести реконструкцію Калуської ТЕЦ за рахунок китайського кредиту на 2,5 млрд гривень. А торік Ігор Насалик пробував узгодити реконструкцію Калуської теплоенергоцентралі вартістю 1,44 млрд гривень. У пояснювальній записці Міненерго вказало, що ресурс Калуської ТЕЦ «відпрацьований, а обладнання морально та фізично застаріло». Звичайно, разом із ТЕЦ місто отримує «приємні» бонуси: доходи бюджету від прибутків підприємства, можливість урегулювання боргів КП «Водотеплосервіс» і загалом потужну капіталізацію міста. Але, крім цього, — ще й відповідальність, пов’язану зокрема з необхідністю залучення інвестицій. Однак у тому, що досвід Калуської міської ради «в реалізації програм щодо реформування житлово-комунального господарства, запровадження новітніх технологій та залучення інвестицій в розвиток міста» можна назвати позитивним, є великі сумніви.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
