загрузка...

«Дім Сірка» хоче збудувати в Калуші ветеринарну клініку

У кожного волонтера, який займається тваринами, хоч раз в житті запитували: «А чому саме тварини?»


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

«Дім Сірка» хоче збудувати в Калуші ветеринарну клініку

Дата публікації: 2019.03.19 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Метою благодійної організації «Дім Сірка» є врегулювання чисельності тварин у місті та їхня стерилізація. А притулок не є постійним місцем перебування тварин, як це думає більшість калушан.

Про це розповіла голова благодійної організації Наталія Когут. Два роки тому «Дім Сірка» почав опікуватися калуським притулком для безпритульних тварин, підписавши угоду з міською владою.

Наталія Когут зауважує, що притулок — це насамперед місце, куди тварину забирають, стерилізують і відпускають:

«Наші волонтери не зобов’язані  виїжджати «на виклик», бо собака голосно гавкнув в бік молодої дівчини. Звичайно, собаки не повинні шкодити людям, але й люди не мають бути жорстокими до чотирилапих. Для мене відношення людини і суспільства до тварин, дітей і людей похилого віку завжди було індикатором його здоров'я і адекватності. Дуже люблю цитату Ганді: «Велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація відноситься до тварин». На жаль, у нас з цим все дуже і дуже туго».

Тварина, за законодавством України, прирівнюється до речі, акцентує голова благодійної організації, і навіть за наявності покарання за жорстоке поводження з тваринами (стаття 299 ККУ), випадки реального покарання винних можна перерахувати на пальцях однієї руки:

«Бездомних тварин труять, відстрілюють, на них оголошують полювання. Але хто ж винен?  Звідки вони взялися? Тварини на вулиці і в притулки потрапляють від людей. Вони — продукт нашої людської безвідповідальності. Ми звикли думати, що собаки на вулицях загартовані, але насправді за кожним рогом на них чекає небезпека. Усе їхнє життя — це стрес, гоніння і голод. Одиниці наших волонтерів не встигають допомогти всім».

Наталія Когут зауважує: так, у Калуші можна зустріти велику кількість собак. Та більшість із них — стерилізовані, а тому не несуть ніякої загрози мешканцям:

«Хоча щодня мій телефон розривається. Просять забрати собаку, що живе під під’їздом чи цуциків, яких знайшли викинутими за домом. Та ми приїжджаємо та забираємо до притулку лише агресивних собак, коли є укуси чи травми. І це, в переважній більшості, собаки з сіл, не кліпсовані».

За словами Наталії Когут, на сьогодні існує велика проблема так званої «міграції» собак: селяни виганяють з дому дорослих собак та викидають новонароджених цуценят. А ті біжать туди, де є більший шанс знайти їжу і вижити, — в місто.

Те, що на вулицях у європейських країнах майже неможливо зустріти безпритульну тварину, має свій зворотний бік і пояснення. У багатьох країнах практикується евтаназія: якщо собаку за місяць-два не прилаштовують — присипляють, розповідає Наталія Когут:

«Є люди, які виступають з такою ідеєю. Це дуже неправильно. Адже все ж це вбивство».

За місяць більшість дорослих собак нереально прилаштувати. Зазвичай забирають цуциків. Хоча з дорослою твариною менше мороки та обідраних меблів. Тим більше, дорослі собаки, що знаходять новий дім, завжди вдячніші і добріші, кажуть у «Домі Сірка»:

«Ми завжди боремось до кінця і намагаємося прилаштувати всіх. Результатом цього є щасливі фотографії улюбленців, які присилають нам їхні нові господарі. Звичайно, трапляються тварини, які доживають свій вік у нашому закладі. Також є важкохворі, для яких притулок стане останньою домівкою».

Наталія Когут має мрію — збудувати в Калуші ветеринарну клініку, доступну для всіх. Така вже функціонує в Івано-Франківську, побудована на кошти меценатів. Саме там і лікують наразі всіх «Сірків», і калуських зокрема.

Сьогодні майже вся діяльність «Дому Сірка» здійснюється за рахунок коштів меценатів та періодичних пожертв:

«От у штаті маємо трьох працівників, які працюють на зарплаті. Зарплати виплачуємо їм також виключно з допомоги спонсорів. Але троє працівників на 250 собак. Ви ж розумієте, що це дуже тяжко. Радує, що вже потепліло і в притулку відбулась толока. Ремонтували будки, викорчовували будяки і підсипали щебінь біля вольєрів. Та це все тяжка робота, потрібні чоловіки. А їх, на жаль, серед волонтерів мало. Та й такі «суботники» потрібно проводити щотижня, бо роботи в притулку завжди достатньо».

Щосуботи волонтери організовують ярмарок біля «Гостинного дому» в центрі Калуша. Зараз збирають не тільки на їжу, але і на нові вольєри. Адже кількість тварин збільшується, а місця катастрофічно не вистачає, розповідає Наталія Когут:

«Загалом, уся наша діяльність першочергово спрямована на поліпшення умов проживання жителів Калуша. Вважаємо, що всім комфортно жити у місті, де безпечно кожному, у тому числі і тваринам. Та самі ми, ідейні волонтери, не справляємось без допомоги мешканців міста. Розумію, що калушани не завжди можуть прихистити в себе вдома всіх безпритульних тварин, але завжди можуть їм допомогти, прийшовши в притулок на толоку чи купивши у суботу солодкий пряник від «Сірків».

У кожного волонтера, який займається тваринами, хоч раз в житті запитували: «А чому саме тварини?». Часто це звучить як докір, мовляв, чому не діти, люди похилого віку або військові, розповідає голова голова благодійної організації:

«І найчастіше це запитують ті, хто не допомагає нікому. Моя відповідь завжди однакова: кожному — своє. Знаю, що в доброти і бажання допомогти немає меж. Не має значення, кому допомагати: тваринам, дітям або людям похилого віку. Головне — допомагати».

Як можна допомогти «Сіркам»?

— візьми до себе додому хвостатого друга, адже найкращий подарунок для хвостатих — справжній дім;

— підтримай притулок матеріально пожертвою на рахунок ( Приват Банк 5169 3305 1534 9451 – картка-ключ Когут Наталія Василівна – всі кошти зараховуються одразу на основний рахунок). У примітці відзнач, що це саме для калуських «Сірків»);

— поїдь до тварин у гості і привези «Сіркам» гостинці: сухі корми для дорослих та желейні — для малюків, крупи, м’ясні відрізки; допоможи в ремонті вольєру; приготуй кашу для цуценят чи почухай старого пса за вушко, адже ласка та увага для цих тварин життєво необхідна;

— найлегший спосіб — зроби репост з офіційних сторінок «Дому Сірка» в соцмережах та допоможи знайти домівку «Сірку» чи поширити інформацію про потреби «Сірків» серед своїх друзів, адже кожен з нас знає, яку силу мають інформація та соцмережі сьогодні.

За номером (095) 096 7926 детальніше можна дізнатись про потреби притулку.

Ольга САСНИК, калушанка

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: