Ілюстрація. Льодовий палац заробляє на послугах з надання в тимчасове користування катка, а також на послугах з надання Тож, якщо місто, за словами депутата, не хоче втратити об’єкт, який є важливою складовою його іміджу, міська рада має подумати на тим, щоб забрати його на своє утримання, інформують "Вікна".
Юрій Тимків уже підрахував, що з урахуванням коштів, які заробляє льодова арена, з міського бюджету на її функціонування треба буде виділяти 2,5-3 млн гривень на рік. Ця сума відповідає коштам, які, наприклад, місто витрачає на підтримку футбольного клубу «Калуш».
Нагадаємо, льодовий палац у Калуші збудований коштом державної програми «Хокей України» і відкритий у 2009 році. Палац коштував 20 млн гривень і спочатку перебував в підпорядкуванні міської влади Калуша. Однак доходи палацу не забезпечували видатків на його утримання, тож, накопичилися борги за електроенергію, і міська влада змушена була визнати: утримувати такий об’єкт не може. Відтак, у 2013 році палац передали обласній раді, яка створила обласне комунальне підприємство «Льодова арена».
Упродовж 2015-17 років, як випливає зі звіту, який розглядала обласна рада, льодовий палац у Калуші функціонував без перебоїв та боргів. У 2015 році дотація на утримання палацу з обласного бюджету становила 568 тис гривень, у 2016-у – 593 тис. гривень, а у 2017 році – сягнула понад 820 тис. гривень. Функціонування льодового палацу було б неможливим без допомоги ТзОВ «Карпатнафтохім». Підприємство взяло на себе зобов’язання оплачувати спожиту льодовим палацом електроенергію. Загалом за три роки «Карпатнафтохім» фактично профінансував калуську льодову арену майже на 4 млн гривень.
Льодовий палац заробляє на послугах з надання в тимчасове користування катка, а також на послугах з надання в прокат спортивного інвентаря. Ще одне джерело доходу – надання в користування місць для розташування реклами, для встановлення кавових апаратів тощо.
