Без доріг, мостів і світла. Калущина зазнала екологічної катастрофи

Унаслідок проливних дощів 20 травня на території Калуського району пошкоджено 14 мостів, включаючи чотири пішохідні. З них два – зруйновані; повністю зруйновано 18,5 км дороги, пошкоджено — до 100 км. Затоплено близько 1,5 тисяч угідь, потрібно збудувати 6 км берегоукріплення і ще близько 5 км — частково відновити. І це лише за попередніми даними. Достеменно встановити шкоду, яку завдав поводок, можна буде лише після того, як спаде вода. Однак уже зараз збитки обчислюються сотнями мільйонів гривень.
Переглядів: 2818
Село Бережниця — єдине село на Калущині, де вода не просто пошкодила дорогу, залишивши на ній величезні вирви, а п

22 травня відбулося засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки  надзвичайних ситуацій під час якого очільники громад району поінформували про ситуацію, яка склалася на території сільських і селищної рад у зв’язку з паводком 21-22 травня.

Міст до Довгого Калуського не отримає фінансування від держави

Міст, що з’єднує села Пійло і Довге-Калуське було пошкоджено влітку минулого року. Його капітальний ремонт і відновлення — пріоритет для районної влади на цей рік, а проект з капітального ремонту моста районна рада подала на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Як повідомив на засіданні комісії голови Калуської районної державної адміністрації Іван Данів, нещодавно в Києві відбувся захист об’єктів, які претендують на державне фінансування. За підсумками конкурсу, проблемний міст на Калущині конкурс не пройшов. ДФРР не виділить кошти на капремонт моста, оскільки він належить до комунальної власності. Вихід — подавати об’єкт на фінансування по лінії надзвичайних ситуації — для відновлення моста, який постраждав внаслідок негоди.

Між тим, унаслідок останньої негоди міст зазнав ще більших руйнувань: просіла ще одна секція. За словами Пійлівського сільського голова Миколи Семаніва, кошторисна вартість капітального ремонту моста становить близько 11 млн гривень. Ця сума була актуальною до останньої негоди: зараз його капремонт вже коштуватиме до 18-20 млн гривень.

Епіцентр стихії — в Бережниці

Від стихії постраждала більшість сіл Калуського району: затоплені присадибні ділянки і сільськогосподарські угіддя, присадибні споруди і житлові будинки, пошкоджені дороги і мости. І як наслідок — проблеми зі сполученням. Щодо об’єктів бюджетної сфери, то в школі села Студінка затопило перший поверх — тут треба буде міняти підлогу. Також водою залило перший поверх дошкільного закладу в Копанках. Також тут обрушилася стіна Народного дому, ще чотири народні доми в районі — частково підтоплені.

Проте найбільше постраждали села Новицької ОТГ. За словами сільського голови об’єднаної громади Михайла Срібняка, епіцентр стихії — в селі Бережниця. Загалом на території Новицької ОТГ постраждав 41 житловий будинок, в тому числі 30 — в Бережниці. У Старому і Середньому Угриновах зруйновані три господарські споруди. Загалом пошкоджено 66 таких споруд, більшість — у Бережниці. На території Новицької ОТГ затоплено понад 18 га присадибних ділянок. Загалом від стихії постраждали 44 людини. Михайло Срібняк повідомив:

«Лише по цих напрямках збитки склали, страшно говорити, 85,6 млн гривень».

Окрім того, на території Новицької ОТГ розмито 5 км берегів річок. Зокрема, в Підмихайлі і Добровлянах. Так, у Добровлянах зруйновано 1,5 км берегоукріплення, і, за словами Михайла Срібянка, якщо терміново не вжити заходів, наступна повінь може змити частину села.

Мости в селах Новицької громади не зруйновані, проте сім мостів підмило та зруйновано один пішохідний міст.

Село Бережниця — єдине село на Калущині, де вода не просто пошкодила дорогу, залишивши на ній величезні вирви, а повністю її знесла, — загалом 18,5 кілометра. Окрім того, пошкоджень зазнали понад 40 км доріг на території сіл громади. За словами Михайла Срібняка, в Бережниці залишилося близько 70 метрів дороги в двох місцях, решту — ніби ніколи і не було. Для проведення відновлювальних робіт по цих позиціях — дороги, мости і берегоукріплення — потрібно ще майже 58 млн гривень.

До бід Бережниці додалася і відсутність електропостачання. Тут затопило підстанцію, світла немає від 22 травня. Михайло Срібняк звернувся до Калуського РЕМу якомога швидше вирішити цю проблему, адже люди в селі і без того перебувають у важкій ситуації.

Чи буде відшкодування?

Усю інформацію про пошкодження від стихії та орієнтовну потребу в коштах для проведення відновлювальних робіт районна рада передає в обласну державну адміністрацію. Як зазначив голова Калуської районної ради Віктор Гільтайчук, самостійно район наслідки стихії не подолає, а першочергово треба клопотати про виділення коштів на ремонт доріг, мостів та об’єктів соціальної сфери, зокрема на школу і садочок. 

Натомість, присутній на засіданні комісії депутат Івано-Франківської обласної ради Михайло Якимчук запропонував до першочергових робіт віднести відновлення і розчищення водовідвідних каналів. У багатьох випадках до підтоплень призвело те, що канали, меліоративні системи і потічки — захаращені. Без першочергового виконання таких робіт ситуація, за словами депутата, може повторитися.

Заступник голови Калуської РДА Любомир Білоус повідомив: надійшов офіційний лист з обласної адміністрації щодо порядку використання коштів обласного бюджету для виплати компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок стихії. Цей порядок є досить чіткий: сільські ради мають створювати комісії за участі представників управління надзвичайних ситуацій та розпочинати обстеження господарств. Згідно з листом, максимальна сума компенсації становитиме 25 тис. гривень. Для отримання коштів має бути зафіксований факт і належним чином оформлені всі офіційні документи.

Утім, таке повідомлення лише розбурхує людей: раніше вже були аналогічні рішення, комісії в селах працювали і встановлювали збитки, а потім виявилося, що робота була марною і ніякої компенсації людям не виплатили. Тож, зараз, припускають сільські голови, все може відбуватися за таким же сценарієм. 

Дорогу до Дня Героїв не зробили. Святкування не буде

9 квітня Калуська районна рада своїм рішенням фактично обнулила резервний фонд районного бюджету — це кошти, які резервують на непередбачені видатки, зокрема і пов’язані з ліквідацією вірогідних стихійних лих. Резервний фонд районного бюджету депутати зменшили з 350 тис. гривень на 338 тис. гривень. 198 тис. гривень спрямували Завійській сільській раді на поточний ремонт вулиць Данила Галицького та Шевченка в селах Завій та Грабівка. А 100 тис. гривень виділили Ріп’янській сільській раді на поточний ремонт вулиці Івана Франка в селі Ріп’янка. Терміновість поточного ремонту дороги тоді пояснювали тим, що 23 травня в Україні відзначають День Героїв і цього дня в Грабівку традиційно приїдуть гості. Тож, дорогу треба було встигнути відремонтувати саме до цієї дати. Щодо Ріп’янки, то її обрали, бо сільська рада виділила 200 тис. гривень співфінансування.

Проте, у зв’язку зі стихійним лихом заходів з нагоди святкування День Героїв на Калущині не буде. А кошти в резервному фонді районного бюджету з цієї ж причини були б дуже доречними. Як повідомив Іван Данів, очікується перевиконання бюджету і резервний фонд «поставлять на місце» десь на початку червня. Ці кошти потрібні, насамперед, на придбання пального. Так, у матеріальному резерві залишилося мало пального, відтак його зараз закуплять ще на 50 тис. гривень. 200 літрів дизпалива терміново виділять дорожньо-експлуатаційній службі для першочергових робіт: розчищення доріг і проїздів від намулу і сміття, яке нанесла вода. Прогноз за словами голови адміністрації невтішний: дощі і далі триватимуть.

До речі, від паводку постраждало і село Завій, де ремонтували дорогу за кошти, зняті з резервного фонду. Як ішлося на засіданні комісії, село розташоване в низині, тож, уся вода стікала сюди. Результат: підтоплені 83 господарські споруди, пошкоджені дороги й обвал близько кілометра берега річки — тут розташовані п’ять опор лінії електропередач високої напруги, одна вже майже в річці і ситуація є загрозливою.

Як прокоментував Іван Данів, на щастя, через несприятливі погодні умови до поточного ремонту доріг за кошти, які зняли з резервного фонду,  так і не приступили. У протилежному випадку толку від ремонту не було б і роботу, вірогідно, знищила б велика вода. Відтак уся сума — 298 тис. гривень — залишилася невикористаною. Але фінансування залишається зарезервованим на поточний ремонт доріг. На інші цілі ці кошти, скоріш за все, спрямовувати не будуть: відновлення і ремонт доріг теж є складовою подолання наслідків стихії.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст