«Майже по-біблійному». У Калуші відбулася зустріч із поетом Богданом Томенчуком. ФОТО+ВІДЕО

Відомий прикарпатський письменник Богдан Томенчук презентував дві свої збірки: «Ранкове місто пізніх ліхтарів» та «Жінка з одного вірша».
Переглядів: 855
"Спочатку було Слово… А потім вже ковчег…" — не стримував емоцій Богдан Томенчук

За словами заступника міського голови та ініціаторки зустрічі Наталії Табачук, Богдан Томенчук — дуже цікава, багатогранна і освічена особистість, творчість якого не залишить байдужого:

"За освітою Богдан Михайлович математик, але хобі у нього була поезія та публіцистика. І хоч я не люблю поезії, проте так, як пише він, це не може залишити нікого байдужим. Кожна його робота сповнена глибоким змістом і ніколи не втрачає своєї актуальності. Він оцінює не тільки сьогодення, але й може спрогнозувати події на багато років вперед. Ми повинні тішитися тим, що є його сучасниками, бо колись про нього точно писатимуть історики, але не тільки як про поета, але й як про публіциста, патріота і особистість".

Збірка «Ранкове місто пізніх ліхтарів» складається з семи розділів, у кожному з яких — 24 вірша. Така кількість творів написана неспроста, адже, за словами поета, збірка символізує тиждень життя.

Фото: Руслана Василюк

«Жінка з одного вірша» − це збірний образ матері, дружини, коханої, сестри, подруги. Книга містить 273 вірша.

Під час презентації кожен калушанин мав можливість під акомпонемент фортепіано послухати поезію та насолодитися приємною атмосферою вечора. Також усі бажаючі могли взяти автограф у самого автора.

У соцмережі калушанка Руслана Василюк поділилася враженнями після презентації:

"Як завжди сильно, щиро, глибоко і чуттєво! Зал – одна суцільна емоція".

Письменник також подякував калуському глядачу за зустріч:

"Вийшло майже по-біблійному… Тільки в Біблії спочатку було Слово… А потім згадка про потоп… А в Калуші спочатку був потоп, а потім – слово… Не дивлячись на ще два «майже стихійні лиха» – ЗНО з математики напередодні та української мови і літератури назавтра, “Ранкове місто пізніх ліхтарів” читало “Жінку з одного вірша”.. Було світло і… волого… В очах і душах… Від сліз і співпереживань… Дякую, Калуш… Дякую, Калушани…  Спочатку було Слово… А потім вже ковчег…".