загрузка...

Науковець Технічного Університету Мюнхена озвучив зауваження щодо нового виробництва «КАРПАТНАФТОХІМу»

Науковець додає, що експертні висновки щодо пожежі в піролізному цеху 12.01.2019 року, на жаль, так і не були оприлюднені


Науковець Технічного Університету Мюнхена озвучив зауваження щодо нового виробництва «КАРПАТНАФТОХІМу»

Дата публікації: 2019.05.27 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Кандидат хімічних наук, науковий співробітник Технічного Університету Мюнхена (Німеччина) др. Віктор Глухий надіслав пропозиції та зауваження у відділ оцінки впливу на довкілля Міністерства екології та природних ресурсів України щодо запланованого будівництва виробництва оксиду пропілену ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ».

Науковець скористувався своїм правом подачі зауважень та пропозицій на громадське обговорення оцінки впливу на довкілля запланованої діяльності в Калуші, інформують «Вікна».

Як відомо, на першому етапі планується будівництво пілотної установки з виробництва оксиду пропілену продуктивністю 2700 тонн на рік.  Другим етапом реалізації цього проекту заплановане будівництво ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» промислової установки з виробництва оксиду пропілену потужністю 130 тис. тонн в рік (збільшення виробництва приблизно 50 разів) і додаткової установки з виробництва перекису водню потужністю 90 тис. тонн в рік.

На жаль, із самим звітом з оцінки впливу на довкілля запланованої діяльності щодо виробництва оксиду пропілену та ін. технічною документацією (363 аркуші, місце розміщення: ТОВ «Карпатнафтохім» 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4) не мав можливості ознайомитись, зауважує Віктор Глухий:

«Але, з огляду на те, що основні тези зі звіту, скоріш за все, стисло викладені в  «оголошенні про початок громадського обговорення» та в «повідомленні про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля», маю підозру, що з тих чи інших причин враховані не всі важливі фактори безпеки».

Відомо, що технологія виробництва оксиду пропілену НРРО (Hydrogen Peroxide Propylene Oxide) у запланованому виробництві модифікована до НРРОа, де буква «а» означає використання ацетонітрилу як розчинника для вихідного продукту.  В оголошенні «про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля» інформація про небезпеку при використанні цього розчинника (ацетонітрил, CH3CN), на жаль, відсутня.

Варто відзначити, йдеться в листі науковця до Мінекології, що у випадку можливої пожежі на HPPOa-виробництві, при горінні або термічному розкладі розчинника ацетонітрилу (інша назва – метилціанід) в повітря виділиться не лише сажа (+ канцерогенні бензапірени), вуглекислий газ та вода, як при згорянні вуглеводнів у випадку пожежі 12.01.2019 року, а й синильна кислота HCN (див. — піроліз ацетонітрилу). Що таке синильна кислота та її солі, ціаніди, загальновідомо, зауважує Віктор Глухий.

Зважаючи на це, на запланованому виробництві значну увагу потрібно приділяти пожежній безпеці: системами попередження пожеж, встановлення автоматичних протипожежних систем, сенсорний контроль за концентрацією небезпечних речовин на виробництві, особисті засоби захисту працівників, періодичні інструктажі та ін., наполягає науковий співробітник Технічного Університету Мюнхена (Німеччина).

Пероксид водню H2O2 – сильний окисник, пожежонебезпечний. Його концентровані розчини (у даному випадку 60% - це висока концентрація) можуть спричиняти займання при контакті з горючими речовинами. Суміш оксиду пропілену з повітрям (2-39 % об.) — вибухонебезпечна, самозаймання при 430°С і т. д. Токсичність ацетонітрилу та продукту його термічного розкладу – синильної кислоти також загальновідомі. Віктор Глухий просить врахувати джерело небезпеки, яке буде створене:

«Хочу зазначити, що кількість ацетонітрилу, який буде використовуватись як розчинник, мені не відома. Але, враховуючи масштаб виробництва та розмір реакторного блоку, можу припустити, що кількість цього використовуваного метилціаніду (як розчинника для пропілену та епоксипропану) буде значною для того, щоб рахуватись джерелом небезпеки».

Науковець додає, що експертні висновки щодо пожежі в піролізному цеху 12.01.2019 року, на жаль, так і не були оприлюднені, що «викликає в населення певну долю недовіри до керівництва «Карпатнафтохім».

Інші питання/зауваження, які надіслав науковець у Мінекології, наступні::

— Достатнє забезпечення безперервного відведення тепла. Реакція епоксидування є дуже екзотермічною. Тому можливе перегрівання, термічне руйнування установки, пожежа.

— У випадку виникнення пожежі в якомусь із секторів – який порядок дій? Автоматична система гасіння? Автоматичне блокування окремих секторів? Ізоляція продуктів та едуктів, та ін.

— Достатня відстань від резервуарів зберігання продукту, пероксиду водню та самої установки виробництва?

— Небезпечні речовини: пероксид водню H2O2 — сильний окисник, пожежонебезпечний. Суміш оксиду пропілену з повітрям - вибухонебезпечна, самозаймання – 430°С. Продукти горіння/піролізу ацетонітрилу (розчинник) – синильна кислота - надзвичайно токсична! Наявність сенсорів на HCN на виробництві?

— Дотримання правил хімічної та пожежної безпеки при роботі з ціанідами.

Також є ще одне важливе запитання, зауважує Віктор Глухий:

«Чи планується додаткові громадські слухання звіту з оцінки впливу на довкілля виробництва пероксиду водню та розширення виробництва у 50 разів (другий етап виробництва – збільшення потужностей із 2,7 тис. до 130 тис. тонн в рік)?».

Науковець просить Мінекології взяти ці важливі пункти до уваги, оскільки вплив на навколишнє середовище у випадку пожежі на запланованому виробництві при одночасному використанні як вибухонебезпечних вуглеводнів та сильного окисника пероксиду водню, так і токсичної речовини — ацетонітрилу (а у випадку пожежі – виділення іншої надзвичайно токсичної речовини – синильної кислоти) може бути не лише регіонального масштабу.

Віктор Глухий також звертається до керівництва нафтохімічного підприємства:

«Надіюсь, що керівництво «Карпатнафтохім» при введені в експлуатацію пілотної установки з виробництва оксиду пропілену врахує свій попередній досвід щодо виникнення пожеж та поставиться до цих зауважень з повною відповідальністю».

Нагадаємо, що громадські слухання (перші) щодо будівництва установки з виробництва оксиду пропілену відбудуться 5 червня 2019 року об 11.00 в актовому залі управління ТОВ «Карпатнафтохім» (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4).

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: