Медицина Калуського району на порозі катастрофи. Влада пропонує місту забрати райлікарню

Про це стало відомо цього тижня на сесії Калуської районної ради. Проте район дуже запізнився з реорганізацією лікарні та з її оптимізацією. Місто раніше шукало компроміс, проте порозуміння не було. Чи потрібна зараз Калушу районна медицина?
Переглядів: 2449
Місто раніше шукало компроміс, проте порозуміння не було. Чи потрібна зараз Калушу районна медицина?

Так, за словами голови бюджетної комісії райради Василя Турчина, перед сесією відбулася нарада за участі представників міської, районної влади а також обласного департаменту охорони здоров’я, інформують "Вікна"

Тема обговорення – майбутнє районної медицини: районної лікарні і районного центру з надання первинної медико-санітарної допомоги. А перспективи – невтішні, зокрема райлікарня досі перебуває в статусі комунального закладу. З наступного року медичної субвенції вже не буде, а фінансуватимуться лише комунальні некомерційні підприємства за договорами НСЗУ. Тож, район дуже запізнився з реорганізацією лікарні та з її оптимізацією.

На підготовку і впровадження реформи потрібні величезні кошти, яких у районі немає. Але навіть якби були, то не факт, що з 1 січня лікарня витримає конкуренцію і зможе заробляти на себе. Тож районна влада запропонувала, щоб місто забирало рай лікарню під свою опіку – займалося оптимізацією і реформуванням. У цій ініціативі її підтримали і обласні посадовці.  На даному етапі пропозиція ще опрацьовується. Головні лікарі Калуської ЦРЛ і районної лікарні, за словами голови районної ради Віктора Гільтайчука, отримали доручення провести необхідні розрахунки.

Між тим, міська влада, схоже не так оптимістично оцінює варіант взяти собі на утримання районну лікарню. Як зазначив у коментарі «Вікнам» міський голова Ігор Матвійчук, приблизно половину працівників лікарні треба буде скоротити. А це величезні витрати бюджету, пов’язані з виплатою відпускних та коштів при звільненні. Окрім того, у цьому році районна лікарня не забезпечена заробітною платою на близько 1,5 млн гривень. Також в рамках реформування необхідні значні капіталовкладення у придбання і встановлення медичної інформаційної системи, яка необхідна для співпраці з НСЗУ. Одним словом забирати лікарню у підпорядкування міста у існуючому стані – практично повної неготовності до реформи і без скорочення штатів міська влада не хоче. Зайвих близько 5 млн гривень у бюджеті міста немає. Крім того, немає жодної гарантії, що з 1 січня районна лікарня буде заробляти достатньо для свого функціонування коштів. Важливо також, що з 2020 року держава  буде фінансувати не мешканців конкретної території, а послуги, які надає той чи інший заклад.

Василь Турчин впевнений: попереду серйозна криза і довела до цього стану справ саме районна влада.

«У районі ніхто по справжньому не займався ні первинкою, ні вторинкою. З реформою – безнадійно запізнилися. Так, перетворивши районну лікарню на комунальне некомерційне підприємство до 1 січня 2019 року, так як це зробила міська влада з Калуською ЦРЛ, можна було скористатися перевагами пільгового періоду те не проводити оцінку майна. На цьому могли зекономити. Загалом реформування вимагає грошей. На мою думку, останній шанс коли можна було говорити про об’єднання міської і районної медицини був торік, коли місто реформувало Калуську ЦРЛ. Саме тоді ще можна було говорити про створенні однієї лікарні, рахувати потребу у штатах, проводити реорганізацію. Це міг би бути єдиний медичний заклад в інтересах міста і району – місто має обладнання і кращі фінансові можливості, а район – приміщення. До слова перспективи районного центру первинної медико-санітарної допомоги теж нульові: села приєднуються до міста і їхні мешканці будуть переходити у міський центр, де значно кращі діагностичні можливості. У підсумку районний центр не буде заробляти достатньо коштів.  Це все районна влада мала б прорахувати давно, але вони хотіли мати медицину і чимось керувати. Якщо місто не візьме райлікарню, то у такому разі треба буде десь шукати 1,5 млн гривень на зарплату до кінця року, оптимізувати штати – а це ще близько 2 млн гривень, у тому числі 1 млн гривень за невикористані відпустки, інформаційна система – ще 1 млн гривень. А також купувати обладнання – це шалені гроші. До таких витрат треба було готуватися. До того ж у району були кошти: 2,5 млн гривень вільного залишку на початок року, 600 тис. гривень перевиконання бюджету за підсумками п’яти місяців поточного року. Але замість того щоб акумулювати гроші і готуватися до реформи медицини,  їх використали на інші цілі»

Зрозуміло, що район медицину просто не потягне. При цьому районна влада досі відкидала усі пропозиції з боку міста щодо лікарні на вул. Каракая.

Нагадаємо, свого часу сюди пропонували перенести дитячу поліклініку і лікарню, тут міг би розміститися і пологовий будинок. Не отримавши підтримки місто вже вкладає чималі суми у капремонт старої дитячої поліклініки. Практично щороку виникала гостра суперечка між містом і районом з приводу фінансування Калуської ЦРЛ, причому частка району становить приблизно один місячний фонд заробітної плати. Медицину міста і району давно можна було об’єднати і реорганізувати, однак не давали амбіції. А тепер її готові віддати місту, але вже міська влада думає, чи потрібен їй такий тягар. До речі, зараз в районній лікарні понад 300 працівників, в рамках реформи штати треба скоротити наполовину, причому швидко.

Калуська ЦРЛ, як повідомила заступник міського голови Наталія Табачук, готувалася до реформи поступово, зокрема тут за три роки скоротили близько 200 працівників і тим самим оптимізували штати, провели реєстрацію комунального некомерційного підприємства торік і тим самим уникнули суттєвих витрат на оцінку майна, закупили інформаційну систему і комп’ютерну техніку – 1,5 млн гривень і для підвищення конкурентних можливостей відкрили консультаційну поліклініку – з нового року держава буде оплачувати лікування в стаціонарі лише за направленням лікаря первинки, а в консультаційній поліклініці таке направлення зможуть отримати мешканці інших міст і районів. Реформа вторинного рівня медицини розпочнеться за пів року, договір з НСЗУ можна буде підписати вже з жовтня. І є великий ризик того, що районна лікарня просто не встигне цього зробити – змарновано надто багато часу і потрібно надто багато грошей, яких район не має, а місто – не бачить потреби у таких інвестиціях – вірогідно, що в існуючому форматі навіть за успішного реформування тут не зароблятимуть достатньо коштів – відсутнє обладнання, щоб конкурувати з іншими підприємствами.  

Втім, на даному етапі питання передачі районної лікарні місту ще обговорюється. Все таки міська влада зацікавлена у приміщенні і інфекційній лікарні. Все залежатиме від розрахунків і не виключено, що певні кроки назустріч муситиме зробити і район. Наприклад провести оптимізацію, фактично скорочення і принаймні цей фінансовий тягар взяти на себе.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст