Для Анатолія Чумичкіна важливо, щоб у раду пройшли ефективні нові політики, а не старі демагоги. Що ж спонукало генерального директора та власника ТзОВ «Ч.А.С.» зробити такий кардинальний крок та з якою програмою дій він іде на вибори, Анатолій Чумичкін розповів журналісту Нафтохімік-Калуш, передають "Вікна".
– Анатолію, що вас спонукало балотуватися до Верховної Ради?
– Це було виважене рішення. В останні роки, зокрема після Революції Гідності, я долучився до громадського життя, а тепер вирішив піти в політику, бо вважаю, що на даному етапі державі потрібні ефективні управлінці. А в мене такий досвід є, тож я зважився взяти на себе відповідальність і запропонувати себе громаді. Зараз важливо, щоб країна з європейського курсу не зійшла на манівці, бо, судячи з деяких останніх подій, такий сценарій можливий. Маю на увазі прийняття судами і місцевими радами рішень про повернення вулицям радянських назв, незрозумілі меседжі щодо закону про мову, скуповування телевізійних каналів проросійськими політиками, навіть того ж львівського ZIKу. А ми з командою цього не хочемо допустити. Тож важливо, щоб у раду пройшли ефективні нові політики, а не старі демагоги.
– Від початку агітаційної кампанії вам, напевно, надходили запитання від громадян, які стоять перед вибором. Що саме цікавило людей?
– Як не дивно, але коли довідалися, що моя дружина з Дніпропетровщини, то запитували, чи часом нема там «регіоналівського» сліду. Людей це чомусь насторожує. І ви знаєте, у мене при цьому виникає зустрічне запитання: в яких межах ви бачите Україну, якщо вас насторожує Дніпропетровщина? Що тоді говорити про Донецьк, Луганськ, Крим? Як на мене, то Дніпро – це така ж Україна, які і Львів, Івано-Франківськ, Калуш чи Рогатин. Там живуть такі ж українці й патріоти. До речі, моя дружина походить з родини Епіків, яка була репресована радянським режимом.
Запитували також, з ким після обрання я бачу можливість співпраці, бо для вирішення проблем регіону мені доведеться з кимось єднатися, оскільки один, як відомо, в полі не воїн. Моя відповідь — буду об’єднуватися з усіма проукраїнськими силами навколо законів, які рухають країну вперед до розвитку і процвітання.
– Основна функція народного депутата — законотворча. Чи готові ви зараз сказати, яку саме ініціативу будете підтримувати чи пропонувати?
– Однозначно буду підтримувати законопроект про оподаткування виведеного капіталу, а не податку на прибуток, як є зараз. Щоб було зрозуміліше, поясню на прикладі. В даний час підприємство, яке отримало прибуток, повинно відразу заплатити податок, тобто насправді забирають частину ресурсу, яка б могла піти на його розвиток. А податок на виведений капітал сплачується лише тоді, коли власник забирає кошти з бізнесу, зокрема й виводить їх в офшори, про що ми нерідко чуємо. Гроші повинні працювати на Україну, а не накопичуватися на рахунках інших країн. При прийнятті цього закону вони однозначно спрямовуватимуться на розвиток.
– Яким чином збираєтеся доносити виборцям інформацію про себе, адже ви невідома фігура в політикумі, на відміну від декотрих інших кандидатів, які пройшли не одну передвиборну кампанію?
– Знаєте, є відома політична технологія «від дверей – до дверей», яка передбачає зокрема і роздачу агітпродукції. То я скажу, що в нас не буде бордів і не буде поліграфії. Вважаю це марнуванням паперу, через це вирубуються сотні і тисячі дерев. Щоб ви могли оцінити масштаб: щоб зробити 600-650 рекламних флаєрів формату газети, потрібно зрубати середньостатистичне дерево. Ми обрали інший шлях. У Біблії сказано: «Спочатку було Слово…». Тож ми йдемо від людини до людини зі словом. Люди, які знають мене, довіряють мені, готові розділити зі мною відповідальність, будуть доносити думку й інформацію про мене як кандидата. Ми готові зустрічатися з кожним, хто нас запросить на розмову. А щодо поліграфії — для балансу ми готові посадити додатково десяток дерев (сміється. – Ред.), щоб відновити втрачений під час виборів природній ресурс. Ми висаджували дерева попередні роки, тож із задоволенням зробимо це й цієї осені.