загрузка...

Роман Гумінілович: «Я «горів» КВНом. Щодня думав про жарти і репетиції»

Обов’язок ведучого, зауважує Роман, — випромінювати позитив і заряджати публіку хорошою енергетикою


Роман Гумінілович: «Я «горів» КВНом. Щодня думав про жарти і репетиції»

Дата публікації: 2019.08.18 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Ще дитиною він перевдягався в дорослий одяг і пародіював біля телевізора відомих виконавців. У шкільному віці грав у театрі, мало спілкувався з однолітками і захоплювався КВНом. Упевненість, амбіційність і хороше почуття гумору завжди допомагали добиватися поставлених цілей. Зараз 23-річний калушанин Роман Гумінілович вже п’ять років проживає у Львові і успішно працює ведучим. У професійному портфоліо — дні народження, випускні, корпоративи і багато весіль.

З чого починав Роман Гумінілович, як готується ведучий до заходів, які курйози траплялися на весіллях, як завжди залишатися позитивним. Про це та про інше — в інтерв’ю «Вікнам» розповів Роман Гумінілович.

КВН — любов з першого погляду

Змалку Роман до будь-якої справи завжди намагався знайти цікавий підхід і проявити креативність. Заняття в калуському театрі «Чарівник», ведення шкільних заходів, декламація віршів і поради мами-телеведучої дали йому творчий поштовх. Проте найбільшим захопленням хлопця був КВН, з яким він «подружився» випадково.

"Я ніколи не хотів і не мріяв стати ведучим. Просто в школі сподобалися хлопаки, які сиділи біля підвіконника і жартували (Сміється. — Авт.). Мені промайнула думка, що хочу стати таким, як вони. Я підійшов до Орисі Михайлівни — педагога-організатора в нашій школі і запитав, хто ці хлопці. Вона відповіла — гравці КВН. Тоді почав приходити до них і проявляв себе в гуморі. Я тоді був у сьомому класі, а це були одинадцятикласники. Уявляєш, яке спілкування могло бути (Сміється. — Авт.)".

Хлопець додав, що він завжди спілкувався зі старшими від себе:

"Я завжди тягнувся до старших. Зараз моїм товаришам по 30 років. Але мені з ними набагато цікавіше спілкуватися, аніж із однолітками. Вони мене можуть поділитися власним досвідом, більше чогось навчити".

Проявивши себе в гуморі, Роман став частиною КВН-івської родини, від якої в хлопця залишилися незабутні враження і приємні емоції:

"Я «горів» КВНом. Щодня думав про жарти, репетиції. Так відбувалося шість чи сім років. Кожна поїздка в якесь місто, навіть якась невдала гра — це ейфорія. Це як відчуття закоханості, любов із першого погляду".

Навчання і перші зароблені гроші

До вибору майбутнього фаху Роман поставився серйозно, тому вступив на спеціальність менеджера організації виробництв. Здобувши освіту молодшого бакалавра, хлопець здав ЗНО і вступив на державну форму заочного відділення у львівську філію КНУКіМ імені Поплавського. Роман зауважив, що для нього завжди було принциповим питання державної форми навчання:

"Я ніколи не платив за навчання. Вважаю це абсурдним, адже по суті наші дипломи не мають цінності. Особисто жодного разу не скористався жодним із своїх дипломів".

Розповів Роман Гумінілович і про свою першу роботу:

"Я працював у таборі вожатим. Мені було всього 16 і лише отримав паспорт, а працювати згідно з законом можна тільки у 18-літньому віці. Фактично ми обманули систему і накинули мені два роки (Сміється. — Авт.)".

У той же час хлопець працював на перших корпоративах, на яких зі своїми друзями-КВНниками показували гумористичні мініатюри. Згодом хлопці зрозуміли, що могли стати ведучими і заробляти більше, аніж на мініатюрах. Роман розповідає:

"Після того, як ми з моїми друзями приїхали до Львова і взяли участь у проекті «Ай смішно», ведучий Діма Корнелюк сказав нам, що можна заробляти більші гроші, ставши ведучими, а не показуючи сценки. Мій друг уже пробував вести подібні івенти, а я взагалі не пробував. Проте все ж ми вирішили серйозніше взятися за цю справу і вже в 2014-2015 роках ми мали добре оплачувану роботу".

Як готуватися до свята і зберігати оптимізм

Підготовка до будь-якого свята у Романа розпочинається з кількох зустрічей із клієнтом, під час якого той знайомить його з подією і людьми, які будуть присутні. Опісля ведучий розпочинає підготовку і складає три анкети: загальну, інформацію про гостей і особисту. Каже, що він завжди відкритий до свого клієнта:

"Звичайно, я індивідуально працюю з клієнтом, проте є і якісь напрацьовані шаблони, які я можу йому запропонувати. Проте я не кажу, що буду робити тільки по-своєму — завжди прислухаюся до клієнта і відкритий до будь-якого перебігу подій, навіть до того, щоб мені дали готовий сценарій (Сміється. — Авт.)".

Обов’язок ведучого, зауважує Роман, — випромінювати позитив і заряджати публіку хорошою енергетикою. Іноді це буває зробити непросто, проте необхідно. Головне — правильне абстрагування від негативу:

"Я не дивлюся телевізор, не сиджу у Фейсбуці, лише вибірково читаю новини в телеграм-каналах. Також дивлюся хороші фільми і читаю літературу, яка надихає і мотивує".

Також під час заходів ведучий не піднімає слухавки телефону і не читає повідомлення в соцмережах:

"Буде помітно, коли я одягну маску, цього нічим не приховаєш. А я звик з людьми бути щирим і відвертим".

Вартість послуг ведучого різна, залежить від формату заходу і часу роботи. Ціни коливаються в діапазоні — 450-700 доларів.

Викрадення нареченого і весілля при свічках

Під час заходів частенько трапляється чимало цікавих і навіть курйозних випадків. Тоді й доводиться проявляти кмітливість і винахідливість, каже Роман Гумінілович.

"Нещодавно в Коломиї на одному із весільна півтори години «вибило» світло. Добре, що музиканти взяли ініціативу в свої руки і почали співати з людьми. Але це — пів біди (Сміється. — Авт.). Згодом ми зрозуміли, що кухня працює від генератора. Я повідомив про це звукорежисера. Він за допомогою перехідників все підключив і ми при свічках продовжували програму".

По-справжньому курйозний випадок стався на одному із весіль на Закарпатті, розповідає ведучий:

"По вулиці йшли двоє чоловіків напідпитку, які сказали, що викрадуть нареченого. Надворі — пів четверта година. Проте вони не жартували і нареченого таки викрали. Його на пів години незрозуміло куди вивезли, потім він з’явився. Проте це не афішувалося, а сприйнялося як належний факт (Сміється. — Авт.). До речі, це було одне з найбільших весіль, яке я вів: тут були присутні 450 гостей".

«Ні» — конкурсам і «совковим» традиціям

Вживання слова «конкурс» під час проведення весіль Роман Гумінілович вважає неправильним, таким, його варто уникати:

"Якщо детально вникнути в слово «конкурс», то, по суті,— це змагання, в якому потрібно визначити переможців і тих, хто програв. Весілля — це не естафети, а сімейне свято. Краще слово «конкурс» замінити іншими словами: розвага, перфоменс, сюрприз для наречених. Можна сказати будь-що — тільки не слово «конкурс», бо тамади із 1990-2000х навіяли багато неправильних асоціацій, пов’язаних із цим словом".

Провівши багато весільних заходів майже по всій Україні, ведучий зазначив, що совкові весільні традиції відходять у минуле, проте — не всюди.

"У центральній Україні все ще присутні російські весільні традиції, коли крадуть наречену, мешт, б’ють склянки. У західних регіонах це трапляється рідко, але буває. Намагаюся переконати, що це пережиток минулого і до того ж має російське походження, що є досить вагомим аргументом. Окрім того, з власного прикладу знаю випадок, як уламки від склянки відлетіли в око нареченому".

Видно пана по халявах

Звичайно, окрім ряду професійних навичок і знань, ведучий повинен гарно виглядати не тільки на події, але й у повсякденному житті, каже Роман Гумінілович:

"Ніхто не відміняв народного «По одежі людину стрічають, а по розуму випроваджують». Адже насамперед всі дивляться на твої фото, відео і на твій вигляд. Тому потрібно відвідувати час від часу косметолога, мати стильну зачіску і в гардеробі — кілька хороших костюмів. Важливо добре виглядати не тільки на події, але й у повсякденному житті, адже в людей складаються перші враження".

У Романа на різні події — вісім костюмів. При виборі одягу звертає увагу дві характеристики − якість і зручність. Улюбленим брендом одягу вважає ZARA.

Також Роман періодично бере участь у фотосесіях, оновлюючи профілі в соцмережах:

"Роблю фотосесії щороку, щоб клієнт бачив товар (Сміється. — Авт.). Закидаю фото здебільшого в Інстаграмі. Зараз по суті  ведучого «продає» саме ця соцмережа і «циганська пошта».

Поради ведучим-початківцям

Маючи за плечима п’ятирічний досвід проведення різноманітних заходів, Роман акцентує: щоб бути ведучим — необхідно в житті бути товариською людиною з почуттям гумору.

"Потрібно бути душею компанії і комунікабельною людиною. Важливо вміти жартувати в правильний момент, у відповідному місці".

На думку Романа, не обов’язково вміти придумувати власні жарти, імпровізуючи на заходах. Адже зараз багато чого можна навчитися в інтернеті, вводячи в пошук слова «ведучий», «лекції». Головне — наполегливість і бажання навчитися. Роман зазначає:

"Важливо постійно самовдосконалюватися, тобто відвідувати майстер-класи, семінари, слухати лекції коучів. Я відвідую освітній проект під назвою «Фабрика ведучих», в якому «прокачані» ведучі діляться досвідом і секретами вдалої роботи з гостями. Мені частенько пишуть початківці, я завжди готовий поділитися порадою і знаннями та розповісти все детально".

Ірина КМІТЬ, журналістка

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
 

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: