Рішенням сесії Калуської міської ради 27 червня 2019 року Богдану Гавриліву присвоєно звання почесного громадянина Калуш Богдан Гаврилів народився 10 квітня 1999 року в Калуші. В 2005 році розпочав в першому класі Калуської ЗОШ I-III cтупенів №6. У 2007 році батьки переїхали на постійне місце проживання у Підгірки, де Богдан продовжив навчання у третьому класі Калуської ЗОШ I-II ступенів №8, яку успішно закінчив у 2014 році. Хлопець був наділений особливим почуттям справедливості, патріотизмом, цілеспрямованості у досягненні поставленої мети, відповідальним ставленням до виконанням доручень, повагою до старших і вчителів, інформують "Вікна".
Після навчання в школі вступив у Калуське вище професійне училище №7, яке закінчив у 2017 році. У травні 2018 року пішов до армії добровольцем. Проходив військову службу за контрактом солдатом, розвідником далекомірником першого десантно-штурмового батальйону у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді десантно-штормових військ Збройних сил України. 4 березня 2019 року під час виконання бойового завдання солдат Богдан Гаврилів загинув внаслідок обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями позицій українських військових в районі села Лебединське Волноваського району Донецької області.
Рішенням сесії Калуської міської ради 27 червня 2019 року Богдану Гавриліву присвоєно звання почесного громадянина Калуша посмертно.
Урочисто меморіальну дошку загиблому учаснику АТО (ООС) відкрили мати Галина Гаврилів і учасник АТО Олександр Коваль.
Освятив меморіальний знак та відправив панахиду священник української греко-католицької церкви Стрітення Господнього отець Михаїл Бойчук. Він висловив співчуття рідним і зазначив, що втрата сина — це жива рана, яка не загоюється. Священник пригадав зустріч з батьком Богдана, коли той був на фронті, який передчував смерть власного сина.
Перший заступник міського голови Галина Романко наголосила, що загиблий солдат мав високий громадянський обов’язок і є прикладом для усіх. Вона висловила співчуття рідним Богдана, додавши, що він був справжньою особистістю та істинний українцем, нитка якого обірвалася в той момент, коли він набирався сили, щоб літати і творити по житті.
Учасник АТО Олександр Коваль зазначив, що нашим обов’язком перед Богданом є згадувати його у нашій щоденній молитві, адже завдяки таким, як він, на Західній Україні немає ворожого сліду.
Сестра Наталія Миронів з гордістю і одночасно з важким сумом згадала свого брата Богдана. Вона висловила вдячність скульптору Ігору Семаку, представникам влади, педагогам, учасникам АТО і всім небайдужим людям:
"Він був хорошою людиною, братом з великої букви, завжди усміхнений, жартівливий, любив і поважав батьків. Хотів бути воєнним і підписав контракт не сказавши ні слова вдома. Ще недавно вчився у цій школі, сидів за цією партою. Тяжко мені, родині, братам, а найважче — батькам".
Директор Калуської ЗОШ №8 Валерій Цивінський зазначив, що в особі Богдана Гавриліва ми повинні увіковічнити пам'ять про тих героїв, які загинули обороняючи свою рідну землю. І саме завдяки таким особистостям як Богдан ми маємо можливість стояти під мирним небом і не чути пострілів. Він подякував батькам за те, що виховали гідного синна, який віддав за Україну найцінніше — власне життя.
Громадськість та представники влади поклали квіти до меморіальної дошки Богдану Гавриліву.
Моменти вшанування пам'яті 19-рінчого десантника — у відео "Вікон":
