Найгірший сценарій — зупинка роботи арени вартістю 20 млн гривень та її поступова руйнація Хоча, окрім усних заяв, жодних конкретних рішень на рівні області не приймали, вже 13 листопада депутати Калуської міської ради зібралися на позачергову сесію з першим питанням у порядку денному — про ненадання згоди на прийняття в комунальну власність майнового комплексу КП «Льодова арена» Івано-Франківської обласної ради. Більшість депутатського корпусу проголосувала «за».
Як пояснив міський голова Ігор Матвійчук, без згоди міської ради передати у комунальну власність будь-який об’єкт неможливо. Головна мотивація міської ради — фінансова: витрачати 4 млн гривень на рік лише на утримання палацу, не враховуючи потребу проведення ремонтних робіт, калуська влада не погоджується. Крім того, підходить до завершення термін експлуатації машини для заливки льоду. За словами міського голови, за дев’ять місяців поточного року Калуш поповнив обласний бюджет на 45 млн гривень. При цьому за останніх чотири роки місту з обласного бюджету виділялися мізерні кошти. Одним словом, область хоче «спихнути» Калушу проблемний об’єкт, але міська влада такого сценарію не допустить.
Начальник управління сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Михайло Клим під час розгляду питання на сесії повідомив: до передачі обласній раді споруда перебувала на балансі управління спортивних споруд у Києві. Місто брало участь у її будівництві лише тим, що свого часу виділило 2 га землі.
Пряма мова Михайла Клима — у відео "Вікон":
За словами Михайла Клима, льодова арена зараз надає послуги за трьома напрямками: тут тренуються дитячі хокейні команди, надають платні послуги з катання на ковзанах та проводять тренування та ігри дорослих хокейних команд, зокрема з Долини, Бурштина та рідше — з Заболотова.
Основні витрати льодового палацу — електроенергія і зарплата (тут є 16 працівників). За словами Михайла Клима, електроенергії льодовий палац споживає приблизно на 1,2 млн гривень на рік. І це — мінімальний показник. Так, тут є холодильна і вентиляційна система. Вентиляційна система мала б забезпечувати циркуляцію повітря і підтримання відносно теплої, комфортної температури в приміщенні. Проте її ніколи не вмикали, оскільки в такому разі споживання електроенергії зросло б удвічі. З іншого боку, така економія призводить до зменшення попиту на катання на ковзанах та негативно впливає на стан самої споруди.
За словами Михайла Клима, у переддень сесії, 12 листопада, він зустрічався з начальником обласного управління спорту Орестом Оклієвичем. Позиція усіх сторін — льодовий палац у Калуші має функціонувати. Під час дискусії Михайло Клим, за його словами, запропонував передати льодовий палац державі. Так, в Україні існує мережа Центрів олімпійської підготовки. У Івано-Франківській області ЦОП є на базі "Буковеля, де розвивають гірськолижний спорт". Михайло Клим зазначив:
"Ми можемо звернутися до Міністерства молоді та спорту України, щоб на базі льодового палацу створити ЦОП і утримувати його на державному рівні. Тоді б місто спільно з обласною владою допомогли б його утриманні".
Також на сесії нагадали: в Калуші виділяють кошти на розвиток спорту. Зокрема, програмою фінансової підтримки громадських спортивних організацій міста на поточний рік передбачена фінансова підтримка двох хокейних команд: для хокейного клубу «Олімпія» — 50 тис. гривень та хокейного клубу «Калуський легіон» — 220 тис. гривень.
Нагадаємо, льодовий палац у Калуші було збудовано коштом державної програми «Хокей України» і відкрито в 2009 році. Палац коштував 20 млн гривень. Доходи палацу не забезпечували видатків на його утримання, тож, накопичилися борги за електроенергію. Палац час від часу «розморожувався» і припиняв роботу. Міська влада, яка забезпечувала його функціонування, змушена була визнати: утримувати такий об’єкт — не може. Відтак, у 2013 році палац передали обласній раді, яка і створила обласне комунальне підприємство «Льодова арена».
Упродовж останніх років льодовий палац у Калуші функціонує без перебоїв та боргів. Щоправда, до 2018 року велику частину видатків на утримання палацу забезпечував ТзОВ «КАРПАТНАФТОХІМ»: підприємство взяло на себе зобов’язання оплачувати спожиту електроенергію. Торік співпраця припинилася. А, отже, різко зросло навантаження на обласний бюджет.
Зараз, очевидно, ні міська, ні обласна влада не хочуть брати на себе відповідальність за функціонування льодового палацу. Якщо ще й держава відмовиться брати цей об’єкт на своє утримання, то не виключені проблеми. Найгірший сценарій — зупинка роботи арени та її поступова руйнація.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
