загрузка...

Відійшла у вічність легендарна повстанка Тетяна Байда-Барбелюк

Тетяна Байда-Барбелюк працювала у Калуші гінекологом


Відійшла у вічність легендарна повстанка Тетяна Байда-Барбелюк

Дата публікації: 2019.11.25 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

24 листопада відійшла у Вічність волинська повстанка, ветеран Братства ОУН-УПА, член спілки політв'язнів, письменниця, політична і громадська діячка Тетяна Мусіївна Байда-Барбелюк.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила Світлана Васильчук,  пише видання "Під прицілом".

"Висловлюю щирі співчуття рідним і близьким з приводу смерті Тетяни Мусіївни Байди-Барбелюк (Дейнеги), письменниці, політичного та громадського діяча, члена ОУН-УПА, авторки 13 книг, просто нашої землячки. Світлий і незгасний спомин про її добрі справи назавжди залишаться у серцях усіх, хто її знав", — йдеться у дописі.

Калушани старшого віку добре знають Тетяну Байду-Барбелюк, адже вона працювала гінекологинею в Калуші.

Довідка.

Тетяна Байда (Барбелюк), дівоче прізвище Дейнега, народилася 27 листопада 1933 року в селі Забороль на Волині. Коли Тетяна навчалася у 8-му класі Луцької школи то почала цікавитися забороненою літературою та писати власні вірші. Весною 1949 року вступила до юнацької мережі ОУН. На першому допиті на столі слідчого лежало фото, де Тетяна в українському народному вбранні, та два зошити з її власними віршами. Здав дівчину А. Школьник, кравець, який пізніше став міліціонером. Саме він викрав із портфеля учениці особистий щоденник, листівки і зошити з віршами, щоб передати їх органам НКВД. Про це йдеться на сайті Заборольської громади.

Тетяна з гідністю витримала всі допити в підвалах слідчого ізолятора. Після чого її відправили до Луцької в’язниці. Тетяну засудили до ст. 54-10 ч.1 на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Спершу її направили в колонію для неповнолітніх злочинців у Львові. Там дівчина знайшла однодумців, з якими на 1 травня пошили синьо-жовтий прапор і підняли його у Львові на вулиці Теотинській. З дитячої колонії №1 їх, ще зовсім юних дівчат-патріоток, відправили на Колиму.

На початку вересня 1950 року Тетяна ще з однією жінкою вирішили тікати, щоб піти в підпілля. Адже вони свято вірили в те, що Волинь і Галичина бореться за волю України. Та не зовсім так сталося. Після того, як дівчат піймали і кинули до карцеру, їм загрожував новий суд. Але справу не підняли. Тоді Тетяну поселили в барак до політичних в’язнів з великими строками.

Всього в таборах Тетяна пробула 5 років, 1 місяць і 7 днів. Після смерті Сталіна разом з “політичними” страйкувала, брала участь у голодуванні. 

Восени 1951-го Тетяна повернулася в рідне село до батьків, яким вдалося уникнути вивезення на Сибір, влаштувалася на роботу вантажницею та пішла вчитися у вечірню школу. Закінчила школу з медаллю, але вступити до Львівського медичного інституту не вдалося. Проте не полишила надії стати медиком. Спочатку закінчила Луцьке медичне училище, а вже у віці 29 років, маючи сина, поступила на стаціонар Івано-Франківського медінституту, по закінченню якого працювала лікарем-гінекологом в місті Калуш.

З початку національно-патріотичного відродження Тетяна Барбелюк активно включилася в громадську роботу. Була членом КУНу, Братства вояків ОУН-УПА Волинського краю ім. Клима Савури, Союзу українок та Товариства політв'язнів. Реабілітувано Тетяну було уже на 2-му році незалежності України, а посвідчення про реабілітацію отримала 28 травня 1999 року.

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: