Леопольд Левицький був ініціатором проведення дослідження єврейського дослідження у Калуші Роботи фотографа Олега Введенського — це результат епіграфічної експедиції в 1965 році до Калуша під керівництвом українського графіка і живописця Леопольда Левицького. Серію історичних світлин взяли на експонування у Львівського музею історії релігії, де минулого року вперше відбулася їхня презентація, інформують "Вікна".
За словами директора музейно-виставкового центру Артура Єфремова, єврейська складова у Калуші досліджена частково, тому важливо «по краплині» доповнювати історію:
"Ми можемо історію «ховати в бетон», а можемо її досліджувати. Ми розуміємо, що те, що втрачено, ми не відновимо, але те, що можна зберегти, потрібно показувати. Цього року були науковці, які приїжджали двічі і досліджували єврейську тематику. Києво-Могилянка обіцяла нам дати напрацьовані результати по єврейському цвинтарі і в майбутньому ми також зможемо їх презентувати, адже такими кроками ми «по краплинах» збираємо історію".
Артур Єфремов зазначив, що є інформація про те, що саме кладовище, ймовірно, було більшим, і для того, щоб оптимізувати простір для побудови дев’ятиповерхівки, потрібно було дещо скоригувати межі цвинтаря. Окрім того, самі мацеви використовували як будівельний матеріал, оскільки сам камінь був досить якісним.
Зберігач фондів виставкової зали Галина Турчик розповіла про графіка Леопольда Левицького. Невідомо, що Леопольда Левицького і Олега Веденського пов’язувало з Калушем:
"Леопольд Левицький був ініціатором проведення дослідження єврейського дослідження у Калуші. Як говорять джерела, він був наполовину поляк, наполовину — українець. Жінка була стовідсотково єврейського походження. Але чому для дослідження обрали цвинтар у Калуші, адже євреї жили в кожному містечку, достеменно невідомо".
Галина Турчик припустила, що на місці цвинтаря хотіли побудувати завод і, можливо, саме це спонукало приїхати графіка в Калуш і зробити таке дослідження.
Більше про фотовиставку — у відео "Вікон":
Сам фотомитець Олег Введенський так згадував про поїздку в Калуш 1965 року:
"Біля п’яти сотень надгробків-мацев стояли вертикально, похило чи були розкидані по землі апокаліпсисом історичних буревіїв ХХ століття. Куратор нашої фотосесії, Леопольд Левицький, водив нас поміж намічених кам’яних стел і звертав увагу на найбільш цікаві композиційні і пластичні рішення рельєфів надгробків, їх смислову і алегоричну складову. Я фіксував найбільш цікаві збережені об’єкти".
Фотограф згадує, що тоді за один день він зробив 240 фотографій і зауважує, що калуський цвинтар за своїм емоційним наповненням тоді був значно сильнішим від цвинтаря пам’яті Голокосту в Берліні:
"Всі ці світлини, які зараз можете оглянути, — звідти. Я старався фотографувати саме пластику цих надгробків. Це дійсно видатні скульптури. Для мене важливо було показати їхню естетичну красу. Вважаю, що це шедеври пластичного мистецтва. Думаю, що калуський цвинтар за своїм емоційним наповненням тоді був значно сильнішим від цвинтаря пам’яті Голокосту в Берліні".
Експедиція відомого графіка, живописця, скульптора, ілюстратора Леопольда Левицького на єврейський цвинтар у Калуш 1965 року
Відвідувачка виставки, волонтерка Галина Кернер у коментарі «Вікнам» наголосила на проблемі засміченості єврейського кладовища. Вона звернулася з проханням до влади допомогти вирішити це питання:
"Болючим питанням є становище старого єврейського кладовища в Калуші, адже біля нього розташовані смітники, з яких відходи потрапляють на територію цвинтаря. Ми стикаємося з неприємною ситуацією, коли приїжджають хасиди перед великими релігійними святами і коли ми для вшанування відкриваємо для них поховання видатних діячів єврейського народу Калуша, а тут — сміття і зарослі. Територія велика, громада не в силі прибрати все це. Ми звертаємося до міської ради і до підприємців провести реконструкцію огорожі і по можливості перенести смітники в інше місце".
Відомо, що в Калуші знайшов вічний спочинок праведник Іцхок Лайфер, батько засновника хасидської династії у Надвірнянському районі Івано-Франківщини.
