Розробляти новий Генеральний план міста в Калуші розпочали наприкінці 2017 року Проєктанти вже виконали основний обсяг роботи, а саме: розроблено схеми розташування міста в системі розселення та існуючих планувальних обмежень, концепцію історичного ареалу та зон охорони пам’яток містобудування та архітектури, ескіз основного креслення генерального плану та креслення історичного ареалу та зон охорони пам’яток культурної спадщини міста.
На даному етапі також готовий історико-архітектурний опорний план. Проте, як повідомив «Вікнам» головний архітектор міста Роман Кузик, він ще проходить процедуру погодження.
Розроблення нового генерального плану міста мало завершитися до кінця 2018 року, однак затягнулося у зв’язку з тим, що наприкінці 2018 року вступив у дію новий Закон — «Про стратегічну екологічну оцінку». Відтак довелося замовляти Звіт про стратегічну екологічну оцінку та виділяти додаткове фінансування. Звіт, який описує можливий вплив усіх планувальних рішень на довкілля, вже готовий, — його також розробляв інститут містобудування. Згідно з передбаченою законодавством процедурою затвердження Звіту про стратегічні екологічну оцінку, на 28 січня в Калуші заплановано провести його громадське обговорення. Далі документ передадуть на погодження Івано-Франківської ОДА.
За словами Романа Кузика, зауваження і пропозиції до Звіту про стратегічну екологічну оцінку, які будуть подані під час громадських слухань, а також зауваження і пропозиції обласної адміністрації (якщо вони надійдуть. — Авт.) будуть розглянуті проєктантами і, вірогідно, до звіту треба буде вносити корективи. Кінцевим етапом затвердження цього документа є позитивні висновки профільних міністерств — енергетики і захисту довкілля та охорони здоров’я. Не виключено, що потрібно буде отримати погодження і Міністерства закордонних справ, оскільки можливий транскордонний вплив через Лімницю і Дністер. Звіт про стратегічну екологічну оцінку формувався на основі статистичних даних, а також інформації, яку надавали підприємства міста: Калуська ТЕЦ, «КАРПАТНАФТОХІМ», «Карпатсмоли» та інші.
Невідомо, скільки триватиме процедура всіх погоджень Звіту про стратегічну екологічну оцінку, проте вже в лютому проєкт Генплану планують оприлюднити для громадського обговорення.
Нагадаємо, наприкінці 2018 року міська рада затвердила Програму розроблення генерального плану Калуша на 2019-2020 роки. Тоді йшлося про те, що місто вже профінансувало виготовлення генплану на 460 тис. гривень і залишилося виконати останній розділ — розробку інженерно-технічних заходів на мирний і особливий період. Також програмою передбачили додаткових 230 тис. гривень на виготовлення звіту про стратегічну екологічну оцінку, а на 2020 рік — 850 тис. гривень на виготовлення схеми зонування території, яка деталізує по кварталах житлові, виробничі і громадські зони.
Наприкінці минулого року депутати внесли зміни до програми розроблення генерального плану. Так, на цей рік 150 тис. гривень передбачено на завершення робіт зі створення Генплану, зокрема 54 тис. гривень — на проведення експертизи. Розроблення стратегічної екологічної оцінки впливу містобудівної документації торік було профінансоване на 230 тис. гривень, але коштів не виставило. Тож, цього року передбачили ще 200 тис. гривень. Також 100 тис. заклали на розроблення генеральних планів сіл, які увійшли до складу Калуської ОТГ. Відповідно, на схеми зонування території міська рада зменшила фінансування до 550 тис. гривень.
Чи буде актуальним генплан міста для Калуської ОТГ?
На даному етапі проєкт Генплану охоплює територію в межах міста і частково — за межами. На даному етапі ще не вирішене питання про передачу земель за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам. Крім того, в законодавстві немає такого поняття як генеральний план ОТГ — є генплан району і населеного пункту. У рамках об’єднаної територіальної громади місто і села зберігають свій статус і межі. Відтак можливо розробити лише окремі генеральні плани міста і сіл. Генплан є документом, який не має терміну дії, а зміни до нього можна вносити не частіше, ніж раз на п’ять років. Проте, не можна виключати, що законодавство зміниться і розроблення генпланів об’єднаних територіальних громад буде можливим.
Ще одна важлива особливість Генерального плаун міста — у ньому не деталізовано забудову окремих територій і не визначено, що конкретно має будуватися в тому чи іншому місці: місто розбите на функціональні зони. Деталізувати забудову мають інші документи: схеми зонування території і проєкти детального планування окремих кварталів та ділянок. А тому затверджений генеральний план не буде перепоною для будівництва, наприклад, висотки в центрі міста на площі Героїв, якщо тут передбачено житлову і громадську забудову, чи нового підприємства — в промисловій зоні.
Генплан міста є головним документом, який описує перспективи його розбудови і розвитку. Основою для розроблення генерального плану є демографічний прогноз. Так, бурхливий розвиток хімічної промисловості на початку 60-х років минулого століття сприяв формуванню потужного Калуського промвузла та швидким зростанням населення міста. У 1978 році інститут «Діпромісто» розробив Генплан Калуша з подальшим розвитком у екологічно безпечному напрямку — села Студінка. Тоді прогнозувалося, що до 2003 року населення міста становитиме 125 тисяч осіб, а в подальшій перспективі сягне 200 тис. чоловік. Проте зараз ситуація змінилася і чисельність населення в Калуші почала скорочуватися.
У 2017 році «Прогноз чисельності та статево-вікового складу населення м. Калуш Івано-Франківської області до 2036 року» розробив Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної Академії наук України. За прогнозом, у 2036 році чисельність населення Калуша становитиме 66,7 тис. осіб. При цьому населення Калуша старітиме: якщо в 2017 році кількість містян віком 60 і більше років становила близько 14 тис. осіб, то в 2036 році вона зросте до понад 20 тис. осіб. Натомість, буде зменшуватися кількість людей працездатного віку (з 39 тис. осіб у 2017 році до 33 тис. осіб у 2036 році) та дітей (наприклад, у віковій групі 7-14 років прогнозується скорочення з 5785 до 5375 осіб). Утім, це лише прогноз, адже події можуть розгортатися за більш песимістичним сценарієм і населення Калуша буде зменшуватися швидшими темпами, або навпаки — зростатиме більш стрімко, наприклад, у зв’язку з міграцією до міста мешканців сіл.
Виходячи з прогнозу, в Калуші немає потреби розбудовувати, наприклад, мережу закладів освіти. Проте, проєкт нового Генплану включає житлову забудову нових кварталів, і там, за словами Романа Кузика, має бути і соціальна інфраструктура, в тому числі школа і дошкільний навчальний заклад, філія медичного закладу тощо. Питання лише в тому, на яку кількість відвідувачів вони мають бути розраховані. Наприклад, у Підгірках вже є фундамент для будівництва нової школи, і у випадку розбудови цього мікрорайону, його можна буде використати за призначенням.
Як розвиватиметься місто за новим Генпланом?
Поки що це лише проєкт, який ще має пройти громадське обговорення і державну експертизу. Розробники Генплану наразі не передали міській владі його описову частину – пояснювальну записку, лише ескізний проєкт. Але він дає уявлення про те, як розвиватиметься місто (звичайно, за умови затвердження Генплану у поданому варіанті. — Авт.).
Як розповів Роман Кузик, у 2007-2008 році на замовлення міської ради було виготовлено техніко-економічне обґрунтування розвитку міста. У документі були описані три можливі сценарії розбудови міста: у бік Студінки, Добровлян і Копанок. По суті інших варіантів немає: з північного заходу розвиток міста обмежений промисловою зоною, з заходу — Домбровським кар’єром і його охоронною зоною.
Проєкт нового генплану передбачає розбудову міста в двох напрямках: Студінки і Вістової, а також в бік Мостища. Розбудова кварталів багатоповерхової забудови в бік Вістової і Студінки, наприклад, планується від кільця й охоплює територію з обох боків дороги на Івано-Франківськ. Зараз тут — сільськогосподарські землі. Також тут заплановано будівництво нової дорожньої розв’язки (її віддаль від діючої автозаправки приблизно така ж, як від автозаправки до кільця при виїзді з Калуша. — Авт.) та об’їзної автомагістралі, яка проходитиме через Підгірки, Височанку і територію біля автопарку.
Дорогою на Івано-Франківськ заплановане будівництво нової дорожньої розв’язки
Ця дорога проходитиме через ще один новий квартал багатоповерхової забудови — на території, де зараз знаходяться державні дослідницькі земельні ділянки, та далі — в бік села Мостище. Зараз ці землі — за межами міста.
Коричневим кольором позначені квартали забудови в бік села Мостище
Озеро, яке тут розташоване, за планом буде облаштоване як зелена відпочинкова зона. Ще одну відпочинкову зону заплановано влаштувати в Підгірках — на березі Лімниці. Третя зона багатоповерхової забудови — в районі вулиці Малицької і до існуючої вулиці Окружна. Вона вже освоюється.
Щодо мікрорайонів приватної забудови, то проєктом Генплану запланована одна така нова зона — там, де свого часу надавалися земельні ділянки під городництво у районі автопарку. Тут дачі вже оформляють як житлові будинки і присвоюють їм адресні номери.
Також Генплан пропонує масштабне будівництво автодоріг. Зокрема, в ескізному проєкті є нова дорога, яка починається біля «Кахелини» і виходить на діючу дорогу на Височанці — у бік Залісся. Ще одна нова дорога пролягає паралельно вулиці Європейська і забезпечує вихід з Височанки прямо на перехрестя вулиць Пушкіна і Євшана. Також за ескізним проєктом Генплану змінюється конфігурація магістралі з Івано-Франківська на Долину, яка проходить через місто, — вулицями Івано-Франківська, Бандери, Грушевського, Долинська). А саме: пропонується збудувати нову ділянку від розвилки біля парку до вул. Грушевського, оминаючи центральну частину міста.
Діюча дорожня інфраструктура залишається незмінною: розширяти дороги немає потреби, оскільки вони свого часу проектувалися на 120-тисячне місто. Щодо ще однієї болісної проблеми — парковок і гаражних масивів, то їх влаштовуватимуть на периферії: в уже забудованих кварталах для цього немає місця.
Утім, забудова нових кварталів і прокладання нових доріг, навіть за умови, що Генплан буде затверджено в поданому варіанті, — дуже далека перспектива. І не факт, що саме так і буде. У підсумку потребу в новій житловій забудові визначатиме поточна економічна і демографічна ситуація, яка в далекій перспективі, як свідчить досвід, може дуже різнитися від прогнозу. Але це не применшує важливості Генерального плану: вся наступна містобудівна документація має йому відповідати і це унеможливлює використання земель, які, наприклад, передбачені для нових житлових кварталів в інших цілях.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
