Богдан Гладенький переміг у конкурсі Про успіхи свого учня повідомила учителька української мови та літератури Ольга Сербін, інформують "Вікна".
"Вітаю Богдана, радію його наполегливості, працьовитості, захоплююся цікавими роздумами над долею України та своєю історією", — зазначила Ольга Сербін.
Есе Богдана Гладенького, з яким він переміг у конкурсі:
Європейськість як історична складова українців
Зміни. Це, мабуть, єдине, що є спільне у всі часи та епохи. Кожен боїться перемін, що їх неспинно несе час, але й чекає на них, як на символ надії, на щось нове, позитивне, інше. Зміни наче квінтесенція щастя, бо шанс на реалізацію наших сподівань та надій, того майбутнього, про яке мріємо і до якого прагнемо. Шляхом змін, болючих, багатостраждальних, але невідворотних і життєво необхідних, Україна йде до нового курсу — до Європи.
Українці прагнуть змін від початку 1990 року. Сьогодні Україна — це суверенна, незалежна держава, яка активно інтегрується до європейського співтовариства, є членом Ради Європи, асоційованим членом ЄС та прагне повноправного членства в цих організаціях, що є свідченням її європейських устремлінь. Та не всі зміни ми розуміємо чи вітаємо. Інколи нам здається, що новий час рве зв’язки з минулим і нівелює старі традиції, заперечуючи їх. Але, як би того не хотілося, людина повинна іти в ногу із новими віяннями прийдешньої епохи та модифікуватися до нових умов. Прагнення порвати зв’язки із гнітючим радянським минулим обернулося для нас війною, де українці показали світові своє справжнє обличчя — сміливців, оборонців-воїнів.
Війна, яка розпочалася в 2022 році, стала трагічним випробуванням для України, але ще раз підкреслила європейський вибір українського народу. Стійкість, мужність та прагнення до свободи, які ми продемонстрували, стали викликом для світу та «зразком» боротьби за свою самобутність. Україна бореться не лише за свою незалежність, але й за цінності, які лежать в основі Європи, тому нам і допомагають. Перемога України стане перемогою демократії, свободи та верховенства права повсюди. Це буде перемога Європи.
Чи принципова різниця між українцем і європейцем? І так, і ні. Київська Русь, могутня держава раннього Середньовіччя, прийняла християнство візантійського обряду, що стало основою для її європейської ідентичності, що є чи не першим вектором у напрямку до західної цивілізації. Так, ми говоримо різними мовами, пишемо кирилицею, а не латиною, як більшість європейських мов. Але чи це є визначальним? Уся річ у змінах, які відбулися у свідомості мого народу, особливо молоді: вони захотіли мати вільний вибір — свободи.
Пригадаймо фінал пісенного конкурсу «Євробачення», коли перемогла Руслана із «Дикими танцями», вразивши старомодну Європу українським гуцульським духом та пристрастю запальної українки, яка йшла до своєї цілі — прославити Україну. Непідкупна щирість, ніжність, сплетена з харизмою, наполегливість та патріотизм, бажання пропагувати своє, національне вибороли львів’янці перемогу. І світ побачив Україну з іншого боку як колоритну, цікаву, танцювально-урочисту, запальну, ритмічно-співочу, прекрасну! А тепер бачить стражденну та мужню, витривалу і незламну, як наче «дикі танці» Руслани наклалися на навалу монголо-татарських загарбників у Бучі, Ізюмі, Ірпені.
Україна. Вона має своє обличчя. Як неможливо уявити українські казки без вибілених із солом’яними стріхами, що над ними співають солов’ї, так і без якого-небудь сміливця козацької крові. Візерунчасті безкрайні степи і швидкоплинні ріки, гуцульські щезники сплітаються в колоритну вишиванку української культури, яка стане частиною європейської, бо, як бачимо із цьогорічного «Євробачення», Європа вітає кожну культурну самобутність і не перекреслює чи нівелює її, а досліджує, виокремлює, вивчає та пишається проявом індивідуальності кожного етносу, що збагачує європейську культуру, а не заперечує, на противагу східному авторитарному режиму.
З давніх часів Україна була перехрестям між двома світами, де зустрічалися Схід і Захід. Наші землі були між кордонами різних культур, імперій та ідей, що робить чітке визначення європейської ідентичності складним завданням. Але, незважаючи на цю складність, маю ряд вагомих аргументів, які свідчать про те, що Україна, безсумнівно, належить до європейської цивілізації. Скажімо, «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» – це перша Конституція у світі, підписана Пилипом Орликом 5 квітня 1710 року, що ґрунтувалася на принципах демократії, правового обмеження влади гетьмана та розподілу між гілками уряду. І це в серці Європи!!!
Тільки через століття повсюдно почали це приймати на законодавчому рівні. Україна — це Європа. Це не просто твердження, а реальність, яка підтверджується історією, культурою, цінностями та прагненнями українського народу. Історія шляхом змін та перетворень неминуче ставить крапку в цій дискусії, і ця крапка є європейською.
Загалом у Всеукраїнському конкурсі до Дня Європи у межах Національного фестивалю "Код нації" перемогли троє учнів Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка: Мар'ян Ферій зайняв друге місце, Богдан Гладенький — третє, лауреатом став Роман Попадюк.
