Ще 2 роки тому у Калуші відбулася зустріч спеціалістів обласного ЖКГ із сільськими головами району, на якій очільників населених пунктів теоретично підковували знаннями про роздільне сортування сміття. Зокрема, йшлося про те, що максимум за два місяці в обласному центрі запрацює сміттєпереробний завод. До того часу сільські голови мали облаштувати у селах пункти прийому сміття, навчити і привчити людей його розподіляти. За сортоване сміття обіцяли навіть платити гроші. Тоді сільські голови досить скептично поставилися до новації, адже такі навчання, казали, проводять уже третій рік поспіль, а заводу, який би переробляв сміття, як не було, так і немає. Песимізм справдився: сміттєпереробного заводу в Івано-Франківську досі немає. А от у Калуші, здається, буде.
Практика переробки сміття вирішує велику кількість проблем населення. Так, більша половина побутових відходів складається з полімерів, макулатури, чорних та кольорових металів, склобою. До прикладу, час розкладу поліетиленової пляшки у воді становить 1000 років. Водночас близько третини пластмас придатні для вторинної обробки з метою отримання сировини.
Калушани сортують сміття ще з минулого року, а угодою із німецькою фірмою, яка поставляє у наше місто контейнери для сміття, передбачено, що сортувати сміття дітей привчатимуть ще у садочках. Наразі у місті встановлені ємності для пластикових пляшок, які комунальне підприємство „Екосервіс” пресує і продає. Окремо планувалося укласти угоди по здачі макулатури і склобою. Однак такі задуми — ще тільки у перспективі. Та й кардинально „сміттєвих” проблем Калуша вони все одно не вирішують. Адже на сьогодні місто має складну ситуацію із захороненням твердих побутових відходів, яка загрожує екологічною катастрофою.
Як уже повідомляли „Вікна”, ще починаючи з липня минулого року горить сміттєзвалище твердих побутових відходів, що розташоване на Височанці. Комунальники намагалися гасити вогонь спільно із пожежниками, проте сміттєзвалище і досі тліє. Під час тління у повітря виділяється діоксин. Чеки зі сміттям на полігоні переповнені, а технологія захоронення не дотримується. Причини — відсутність спеціалізованої техніки. Комунальне підприємство сподівається на поповнення технічного оснащення за кошти обласного бюджету.
Проте ще одна проблема сміттєзвалища потребувала просто негайного вирішення, інакше загрожувала масштабними наслідками. Так, ще три роки тому на полігоні вийшли із ладу насоси, які відкачували фільтрат (суміш води і продукту гниття побутових відходів) у каналізаційний колектор, а звідти — в очисні системи ЦРЛ. Фільтрат заповнив не тільки діючий чек, але разом із водою і новий, який готувався до використання. У фільтраті поряд з органічними рештками наявні залізо, ртуть, цинк, свинець та інші метали з консервних бляшанок, батарейок та інших електроприладів. Причому це все приправлено барвниками, пестицидами, миючими засобами та іншими хімікатами. Друга проблема — утворення газу метану — пов’язана з процесами, які відбуваються у захоронених шарах сміття без доступу кисню. Утворюючись, метан може поширюватись горизонтально і вибухати при запалюванні. Поширюючись у вертикальному напрямку, метан спричинює отруєння і загибель рослинності.
Сукупність цих проблем змусила очільників міста задуматись над тим, щоб підійти до вирішення проблеми більш глобально. Як повідомив заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів, планується будівництво сміттєпереробного заводу на полігоні твердих побутових відходів. На сьогодні із міського бюджету виділено 250 тис. гривень для проведення проектно-пошукових робіт.
— Будуть проводитися проектно-пошукові роботи для визначення якісного і кількісного складу сміття та технологій будівництва, — каже Василь Петрів. — Від переробки сміття завод отримуватиме електроенергію, яку продаватиме місту за ціною собівартості.
Будівництво заводу — справа вартісна, тому планується створення спільного з інвестором підприємства, яке, каже Василь Петрів, буде будувати завод, користуючись банківськими кредитами.
Сміттєперобний завод має декілька переваг над традиційним сміттєзвалищем: він — екологічно чистий, ліквідовує проблему накопичення сміття у місті та дає прибуток. Також, як уже йшлося, він може виготовляти дешеву тепло- та електроенергію для потреб міста.
Схожий завод, до речі, планують спорудити і у Львові. Будівництво, впевнені у місті Лева, займе приблизно півтора року. Хоча його будівництво і є дороге, проте вже сьогодні у Львові є немало бажаючих зайнятися цим видом бізнесу. Тож міська влада планує провести тендер і вибрати кращу пропозицію потенційного інвестора. Очевидно, таким шляхом піде і міська влада Калуша.
Ватикан: коли час зупинився