Майже рік минув з часу останнього інтерв’ю „Вікон” з народним депутатом по Калуському виборчому округу №85 Ігорем Насаликом. Можливість знову поспілкуватися випала під час поїздки у Київ з великою групою учнів шкіл Калущини та їхніх педагогів — переможців конкурсу, оголошеного народним депутатом під назвою „Яким я бачу майбутнє України?”
Пропонуємо витяги з майже двогодинного інтерв’ю з Ігорем Насаликом. Зауважимо тільки, що воно відбулося до прийняття Постанови Верховної Ради України щодо подій у Мукачевому і виключення народного депутата з лав провладної фракції „Регіони України”. Ігор Насалик вкотре засвідчив свою особистісну позицію, яка не обмежується рамками жодної з парламентських фракцій.
Наші картки вирішили долю конституційної реформи
— Незважаючи на те, що мені рідко через гостроту політичної ситуації, доводиться зустрічатися з калушанами, — каже Ігор Насалик, — у 2004 році при формуванні бюджету більше 3 млн. грн. було виділено на мій округ, тоді як на інші округи Івано-Франківської обл. не виділено нічого. Це, думаю, багато про що говорить.
— У Калуші стверджують, що, приміром, виділення 2 млн. грн. з Держбюджету на добудову 11-ї школи сталося після прохання міського голови до першого віце-прем’єра уряду Миколи Азарова, який минулого року приїжджав у наше місто.
— Дані кошти виділені за двома постановами Кабміну — по капіталовкладеннях та техногенних ситуаціях. Я зберіг ці 3 млн. грн. для Калуша, Калуського, Рогатинського та Тисменицького районів. Конкретно для Калуша кошти виділені на будівництво гімназії, дороги, на воду, в Калуському районі — на закінчення шкіл, у Рогатинському — на газифікацію, школи і дороги. Можна порівняти, які інвестиції по капіталовкладеннях за Постановою Кабміну отримали інші депутати від нашої області.
Ті політичні події, які відбуваються, ще довго будуть визначальними у розвитку нашої держави, і роботи настільки багато, що я не завжди можу вирватися в Калуш. Я практично не займався бізнесом (народному депутату це заборонено, але я можу бути акціонером). Мої партнери бачили інший шлях розвитку, ніж я. Ми розійшлися і в результаті я не отримав нічого. 8 років моєї роботи у бізнесі до Верховної Ради стали нулем. Це до улюбленої теми багатьох — роздавання нардепами фінансової допомоги.
— Чи всі Ваші рішення як політика, в тому числі вихід з фракції „Наша Україна”, нині оцінюєте як правильні?
— З часом усі дискусійні речі стануть очевидними, все стане на свої місця. Пам’ятаєте дискусії щодо Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра. Мені ніхто не можу закинути, щохоча б одне моє голосування пішло врозріз з національною ідеєю. Я не голосував за ЄЕП, конституційну реформу. Щодо останнього голосування, то шестеро депутатів фракції „Регіони України” довірили мені свої картки, щоб вони не спрацювали „за”. Всі в парламенті знають, що від саме цими картками була вирішена доля конституційної реформи. Про це, до речі, сказала, Юлія Тимошенко в ефірі „5-каналу”.
Але я досі в опозиції до фракції Ющенка щодо відправки нашого контингента в Ірак. Не бачу перспектив для нашого так званого „миротворчого” батальйону, якому, як і всім іншим, які нині перебувають у цій „гарячій” точці, статусу миротворців ніхто не давав. Наші хлопці ВОЮЮТЬ. Тому своє рішення проти вважаю правильним.
Щодо голосування по Литвину. Тоді говорили, що це — ставленик Президента, а останні події довели, що це людина, яка може збалансовувати політичні інтереси, людина зважена. Якби нині постало питання про відставку Голови Верховної Ради, то впевнений, що ні „Наша Україна”, ні „Батьківщина” голосувати за таке рішення не будуть.
— Можна сказати, що Насалик — ідеальний політик?
— Просто я у жодному разі не виходжу з вузькопартійних інтересів, а дивлюсь на інтереси України в цілому.
— Як сприймають Ваші погляди „Регіони України”? Це фракція, якій приписують жорстку дисципліну. Як в ній виживають „вільнодумці”?
— У фракції є 4 представників західної України, які багато роблять для того, щоб поняття соборної єдиної унітарної держави стадо реальністю. Повірте, ми багато робимо у „Регіонах…”, щоб Схід і Захід стали ближчими, зрозуміли один одного. Коли йшла боротьба за Медведчука-молодшого, тоді саме „Регіони України” дали свої голоси, щоб Сендак виступив у Верховній Раді. Повторюся: семеро з нашої фракції не проголосували за конституційну реформу. Зробіть 294+7. Що вийде?
— ЗМІ писали про „Регіони України” як про фракцію, в яку заходять і не виходять. Днями фракцію покинув Володимир Сівкович, мотивуючи тим, що неприпустимо, коли в державі б’ють народних депутатів (йшлося про вибори мера Мукачевого).
— Та він вже десяту фракцію міняє. Причину знайти неважко. Я можу зараз навести причини, за якими треба провести конституційну реформу, і протилежні докази. Я не голосував за конституційну реформу тільки тому, що попросив Віктор Андрійович і Юля Тимошенко. Взагалі ж я вважаю, що конституційна реформа потрібна, бо така повнота влади, яку має Президент, — неприпустима. Чим більше цих повноважень віддамо під контроль, — тим краще буде розвиватися держава. Я розумію, що „Наша Україна” не голосувала за реформу з погляду „Ющенко-Президент”, А уявіть собі, що не Ющенко президент? Тоді „Наша Україна” першою буде голосувати за конституційну реформу.
Я не можу петляти у стаді баранів — я йду своїм шляхом
— Ви — у фракції „Регіони…”, підтримуєте голосуванням Віктора Ющенка…
— На даному етапі я не ідентифікую себе з певною політичною силою у парламенті. Адже, приміром, усім зрозуміло, що після президентських виборів „Наша Україна” як фракція перестане існувати — створяться різні політичні угруповання. Мої аргументи щодо виходу з „Нашої України” досі ніхто не заперечив, а час тільки підтвердив, що я був правий. Я не можу петляти у стаді баранів — я йду своїм шляхом. У Верховній Раді з моєю думкою рахуються.
— Леонід Кучма заявив, що не бачить перепон, щоб за конституційну реформу було проголосовано вдруге.
— Я не відкидаю такого варіанту, адже можливе голосування по інших законопроектах щодо конституційної реформи.
— В минулому інтерв’ю Ви зазначили, що на виборах Президента підтримаєте кандидатуру від національно-демократичних сил. Хто цей кандидат?
— Сьогодні цього єдиного кандидата не мають і самі національно-демократичні сили.
— Кого Ви ідентифікуєте з цими силами?
— Багатьох. Як на мене, то ідеальним Президентом був би Мороз. Я в політиці 6 років, і політика мені нагадує гру в піжмурки. Тільки в небагатьох розплющені очі. Більшість депутатів з Івано-Франківщини і не тільки грають у цю гру із закритими очима.
— Про Юлію Тимошенко пишуть як про ідеального керівника передвиборного штабу кандидата у Президента Віктора Ющенка.
— Я тривалий час спілкувався з нею. Це досить прагматична жінка з хорошою побудовою логічних схем — як політичних, так і економічних. Я думаю, що це не найгірша кандидатура.
— А Роман Безсмертний?
— Я думаю, що ця людина має бути подалі від Ющенка. Я на цьому наголошую. Він ще себе проявить. Щодо негативізму мукачівських подій Безсмертний відіграв велику роль.
— Як оцінюєте події у Мукачевому?
— За великим рахунком, в Україні неважливо, хто стане мером Мукачевого. Там „зрізались” дві політичні сили, які підійшли до виборів з великим негативізмом. Багато депутатів перевищили свої повноваження. Як одна, так і друга сторони задіювали криміналітет. Як „Наша Україна”, так і СДПУ (о) хотіли показати Президенту, що вони мають вплив на Прикарпатті. З іншого боку, це була демонстрація технологій перед виборами. Проте „Наша Україна”, перебуваючи у меншості, має давати кращі шляхи розвитку, а не виходити на Раду Європи, світові організації і говорити про недемократичність нашої країни. Всередині країни ми можемо чубитися, критикувати один одного, але, виїжджаючи у світі, ми маємо гідно презентувати свою державу. Імідж держави легко загубити, а от втратити…
— Мало країн, де воюють американці. А то ми б щоразу посилали туди „миротворчі” контингенти і так би щоразу піднімали свій імідж…
— Ваша правда.
— До виборів-2006 Ви плануєте визначитися зі своєю партійністю?
— Я вийшов з Української народної партії тільки тому, щоб не було ексцесів на Всеукраїнських зборах УНП. Так, як я співпрацюю з лідерами національно-демократичних сил, ніхто не співпрацює. Політика — це мистецтво компромісу. Я зараз маю чудовий вплив практично на всі угрупування, які є у Верховній Раді.
На вибори-2006 я не піду з політичними ліліпутами
— З ким піде Насалик на вибори-2006?
— Якщо я знову піду у Верховну раду, то тільки з потужними політичними силами, а не з політичними ліліпутами.
— Як бачаться Ва ці вибори без боротьби у мажоритарних округах? Невже не позмагаєтесь вже зі своїми опонентами?
— Насправді я думаю, що після президентських виборів закон про вибори ще зміниться. Адже без депутатів-мажоритарників демократичної форми правління у законодавчій владі вже не буде: все будуть вирішувати 6-7 чоловік, які будуть визначати політику держави. Це неправильно. За будь-яке голосування всупереч рішенню фракції депутата будуть виключати з Верховної Ради, як колись з Комуністичної партії. Я б залишив змішану систему виборів. Інакше сформується тоталітарна законодавча влада.
— Як розцінюєте останні події у політичному житті Прикарпаття? ЗМІ стверджують, що незгідних з позицією мера Івано-Франківська, начальника обласного штабу виборчого блоку Віктора Ющенка „Наша Україна” Зіновія Шкутяка, виключають з рядів партій, а сам мер здійснює тиск на депутатів міської ради, які мають власне бачення щодо питання використання коштів бюджету?
— Я мав розмову з Віктором Ющенком про те, що не можна ставити міського голову (мова йде не тільки про Шкутяка) керівником своєї виборчої кампанії на місцях. Хочемо ми того чи ні, але виникає цілий ряд питань, які конфліктують у мера з обов’язками керівника штабу: невчасно подали воду, не заасфальтували дороги, невчасно вивезли сміття… І увесь цей негатив ідентифікується з тією політичною силою, яку очолює мер. Я вважаю, що очолювати виборчий штаб повинна непартійна людина — менеджер, який міг би організувати цю роботу. Хоча маємо інший негативний приклад. У Рогатині, де члени Української народної партії є головами районної адміністрації, райради, міським головою, ставлять керівником передвиборного штабу людину, яка не користується авторитетом. Ну, не може вона провести передвиборну кампанію.
— Чи можливі зміни у керівництві штабами Віктора Ющенка на місцях?
—Залежно, які цілі і хто ставить. Якщо Віктор Андрійович буде розуміти, що часто його оточення робить все, щоб його скомпрометувати, і відсіче цей непотрібний матеріал, то у нього є великі перспективи очолити нашу державу. Мені дуже сподобався вислів журналіста Сергія Рахманіна у „Дзеркалі тижня”: „Для того, щоб стати Президентом, треба піднятися над собою, а не тільки піднятися на Говерлу”. Ми повинні зрозуміти, що не тільки доброта і порядність повинні бути у Президента. Очолити державу повинна жорстка людина, адже курс держави — виборювання місця у світовій системі, а ця боротьба — жорстока.
— Отож, очевидно, Янукович — це жорсткість і сила, Ющенко — це вибір моральних цінностей. Цих двох людей Ви бачите реальними кандидатами на Президента?
— Я бачив у дії усіх прем’єрів. Пам’ятаю Валерія Пустовойтенка з його „громадянською обороною”. Ющенко запам’ятався як дуже непунктуальний Прем’єр. Надто пунктуальним був Анатолій Кінах, але ніколи нічого не вирішував. Янукович — Прем’єр-міністр слова, дуже пунктуальна людина. Та не я визначаю, хто повинен бути Президентом. Його має вибрати і Схід, і Захід України.
— Янукович хоче завоювати Захід, але для кількості голосів виборців йому це не дуже потрібно, адже тільки у Донецькій області проживає стільки виборців, як у кількох західних. Що требу зробити Ющенку на Сході, щоб завоювати прихильність не тільки західноукраїнського електорату і отримати на виборах потрібну кількість голосів? Адже соціологічні опитування демонструють зростання рейтингу Прем’єра.
— Я радив Ющенку не їхати в Донецьк. Цей конфлікт був йому непотрібен. І не потрібно було, щоб Донецька область першою висунула його кандидатуру на президентські вибори. На ці дії його спровокували певні політичні сили. Віктор Андрійович для перемоги на Сході повинен показати свої найкращі ділові якості: сказав — і зробив.
— Нещодавно „Вікна” писали про те, що голова Рогатинської райдержадміністрації Зінаїда Болюк стала одним із заступників представників України в Палаті регіонів Конгресу регіональних і місцевих влад Європи. Інформація була під заголовком „Насалик штовхає кадри в Європу”. Чому нікого не „штовхнете” з Калуша?
— Кого?
— Хіба немає достойних?
— Є маса достойних калушан, але вони зараз не при владі.
— Над чим зараз працює Насалик-не політик?
— Мене наполегливо просять іти у виконавчу службу нашої держави, але не хочу потрапити між молотом і ковадлом. До речі, зараз через півтора року можу сказати, що я став академіком Національної академії наук України, маю звання доктора еколого-технологічних наук. Зараз зі своїми партнерами я займаюся підвищення інтенсифікації газових та нафтових свердловин. Ця нова технологія випробовується в Росії та Казахстані. Якщо випробування будуть успішними, то України не тільки забезпечить себе енергоресурсами, але й зможе їх експортувати.
— Ви і викладаєте?
— Ні, але маю лекції перед кандидатами наук.
— Опускаєте їх до реалій буття?
— Часто люди займаються тим, що ніколи не буде реалізовано. Я ж працюю над тим, що буде мати економічний ефект. Нині бюджет України утримує експорт металу. Я ж хочу, щоб бюджет формувався за рахунок впровадження високих технологій.
Ватикан: коли час зупинився