Не дозволимо мучити підприємців!

На нараді йшлося зокрема й про те, що реалізація цього закону має наблизити нас до цивілізованого світу та до Європейського Союзу зокрема. Передусім, пояснив Богдан Борович, ми маємо полегшити умови для підприємців, аби чиновники створювали їм якомога менше перешкод у їхній діяльності. Так, сьогодні український підприємець працює в перенасиченому правовому полі: його діяльність регулюють близько 600 законів та підзаконних актів, більше 2500 постанов Кабінету Міністрів та майже 6000 наказів органів виконавчої влади на місцях. Ясно, що в цьому морі документації можна заплутатися. тим більше, що постанови та інструкції часто суперечать одна одній, ще більше ускладнюючи і без того непрості умови для ведення свого бізнесу. Тому й охочіше наші краяни вкладають зароблені за кордоном гроші в нерухомість, будинки тощо, ніж в розвиток власного бізнесу. 
Метою регуляторної політики є упорядкування та врегулювання законодавчого поля. Так від грудня облдержадміністрація вже займається впорядкуванням документації. А ті чиновники, які прагнутимуть внести у правила співпраці з підприємцями щось нове (тобто видати чергове розпорядження), мають тепер сто разів подумати, бо процедуру легалізації цих розпоряджень буде ускладнено. Так, спочатку автор має чітко собі уявляти доцільність і вигоди від реалізації того чи іншого розпорядження. проблема має бути всебічно досліджена та складено відповідний план. Результатом попередньої роботи стане проект розпорядження. Цей проект має бути опубліковано наперед, для того, аби всі зацікавлені змогли ознайомитися з можливим майбутнім нововведенням. Далі обов’язковими є громадські слухання (інформацію про місце і час їх проведення також має бути опубліковано). І, за словами п.Боровича, це має бути не якась профанація під виглядом обговорення громадою, як це часто бувало досі, коли група „своїх” підприємців відвідують усі слухання і справно голосують „за”. На громадські слуханні тепер запрошуватимуть тільки тих підприємців, бізнес яких має відношення до теми розпорядження. І тільки після погодження з усіма зацікавленими сторонами, проект розпорядження має направлятися до обласного відділення комітету з регуляторної політики. Останній дає висновок: чи не суперечить документ вже існуючим законодавчим актам. І тільки після відповідного погодження розпорядження зареєструють в управлінні юстиції і воно матиме юридичну силу.
Отож, Закон „Про засади регуляторної політики” за ідеєю мав би полегшити життя підприємцям хоч би тим, що пригальмував би „творчу” роботу чиновників по створенню інструкцій та розпоряджень. А підприємці, в свою чергу, матимуть можливість втрутитися в прийняття важливих для них рішень.
Ще одна новинка — перехід на так звану дозвільну систему. Щоправда, поки що в порядку експерименту. Ця система передбачає максимально дистанціювати підприємця і державного службовця: усі дозволи та довідки на підприємницьку діяльність оформлятимуться в одному центрі після направлення туди підприємцем відповідної заявки. Таким чином, вважає п.Борович, має бути зменшено прояви корупції.
Крім того, на нараді був присутнім голова обласного відділення Антимонопольного комітету України Мирослав Книгницький. Він говорив про те, що Калуш сьогодні бурхливо розвивається, в місті є добрі умови для конкуренції, що передусім цікавить Антимонопольний комітет.  Звичайно, є певні нарікання, які торкаються, головним чином, природних монополістів (наприклад, район електромереж). Але загалом Калуш в плані дотримання антимонопольного законодавства є містом доволі благополучним.
По закінченні наради Богдан Борович відповів на кілька запитань „Вікон”
— Богдане Карловичу, чи багато конфліктів між владою та підприємцями в Калуші, про які відомо в очолюваному вами комітеті?
— Маю сказати, що скарг від підприємців з Калуша в останні роки не стало менше. А пов’язані вони, головним чином, з неможливістю отримати дозвіл не будівництво, на здачу об’єкту, розширити вже готове приміщення тощо. Так, до нас звернувся підприємець з Калуша п.Гебура, який ось уже два роки не може відкрити свій магазин через перешкоди з боку міської влади. Ми намагаємося допомогти таким людям. Додам, що проблеми в калушан не є якимись унікальними. Ситуації, коли влада чинить супротив підприємцю, є, на жаль, непоодинокими.
— А чи є наслідки від вашого втручання?
— Вже в тому, що люди звертаються, бачу великий позитив. Бо це ознака того, що в Україні відбуваються демократичні зрушення. Підприємці вірять, що ситуацію можна змінити на краще. Це, на мою думку, головне.
— Були випадки, коли інтереси підприємців доводилося відстоювати через суд?
— Наразі ми прагнемо захистити наших підприємців, ведучи діалог з владою. Поки що, на щастя, всі конфліктні ситуації вдалося врегулювати „мирним” шляхом. Але, якщо буде така потреба, то спірні проблеми, звичайно, мають бути врегульовані в судовому порядку. На закінчення додам, що кожен чиновник має, перш за  все, пам’ятати, що не підприємець існує завдяки його милості, а навпаки. Бо ті люди, які щось роблять, дають роботу іншим, сплачують податки і фактично годують і освіту, і медицину, і владу, заслуговують на сприяння і всіляку підтримку. Інакшого шляху, окрім, як підтримувати підприємців, і спонукати до того, аби якомога більше людей розпочинали власний бізнес, для поліпшення нашого життя немає.

P.S. За сприяння Івано-Франківського обласного відділення Державного комітету підприємництва і регуляторної політики у квітні цього року в Калуші відбулося засідання комісії щодо звернення підприємця Василя Гебури. В результаті з’явився протокол комісії, в якому поставили свої підписи бізнесмен, міський голова, голова комісії Богдан Борович, представники ОДА, Держкомпідприємництва, міської архітектури. Як результат компромісу на квітневій сесії міської ради підприємцю був запропонований і погоджений дозвіл на проектно-пошукові роботи для будівництва крамниці на вул. Дзвонарській біля павільйону „Прометей” (замість конфліктної ділянки біля „воєнного” будинку). Проте досі, за словами Василя Гебури, міська влада не затверджує проекту відводу земельної ділянки та не укладено договору оренди цієї ділянки, що суперечить підписаному „акту примирення”. Чи буде подолано конфлікт між підприємцем і владою за сприяння Держкомпідприємництва?