Чого нам чекати від Ющенка?

За що боролися? Про це запитуватимемо себе, переконуючись у найближчі місяці, що не всі наші надії, пов’язані з перемогою у виборчих перегонах Віктора Ющенка, здійснюються.
Переглядів: 388

Виявиться, що не настане в Україні за кілька місяців європейського добробуту та цивілізованої демократії. Далі будемо нарікати на низькі зарплати, зростання цін та високі податки. Будемо обурюватися бездарними корумпованими урядовцями та ненажерливими олігархами. Не кажучи вже про такі щоденні банальні справи, як перебої з теплою водою та електроенергією, всюдисуща російська попса і хамство…
Президент Ющенко не маг і не чарівник, щоб ощасливити всіх нас навіть за десять років, якщо вистачить йому на це сили, здоров’я та нашого терпіння. Лише наївні можуть вірити у такі речі.
Не задля цього ми тричі ходили голосувати, протидіяли спробам фальсифікації виборів, мерзли на майданах, носили помаранчеві стрічки та захриплими голосами вигукували: “Разом нас багато, нас не подолати!”.
Ми зробили це, відкривши Вікторові Ющенкові шлях до найвищої посади у державі. Але ми відкрили нові можливості і для себе.
Тепер уже не можна буде просто нарікати на злочинну владу Кучми-Медведчука-Януковича та розводити руками — “маємо те, що маємо…”.
Від нас самих насамперед залежатиме, щоб Ющенко та його команда, від уряду до сільради та ЖЕКу, не перетворилась у нову керівну структуру, що працює лише на забезпечення своїх приватних та корпоративних інтересів.
Сподіваюся, новий Президент розуміє, що він прийшов не керувати чи володарювати Україною, а служити українській нації. Всім нам і кожному “маленькому українцеві зокрема”.
На жаль, цього ще не розуміють навіть наші галицькі “слуги народу”, котрі вже тепер готові перегризти одне одному горлянки, щоб допертись до якоїсь посади. Сумно дивитись, як у райкомах та обкомах, різноманітних проводах “партій-переможців” складають списки претендентів на керівні посади. Звичайно висувають лише найдостойніших, чесних, компетентних, патріотичних, націоналістичних…
Тож можемо бути певними, що роботи для “четвертої влади” вистачить. Будемо мати достатньо роботи, щоб критикувати все те, що встигнуть напартачити ці “кадри”.
Але мусять вони пам’ятати: ми вже не такі, якими були до 31 жовтня 2004 року. Яєць, тачок та “наколотих апельсинів” вистачить для кожного, хто забуде, що влада існує для обслуговування громадян.
Ющенко не чарівник, а звичайна людина, він не зможе за всіма припильнувати. Його завдання — забезпечити чесні і прозорі “правила гри”, принципи ухвалення рішень та призначення урядовців. Тому Президент потребуватиме нашої допомоги не лише у звичайній добрій порядній роботі кожного на своєму робочому місці. Але й у щоденному нагадуванні, що ми все бачимо, розуміємо і не дозволимо знову зробити з українців слухняну мовчазну масу німих рабів.