На відміну від інших партійних з’їздів (приміром, Народного Руху чи УРП „Собор”), які були мало помічені ЗМІ, VI звітно-виборний з’їзд Української народної партії пройшов під пильною увагою журналістської братії. Ще б пак, адже проходив з’їзд не де-небудь, а у Палаці „Україна”, тільки оренда якого вартує не менше 100 тисяч гривень. З’їзд відбувався з величезним розмахом (як фінансовим, так і презентаційним). Сяйво люстр, блиск мармуру, синьо-жовті партійні шарфики, концерт Марійки Бурмаки і “Океану Ельзи”. Про переможні амбіції „народників” свідчив і ролик в дусі “Ющенко іде в президенти” з добре відомим ще з Майдану голосом Андрія Середи і гаслом “Від перемоги до перемоги”.
Усе свідчило про те, що УНП намагалася не так прийняти доленосні рішення за рік перед парламентськими виборами (позачерговий з’їзд з цього питання відбудеться у вересні-жовтні), як показати себе сильною партією: найкраще структурованою, наймасовішою у правому політичному секторі і, що важливо, фінансово сильною. Адже більш ніж 120-тисячний загін членів партії був майже повністю задіяний на виборах: на виборчих дільницях працювало 25 тисяч членів УНП; 17 тисяч партійних активістів у якості спостерігачів були на найбільш важких виборчих округах на Сході України; 10 тисяч „народників” брали участь в агітаційному проекті “Центральна Україна”, в рамках якого в 13 областях центру та півдня України було проведено тисячі акцій на підтримку народного кандидата.
У виступі на з’їзді лідера УНП Юрія Костенка наголошувалося на вирішальному внеску партії у перемогу Віктора Ющенка. Проте виступаючі, як їх не переконував голова, що „не можна арифметичними підрахунками кількості посад оцінити те, що відбулося в Україні під час президентських виборів”, не могли приховати очевидного невдоволення розподілом посад як у новому уряді, так і на місцях. Українська народна партія отримала важливого, але одного міністра (заступник голови партії В’ячеслав Кириленко став міністром праці та соціальної політики). Головами ОДА призначені 2 члени УНП (хоча 10 очолили області за рекомендацією „народників”). Нині партійці серйозно націлені на парламентські вибори, адже, за словами того ж Юрія Костенка, тільки народ може дати владу, а не розпорядження про призначення, нехай і народного Президента.
Які плани УНП на вибори-2006?
„Народники” однозначно висловилися проти входження в єдину партію „Наша Україна”. На запитання журналістів, як він ставиться до створення єдиної партії, Юрій Костенко відповів: “Вкрай негативно. Не хочу, щоб було створено нову КПРС”. За його словами, не можна низку партій “автоматично трансформувати в єдину партію”. Це так звана партія чистого аркуша, а не об’єднання політичних партій, вважає лідер УНП.
“Ми готові об’єднатися в одну партію на демократичних засадах, тоді цей процес об’єднання почнеться знизу й ми за кілька місяців одержали б єдину правоцентристську політичну силу, — зазначив він. — На превеликий жаль, наші колеги не сприймають такий демократичний процес об’єднання й пропонують переговорний процес”.
Хоча УНП вже має досвід об’єднання: партія здійснила об’єднавчий процес з 2/3 організацій Демократичної партії України. Костенко нагадав, що УНП – правоцентристська сила, і наголосив, що працюватиме в цьому напрямку, щоб створити одну сильну партію в цій ніші. “Ми працюватимемо над цим процесом з Народним рухом і УРП “Собор”, — зазначив лідер „народників”.
Відповідаючи на запитання про можливість створення окремої фракції Української народної партії у Верховній Раді після створення партії “Наша Україна”, Костенко відзначив, що, згідно зі статутом партійна група УНП не має права входити до складу якої-небудь іншої партійної фракції. Щодо перспектив 2006 року, Костенко припустив, що буде кілька коаліцій, які підтримають Ющенка, але висловив сумнів щодо збереження коаліції в форматі “Сили народу”.
Про те, що між колишніми партнерами по коаліції вже нині триває жорстка боротьба за приватизацію імені народного Президента (адже, на переконання багатьох, саме підтримка Ющенка може забезпечити 100-відсоткову перемогу на виборах-2006), свідчить те, що привітати делегатів конференції не прийшли чільні лідери братніх партій (того ж Народного руху чи „Батьківщини”, хоча Юлію Тимошенко очікували). Проте їх відсутність компенсували представники європейських народних партій і представники білоруської опозиції. Як відомо, саме в Білорусь молодіжне крило „народників” буде експортувати Помаранчеву революцію.
Рішення з’їзду — за свободу ЗМІ і визнання УПА учасником
бойових дій
З’їзд переобрав Юрія Костенка головою партії і прийняв декілька заяв. Зокрема, до Президента України, прем’єр-міністра та Генерального прокурора з вимогою “дати належну оцінку особам, винним у пограбуванні українського селянства та розвал аграрного сектору економіки України”. “Під тиском відповідальності перед суспільством за такі “реформаторські” здобутки, Аграрна партія України на черговому з’їзді змушена була навіть змінити саму назву партії”, — йдеться в Заяві. Проте, зазначено в документі, “деякі лідери цієї партії, попри те, що активно підтримували на президентських виборах провладного кандидата, прокладають дорогу до керівних посад у новій владі”.
Делегати з’їзду висловилися за створення Суспільного телерадіомовлення та роздержавлення ЗМІ. УНП наголошує в цьому документі, що лише поява вільних ЗМІ та рішучі реформи у сфері інформаційних відносин будуть для українців і всього європейського співтовариства “визначальною ознакою незворотності політичних змін”.
І важливе політичне рішення: УНП прийняло звернення до Президента та Кабміну з вимогою внести до Верховної Ради України проект закону про надання всім учасникам національно-визвольних змагань українського народу у XX столітті статусу учасників бойових дій. У спеціальній Заяві делегати з‘їзду наголосили на важливості визнання Української Повстанської Армії та інших учасників національно-визвольного руху учасниками бойових дій. “Враховуючи заслуги Української Повстанської Армії у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників та сталінських поневолювачів України, вважаючи національно-визвольний рух, організований УПА, історичною подією, що впливала на збереження національної ідеї в свідомості українського народу та з метою примирення в українському суспільстві”, — йдеться у документі.
Ватикан: коли час зупинився