Ведучим і першим виступаючим на заході став заступник міського голови Калуша і одночасно голова міського осередку НРУ Богдан Романюк, який говорив про важливість цієї дати, про те, що в Україні постать Чорновола пам’ятатимуть завжди. Тим більше, що, за словами пана Романюка, Ющенко був креатурою саме Чорновола, який першим зауважив у майбутнього президента риси потенційного лідера та щирого патріота. Вшанували пам’ять В’ячеслава Максимовича як і належить — з молитвою та поминальною службою, яку відслужив отець Михаїл.
Голова районної організації НРУ Петро Цюпа, який раніше був головою Калуської міськрайонної організації НРУ, неодноразово зустрічався і спілкувався з В’ячеславом Чорноволом. Пригадавши давні події, він не оминув увагою і реалії: „Українці досі не усвідомили, що втратили. Ворог є сильним, він знає, де найболючіше місце. Я не вірю в те, що це була звичайна автотранспортна пригода. Це неправда. Хтось хотів зашкодити Народному руху. Але не вийшло”. Ще, за словами головного районного рухівця, ініціатива про проведення кваліфікованого розслідування причин загибелі Чорновола почалася з Калуської партійної організації. Далі відповідне рішення прийняли на крайовій та обласній радах НРУ. І от нещодавно вимогу почати нове розслідування смерті Чорновола озвучив голова НРУ Борис Тарасюк, який вже надіслав відповідні звернення де керівників українських силових відомств.
Незважаючи на свою завантаженість, не знехтував мітингом і новопризначений голова райдержадміністрації Іван Живачівський. За його словами, він особисто був на місці загибелі Чорновола на Бориспільському шосе і жодної хвилини не сумнівався, що то була спланована акція вбивства. Але ця трагічна загибель одночасно є і початком відліку руху України до справжньої незалежності та демократії. Іван Дмитрович побажав усім такої ж віри у майбутнє нашої країни, яка усе життя вела за собою В’ячеслава Чорновола.
За життя В’ячеслав Чорновіл побував і в Калуші. Одного разу його тут арештували дорогою зі Львова до Івано-Франківська. Тоді дисидент В’ячеслав Чорновіл деякий час навіть перебував у калуському слідчому ізоляторі. Ще одні відвідини, вже за часів незалежності, відбулися перед виборами першого президента. Сьогодні, за словами Богдана Романюка, Чорновіл — рівнозначна постать в ряду таких історичних особистостей, як Хмельницький, Бандера, Котляревський. Що мають зробити калушани, то це не забувати своїх героїв, аби біля погруддя визначного діяча завжди були квіти. До того ж, цей пам’ятник спорудили якраз у рік загибелі Чорновола.
Поряд з представниками середнього та старшого поколінь на мітингу було так само багато, якщо не більше, молоді і навіть групи дітей дошкільного віку. Цей факт сам по собі дає велику надію, що ми матимемо наступність поколінь і врешті-решт станемо справжнім народом і завжди пам’ятатимемо і шануватимемо своїх героїв.
В’ячеслав Чорновіл став би Президентом
” Та був би сьогодні Чорновіл, Віктор Ющенко був би сьогодні не політиком, він був би успішним прекрасним керівником якоїсь там філії на Східну Європу чи на Євразію Міжнародного валютного фонду, Світового банку, чого завгодно. Він був би успішним банкіром, і ніколи в житті не був би в політиці.
Не було б Ющенка, не було б у цій політичній кампанії, врешті-решт, і Януковича – я думаю, що він був би достатньо сильним регіональним чи надрегіональним лідером, десь там на Схід, на Південь України. Думаю, що з ним була б цікава політична дискусія, можливо, певне політичне протистояння – але не з Ющенком напевно. Була би постійна боротьба з середовищем Кучми, з цим “кучмізмом” – це однозначно.
...Я думаю, що в цьому році Чорновіл став би президентом. В 99-му він не зміг би стати, там були включені занадто сильні механізми. Якби його не вбили, він би відновив єдність Руху, він би пішов на ті президентські вибори, він однозначно вже на них йшов, він вже про це заявив. Він би тоді програв ті вибори, але Кучма мав перед ним певний внутрішній страх, він би з ним рахувався.
Чорновіл був би однозначним лідером опозиції, я думаю, на цих виборах у нього би конкурентів не було…”