Слід зауважити, що нового голову не всі сприйняли однозначно. Особливо зважаючи на чутки навколо буцімто співпраці пані Сікори з політичними опонентами на виборах, які активно поширюються останнім часом і ризикують поставити під удар не лише репутацію керівника партійної організації, а й стабільно популярну у Калуському районі партію Прем’єра. Додаткових козирів недоброзичливцям додає і та обставина, що Ольга Сікора вступила до „Батьківщини” зовсім недавно, вже за нової влади і відразу стрімко піднялася в партійній ієрархії, потіснивши „старих” партійців.
Ці підозри і закиди вимагають відповідей і Ольга Мирославівна люб’язно погодилася надати їх „Вікнам”.
— Насамперед, про Ваш бізнес. Загалом в Калуші Ольга Сікора відома, як успішний підприємець, власниця мережі закладів громадського харчування, найбільший з яких — ресторан „Асторія”. До речі, подейкують, що успішно стартувати Вам допомогли відомі в місті люди, які і досі мають на Вас серйозний вплив?
— Подібні нісенітниці чую не перший рік. Тому спочатку коротко про мій бізнес. За фахом я — спеціаліст з громадського харчування, ще у 1992 році задумала почати власну справу. Перша проблема, яку довелося вирішувати, — звідки взяти стартовий капітал? Але треба було ризикувати, і я, попри супротив родичів, продала свою квартиру. Природно, грошей все одно було замало, тому довелося ще позичати. У ті часи, на зорі незалежності, заробити гроші було легше, ніж тепер, але так само легко було все втратити. Але я втрималася, завдячуючи не якимось уявним покровителям, а тільки своїй наполегливості і праці. Загалом для розвитку неодноразово користувалася банківськими позичками (співпрацюю з „Приватбанком”). Тому до мене особисто якнайкраще підходить загальновідома фраза „створити себе з нуля”. Окремо слід зазначити, що я не маю жодних співвласників. Керую одноосібно, розвиваю свою справу спираючись на досвід, на свій страх і ризик. Звичайно, як і кожен бізнесмен, хотілося б більшого, але, як і багато інших підприємців, відчуваю брак коштів. Та й міська влада розвиткові бізнесу особливо не сприяє.
Можу сказати, що на даний час левову частку прибутків „з’їдає” погашення чергового кредиту.
— На відміну від тривалої кар’єри підприємця, у політиці для Вас, схоже, все відбувається прискореними темпами.
— Відразу, коли почала підприємницьку діяльність, зіткнулася з перешкодами, корінь яких у недосконалості законів і небажанні влади прислухатися до суспільних проблем та допомагати розвиткові бізнесу. Усі, хто коли-небудь пробував збирати довідки та дозволи для початку власної справи, зрозуміють мене. Крім того, переконана: існує бар’єр між владою і жителями міста. Це і спонукало мене балотуватися до міської ради. Від 2002 року я — депутат, разом з однодумцями є членом фракції „Наше місто”. Тепер, коли вже збігає термін каденції, можу спокійно і з чистою совістю сказати: я працювала заради калушан, деколи навіть всупереч позиції більшості. Вважаю справою честі кожного депутата — відстоювати інтереси громади. До речі, для себе особисто від свого статусу я не нажила нічого. Навпаки, через мою опозиційність до деяких рішень керівництва Калуської міськради, бути підприємцем (а в мене наразі працює 70 людей) стало набагато важче. Можу сказати про розвиток бізнесу так: з 2002 року я не просунулася ні на йоту. Однозначно, депутатство і активна політична діяльність більше зашкодили, ніж допомогли. Але є і позитиви: відчуття, що ти потрібна людям, можеш бодай чимось їм допомогти.
— Пані Ольго, повернімося до теми вашого недавнього вступу до лав партії „Батьківщини” та стрімкого злету до керівника районної організації. Що Ви скажете на закиди опонентів, які говорять, що це виключно Ваше кон’юнктурне рішення, продиктоване зростаючим рейтингом Юлії Тимошенко.
— Чому „Батьківщина”? Моє знайомство з Юлією Тимошенко відбулося ще у 2002 році, коли тоді лідер блоку приїжджала до Калуша. Відтоді я — шанувальник Юлі. Це було справді надзвичайне враження від сили і рішучості цієї жінки. Вона дуже близька мені по духу. Саме постать Юлії Тимошенко — найважливіший фактор, який вплинув на мій вибір. До речі, відколи я очолила районну організацію, заяву на вступ до партії подало 20 чоловік, переважна більшість яких у анкеті головною причиною свого вибору вказали саме авторитет і повагу до лідера.
Отож спілкування з Юлією Тимошенко не залишило мені вибору. І першу спробу стати членом „Батьківщини” я зробила тоді ж, у 2002 році. Але з незрозумілих причин отримала відмову. Тоді мені сказали: „Нам непотрібні бізнесмени”. Думаю, що причини тут були зовсім іншими: слабкі лідери на місцях, скоріш за все, побоювалися конкуренції.
— Під час торішніх виборів Вас помічали у товаристві штабістів Януковича. Це багатьом додало підстав засумніватися у ваших політичних симпатіях. Що скажете на такі закиди?
— Абсолютно чесно можу заявити: ніколи не симпатизувала і тим більше на виборах не співпрацювала зі штабом Віктора Януковича. Крім того, з початку Помаранчевої революції (ще коли було зовсім неясно, чим усе закінчиться) я не тільки сама постійно перебувала на Майдані, а й допомагала, чим могла. Закупила ліків та теплих речей на 10 тисяч гривень, повезла гроші. Передала речі до штабу Юлії Тимошенко. Крім того, усі мої працівники від першого дня носили помаранчеві стрічки. Зрозумійте правильно: мені не треба статусу „революціонера”, я не хочу ним прикриватися, при нагоді і без неї нагадуючи про свою „помаранчевість”. Але робила, що могла, і наразі вважаю спекуляції на цю тему недоречними.
Окремо додам, я виховувалася в родині, яка зазнала репресій: бабуся була засуджена на довгих 10 років ув’язнення за те, що дідусь воював в рядах УПА. Цей дух патріотизму, свободи та незламності з генами передався усій родині. Ми ніколи не були пристосуванцями і не торгували ідеями.
Відповім і на закиди у співпраці зі штабом Януковича. Це безпідставні вигадки. Так, в готелі, яким я керую, і справді жили спостерігачі від Януковича. Але це звичайні люди. Так само наші селилися в готелях на сході. До того ж усе, що на тому заробила, я віддала революції. Щодо дружніх відносин з деякими відомими штабістами тоді владного кандидата (подейкують, що то навіть більше, ніж дружні відносини), то відповім так: є люди, з якими товаришую не один рік, і не вважаю, що політичні уподобання обов’язково мають стати приводом для розриву давніх дружніх стосунків. До слова: вони і так зіпсувалися на політичному ґрунті. Але життя іде, і наші родини продовжують спілкуватися. Припускати, що це щось більше — смішно. Але тепер бачу, що тема, яка досі експлуатувалася моїм чоловіком та родичами виключно для дружнього кепкування, активно використовується тими, кому не подобається Ольга Сікора в політиці. Але це вже не мої проблеми.
— Від часу Вашого обрання керівником районної організації Всеукраїнського об’єднання „Батьківщина” минуло всього кілька тижнів. Чи встигли Ви освоїтися в новій іпостасі?
— Ситуація така: авторитет партії поки що тримається виключно на особистості Юлії Володимирівни. Можу говорити тільки про районну організацію. На даний час вона є слабшою за інші провладні партії на Калущині. Всього маємо близько 350 членів, з них активно працюють одиниці. Безперечно, Прем’єр заслуговує потужнішої політичної сили і впливу на місцях, тому головні зусилля спрямовуватимемо на вибори 2006 року.
— Будь ласка, зупиніться на планах районної організації детальніше.
— На даний час повним ходом іде облаштування районного партійного офісу, який буде на 4-му поверсі готелю. Паралельно утворюємо партійні осередки у тих селах, де їх поки що немає. Головне завдання, яке стоїть перед організацією на виборах — здобути гідне представництво в органах місцевої влади. Прикро, але доводиться констатувати: отримавши мало не чверть усіх голосів мешканців Калущини на виборах 2002 року, партія „Батьківщина” тим не менше практично не має своїх депутатів ні в районній, ні в міській радах. Тепер ми обов’язково висуватимемо претендентів на усі виборні посади починаючи від голови сільради і закінчуючи депутатами різних рівнів.
Серед поважних людей, які віднедавна у „Батьківщині”, — колишній перший заступник голови РДА Марія Денисова, начальник фінуправління РДА Іван Кавчак, заступник начальника районного управління освіти Галина Синюк. Однозначно, „Батьківщина” — партія з величезним потенціалом, і я, в свою чергу, робитиму все можливе, аби конкретно у Калуському районі його реалізувати на всі 100%.
— Як депутат міської ради, Ви добре обізнані з проблемами міста. А що скажете про район?
— Як мешканець Калуша найбільше переймаюся комунальними проблемами (стан комунікацій, вивіз сміття) та екологічною ситуацією. А як депутата міської ради мене, насамперед, хвилює тема бюджету і ефективності витрачання грошей. Зокрема, постійні позички довели до того, що мало не пів-міста перебуває у банківській заставі. Міський бюджет та комунальні підприємства поки що можуть здебільшого повертати тільки відсотки за кредитами, решта — тяжкий спадок, який теперішня влада передасть наступній. Імовірно, ці борги повертатимуть наші діти. Тому виникають серйозні сумніви: чи правильним шляхом ми рухаємося, коли почали жити в борг, коштом майбутнього?
Останнім часом я багато їжджу районом, спілкуюся з людьми. Як керівника політичної організації, мене запрошують на зустрічі та наради до голови райдержадміністрації. Тому серед проблем району відзначу стан доріг, газифікацію та невирішеність соціальних питань. Першочергово потрібно завершити будівництво недобудованих шкіл.
— Чи справді Ви мітите на міського голову Калуша?
— Однозначно, до участі у виборчих перегонах я не готова і на мера йти не збираюся. Але переконана, що „Батьківщина” підтримуватиме гідного кандидата на цю посаду. Зрештою це — справа міської партійної організації. Але є велике бажання, щоб після виборів двері чиновника нарешті відкрилися для народу, аби до влади міг звернутися та отримати максимальне сприяння кожен мешканець міста.
— Як вдається поєднувати політичну діяльність і бізнес?
— Віднедавна на підприємницьку діяльність можу приділити значно менше часу: щодня доводиться відвідувати по кілька сіл, спілкуватися з людьми. За такий короткий час ще неможливо стверджувати напевне, як вплине на бізнес активна партійна робота. Але те, що вдома, з родиною я буваю значно менше, — правда. На щастя, і чоловік, і мама мене розуміють і підтримують.
— Куди звертатися тим, хто хоче вступити у партію „Батьківщина”, чи просто більше дізнатися про її діяльність, статут тощо?
— Двері партії Прем’єра завжди відкриті для всіх чесних, порядних та патріотично налаштованих людей. Офіс районної організації буде розміщений на 4 поверсі в колишньому готелі „Прикарпатський” в Калуші. Інформацію можна отримати і телефоном: 2-25-76 та 8- 0503733137.
— Дякую за розмову.
Ватикан: коли час зупинився