Олег Бахматюк: “Литвин і Ющенко могли б об’єднатися…”

Прізвище Олега Бахматюка вже добре відоме в обласному центрі. Це успішний бізнесмен, власник потужної фінансової структури “Станіславської торгової компанії”. До власності СТК належать такі структури як Загвіздянська та Рогатинська птахофабрики, завод “Агромаш”, Івано-Франківський м’ясокомбінат, мережа магазинів “Фаворит”і т. д. Нещодавно обласна організація Народної партії (Литвина) обрала Олега Бахматюка своїм керівником. Він очолює і виборчий штаб Народного блоку Литвина в області. До цього Олег Бахматюк займав посаду заступника голови обласної організації НП.
Переглядів: 449

Попри таку активність як фінансиста та політика, Олег Бахматюк завжди знаходить час на благодійність. Найбільш резонансною благодійною справою СТК стала передача громаді міста відомого Палацу Потоцьких. Спільно з головою Івано-Франківської ОДА Романом Ткачем було прийнято рішення передати будівлю обласній громаді зі створенням спільного підприємства, в якому 50% + 1 голос належатиме івано-франківцям. Зараз на території Палацу діє Культурно-мистецький Центр.

„Підтримаю на посаду мера людину,  за яку потім не буде соромно”
— Ви офіційно очолили обласну організацію Народної партії. Що ця символічна зміна статусу означає для Вас і що обіцяє партії?
— Партія переживала непростий період з низки причин — як пов’язаних із загальнополітичною ситуацією в країні, так і зі станом справ у самій організації. Але будь-які зміни є позитивними, оскільки змушують активніше рухатися, розвиватися, шукати шляхи вирішення проблем.
Тому на сьогоднішній день обласна організація окреслила чіткіше бачення стратегії власного розвитку, намітила певний план, усвідомила і оцінила ситуацію в самій організації і прийшла до висновку, що в нас є всі шанси стати впливовою політичною силою в реґіоні. Для цього треба докласти певних зусиль, поміняти технології партійної роботи, а обрання мене головою, звісно, міняє певний формат мого відношення, відповідальності за результати партії в реґіоні.
З політичною силою, яка набере помітний відсоток в області, а ми сподіваємося, що наберемо близько15%, доведеться рахуватися, і ми впливатимемо на соціально-економічний розвиток нашого реґіону. При чому самі будемо ініціювати цілий ряд соціально-економічних проектів, які в нас вже є, є люди, бачення, і можливості, і концепція.
— Скандальний вихід з організації практично посеред виборчої кампанії її голови Костюка і неформального лідера Вишиванюка — це зрада, очищення, втеча загальновідомих гризунів з корабля?...
— Ми на обласній конференції прийняли рішення не обговорювати цей факт, оскільки ці люди довгий час були нашими однопартійцями, вони пішли в нову політичну силу, хай Бог їм помагає. Вважаю, що Народна партія значно сильніша від тієї структури, до якої вони подалися. А самі зміни в організації — це однозначно позитив і оновлення партії. Це певний поштовх для розробки нової стратегії розвитку обласної організації.
Розрив часто йде на користь. І це саме той випадок. Негативних наслідків — структурних, ресурсних, кадрових — для партії цей відхід не мав. Ми стовідсотково зберегли районні організації, керівництво районних штабів, усіх членів списків, які підуть від партії до районних рад. При чому зовсім нема відтоку людей, більше того, я впевнений, що зараз буде притік нових людей.
—  Як бачить новий голова стратегію і тактику Народної партії у зрізі виборів до обласної ради, міської ради Франківська і боротьби за крісло мера обласного центру?
Як керівник партії, керівник штабу, можу сказати, що стосується виборів до обласної ради, партія планує створити в майбутній раді гідну фракцію і висувати свого представника в керівні органи обласної ради. Прекрасно розуміючи, що після конституційної реформи обласна рада матиме більшу вагу для впровадження і реалізації тих проектів для реґіону, які ми вже розробили. Вважаю, що, в принципі, відтінок партії не має великого значення, важливі особистості, які можуть щось зробити для області. Тому сподіваюся, що наша присутність в облраді дасть нам можливість сформувати коаліцію розумних людей. І можна буде використати можливості того ж Бахматюка чи когось іншого для залучення до реґіону фінансових ресурсів, розробки концепції розвитку області, презентації її в економічному, інвестиційному плані. Це дуже правильні речі і ми ставимо перед собою мету для наших районних організацій створити у радах різних рівнів гідні представництва, зайняти керівні посади в радах і виконкомах, коли вони будуть сформовані.
Щодо міського напрямку, я ще не знаю, чи балотуватимусь на мера, але однозначно буду підтримувати саме молоду людину, яка принесе системне бачення розвитку нашого міста. Буду підтримувати людину, яка не вимахуватиме прапором націоналізму, української мови і суверенності держави — бо в нашому реґіоні цього доводити не треба. На Франківщині 99,9% населення переконані, що українська мова — єдина державна, а суверенність України поза сумнівами. То ж для чого постійно спекулювати на цих речах? Я скажу для чого: щоб не брати на себе відповідальності. Бо коли людина бере на себе якісь соціально-економічні проекти, то вона несе відповідальність. А керівник міста повинен думати про соціальні аспекти життя міста, про приваблення фінансових ресурсів — за рахунок облігаційних проектів, кредитних ресурсів, збільшення бюджетування, приваблення інвестора, щоб дати можливість цьому місту розвиватися в соціально-економічному плані.
— В такому разі пряме питання:  чого б Олегові Бахматюку самому не балотуватися на посаду міського голови?
— Навіть посада керівника обласної організації спонукає думати, якщо не про Верховну Раду, то про обласну. А, можливо, і буду балотуватися, та остаточний вибір залежить від низки чинників. Наразі ж серед проговорених імовірних претендентів є молоді люди, які здатні щось змінити у місті. А може, з’явиться і ще хтось кращий. І скажу відверто, я завжди підставлю плече тій людині, яка прийде з системним баченням розвитку Франківська. Бо це місто, в якому я народився і виріс, тому я хочу, щоб воно стало не депресивним баластом, а розвиненим заможним містом. Ми ж потенційно самодостатня область, яка за грамотно продуманої інвестиційної туристичної концепції може мати префіцит, а не дефіцит бюджету. Для цього лише треба бачення і програму розвитку бодай на 5 років.
— Очевидно, що підтримка Народної партії і Бахматюка особисто – серйозна тема для роздумів серед тих, хто планує позмагатися за посаду мера. Заходять претенденти на консультації? Пробують домовлятися?
— Не заперечую, переговорний процес триває. Я постараюся максимально об’єктивно підійти до нього. І якщо я підтримаю на мера людину, то таку, за яку потім не буде соромно.

„Партія має претензії до деяких  власників міністерських портфелів”
— У Вас добрі зв’язки з впливовими людьми у керівництві Народної партії — з Ігорем Єремеєвим, Катериною Ващук. Як у верхівці партії оцінюють можливі наслідки відставки уряду Єханурова, ключову роль у якій зіграв лідер НП Володимир Литвин, для результату на виборах 2006?
— Недавно я під час відрядження заходив до штабу партії в Києві, там був Єремеєв, інші депутати ВРУ, і я заявив, що відставка — це неправильна позиція. Але після дискусії у мене трохи помінялася думка. Поясню чому.
На сьогодні партія має претензії до деяких власників міністерських портфелів — до професійної здатності цих людей, їх елементарної непорядності. Візьмемо міністра внутрішніх справ Луценка. Виступ у Дніпропетровську: міністр дарує студенству кулемет „Максим”, щоб юнацтво стріляло в людей з блоку „Ми” і закопувало їх в „Я-Ми”. Інші образи під час виступів і в ЗМІ на адресу вищого представницького органу держави і спікера особисто. Та навіть Білоконь не дозволяв собі подібного! Невже цей дешевий популізм перетворюється в дійсність, яка нас має завжди переслідувати? Візьмемо того ж з соціалістів керівника аграрного сектору: та вони за цей рік сільське господарство відкинули на 5 років назад. Комуністичний підхід до економіки завжди приводить до деградації самої економіки.
Чому коли фракція Литвина голосувала за Єханурова, ніхто не розказував, що у нас антидержавницька позиція? Чому ігнорується критика непрофесійних людей у команді Президента? А ми вважаємо, що команда Президента далека від професійності, за винятком окремих осіб. То чому не прислуховуватися? Адже Ющенко не може бути президентом однієї політичної сили. Згадайте, як Кучма перетворився на президента СДПУ(о) і до чого це призвело на десятому році його правління. А Президент Ющенко став президентом однієї сили на першому році. Я впевнений, що Литвин і Ющенко могли б об’єднатися: демократичні погляди, характери, підходи до вирішення проблем у них близькі. Але команди, які довкола них, не дають цього зробити. Тому ми прекрасно усвідомлюємо, що таке відставка уряду за два місяці до виборів. Це не більше, ніж діалог. Так, у кожного були свої мотиви: у Януковича — прагнення реваншу, у Тимошенко — незадоволення, а в Народної партії — це крок до діалогу. Треба вчитися жити в державі, в якій є різні впливові політичні сили, і Народна партія — це зовсім не деструктивна, а конструктивна сила.
— Ви неодноразово натякали, що своє політичне майбутнє пов’язуєте з мандатом депутата Верховної Ради. Як самі прогнозуєте, це майбутнє почнеться в квітні 2006 року?
— Імовірність є. Якщо не вірити в результат партії на виборах, то нема чого взагалі ними займатися. Звичайно, що місце в сьомому десятку — ще не остаточне, все залежить від роботи в реґіоні — місце може стати і сороковим. Все з’ясується на черговому з’їзді партії. Надія є, і я до цього буду йти. Думаю, що є великі шанси, щоб пройти. Але керування обласною організацією змушує мене думати і про обласний рівень.
— Відомо, що у Вас гарні  стосунки з Олексієм Івченком, лідером КУНу і головою НАК „Нафтогаз”, працюєте його першим радником. Ніколи не розглядали для себе можливість балотуватися за квотою КУНу у списку „Нашої України”? Схоже, тоді б проблем із прохідним місцем не виникало.
— Скажу відверто: була така можливість. Без сумніву, у Франківській області набагато легше було б бути у „Нашій Україні”. Та вважаю, що є людська порядність і відповідальність за взяті на себе зобов’язання. Так, у нас гарні стосунки з Олексієм Григоровичем, у нього гідна поваги позиція, і, до речі, якби йому дали можливість, він би довів до кінця ситуацію з газовою кризою. Просто надто багато чиновників втручаються в цей процес, приносячи в нього негативи. А це, можливо, вперше національні інтереси спробували відстояти.

„В тому, що Росія підняла ціну, є фундаментальний позитив”
— Як перший радник голови правління НАК „Нафтогаз України” Ви брали участь у підготовці угоди і переговорному процесі. В чому конкретно полягала Ваша роль?
— Я був залучений до розробки концепції, а самі переговори взяли на себе, зрозуміло, політичні фігури. Я також бував у Росії, але йшлося тоді лише про підготовчі документи, в яких ціна газу була не більше 50 дол. за тис. куб. м. Цей наш варіант, як відомо, не пройшов. Позиція Росії — це позиція відкритого шантажу, та особисто я вважаю, що і Україна могла інакше розіграти цю газову партію. Але дуже багато аспектів у цьому конфлікті, і, певно, найлегше критикувати, а важче щось робити.
В принципі, в тому, що Росія підняла ціну, є фундаментальний позитив. Бо це дасть можливість Україні рухатися до енергозберігаючих технологій, а не бути на постійному підсосі в Росії. Ну, кого дотувала Москва дешевим газом? Металургійні комбінати, хімічні й нафтопереробні заводи, які на 90% у власності тієї ж Росії. А газ, який споживає населення України, — це газ власного видобутку.
Це вперше під час цих переговорів Росія побачила в Україні європейську державу, а не губернію на околиці імперії. Може, це комусь не сподобалося, може, це на початку негативно позначиться на нашій економіці, але, без сумніву, це підштовхне нас до розвитку громадянського суспільства, підштовхне нас до руху і змін.
— Україна ще має поле для маневру в газовому питанні?
— Так, думаю, що нічого не втрачено. Якраз оця політична криза може дати поштовх до відновлення переговорного процесу. На сьогоднішній день угода до кінця не підписана, більше того — її підписання тимчасово відкладене. Думаю, криза дає Україні можливість переглянути угоду в частині ставки на транзит і гарантії ціни на газ на той же термін, що і термін ціни на транзит.