Проте більшість калушан мають зовсім іншу думку. Про це свідчать постійні звернення до активістів партії. Незважаючи на те, що до депутатського корпусу діючої міськради „зелені” делегували всього двох депутатів, люди розуміють, що вони та їхні проблеми партійцям небайдужі. І ті обов’язково, навіть якщо не зможуть надати реальну конкретну допомогу, то принаймні винесуть наболіле на суд громадськості, сфокусують на ньому увагу, дізнаються про шляхи їхнього вирішення від чиновників. Так виникла ідея започаткувати акцію „Хочу запитати у міської влади”. Отже, всього до офісу міської організації ПЗУ та редакції „Вікон” надійшло 87 запитань від калушан. Враховувалася і думка людей, висловлена під час проведення вуличних опитувань. Питання були різними, але типовість багатьох з них дала змогу означити кілька головних больових точок, проблем, які найгостріше стоять перед калушанами. Пропонуємо Вашій увазі трійко найактуальніших з коментарями голови міської організації ПЗУ Тетяни Головатчук.
1. Найчастіше люди запитували: коли нарешті з’явиться гаряча вода (25 звернень). До існуючого стану речей калушани вже призвичаїлися, проте міський голова пообіцяв зсередини грудня гарячу воду подати. Можна припустити, що саме ця оманлива надія так обурила калушан.
Т. Г.: „Одним з визначальних чинників нормальної життєдіяльності міста є зручності, доступні його мешканцям. Про який комфорт може йти мова коли протягом чотирьох років в наших домівках відсутня гаряча вода. Я не фахівець у галузі комунальних комунікацій, проте гадаю, що розв’язання цієї проблеми тепер, по такій тривалій перерві можливе тільки після повної заміни мережі гарячого водопостачання. Я також приєднуюся до калушан і хочу переадресувати міському голові Роману Сушку та гендиректору КП „Водотеплосервіс” Ігорю Яковині таке питання: що дешевше — подавати щороку бодай у зимовий період чи на вихідні гарячу воду на місто, чи ремонтувати (фактично замінити) усю мережу? Бо за чотири роки покинуті труби встигли повністю проржавіти. Назвіть нам конкретні суми, а люди у нас розумні, плюси та мінуси від такого господарювання можуть визначити самостійно. А може проведемо місцевий референдум з цього питання?”
2. Що сталося з міськими дорогами? Це питання йде другим у нашому імпровізованому рейтингу (18 звернень). Думка багатьох така: дороги перебувають у жахливому стані і якщо підхід до справи кардинально не зміниться, Калуш повернеться в епоху бездоріжжя.
Т.Г.: „В 2004 році Калуш став переможцем Всеукраїнського конкурсу „Населений пункт найкращого благоустрою та громадського порядку”. Безперечно, відзнака викликала почуття гордості у патріотів рідного міста. Але виникає інше питання: яке ж компетентне журі відзначило Калуш і нагородило нас почесним статусом? Взагалі, чи були ці люди у нас, чи їздили нашими дорогами? Чи, може, стан доріг під означення „благоустрій” не підпадає? Міський голова мав би з честю відмовитися від поважного титулу, за яким, як за щитом, ховається донині, а показати справжній стан справ в місті, допомогти роботі КП „Дорожник” замість того, щоб ліквідовувати це дуже важливе для життєдіяльності Калуша підприємство. І тільки тоді подавати заявку на участь міста у якихось конкурсах.
Несподіванкою для багатьох стало те, що восени 2005 року дороги раптом почали латати. Це цілком закономірне бажання влади продемонструвати бурхливу діяльність перед виборами. Проклали навіть нову Європейську дорогу. Називається вона дуже гарно, і тільки час покаже, як довго відповідатиме стан нової дороги її назві. Хоча, беручи до уваги мізерну кількість транспорту, який тут проїжджає, надія, що вона надовго залишиться Європейською, таки є. Але ще б хотілося достеменно дізнатися: у яку суму нова дорога обійшлася бюджету? Звідки взялися гроші? І головне — чому будуємо нове, не відремонтувавши старе і зношене? Ця інформація є дуже важливою, бо не один водій та його авто щодня страждають через стан дорожнього покриття на пр. Лесі Українки, вул. Євшана, Грушевського та багатьох інших міських магістралях.
3. „Найбільше мене цікавить, коли нарешті налагодиться нормальне вивезення сміття в місті?” Так, або приблизно так сформулювали своє питання до влади добра половина калушан, які відгукнулися на акцію “зелених”.
Т. Г.: „Тут доречно повернутися до подій піврічної давнини. Обласна організація Партії Зелених України влітку розмістила на шпальтах газет відкритого листа до міських голів Калуша та Івано-Франківська. В ньому йшлося, що ці міста, за нашими спостереженнями, є найбруднішими в області. „Зелені” пообіцяли провести акцію, зібравши і вивізши сміття під міські ради. В. о. директора калуського КП „Екосервіс” у відповідь надіслав на ім’я голови обласної організації ПЗУ Надії Рим листа-відповідь. Перші рядки звучали так: „Адміністрація КП „Екосервіс” розділяє з Вами стурбованість про антисанітарний стан в нашому місті”, а наприкінці — „просимо Вас, як голову обласної організації ПЗУ, якому не байдуже наше місто, своїм авторитетом вплинути на злісних неплатників”. У додатку — перелік підприємців та підприємств, які не платять за вивіз сміття. Сміх та й годі! Якщо ми маємо „вибивати” гроші, то чим тоді мають займатися комунальні служби?
Наприкінці літа ситуація з вивезенням сміття таки поліпшилася. Як буде навесні?
Принагідно повернуся до конкурсу. На мою думку, участь у будь-якому конкурсі — це велика відповідальність та титанічна підготовча робота. Тому, пане голово, хочемо вручити Вам іншу грамоту. Як на нас, вона об’єктивніше відображає реальний стан справ у місті.
Насамкінець хочу подякувати усім калушанам за телефонні дзвінки в офіс міської організації ПЗУ та в редакцію „Вікон”. Просимо вибачення, що не підняли в статті інші порушені Вами проблеми. Сподіваємося на подальшу співпрацю”.
Ватикан: коли час зупинився