Роман Руско — позапартійний, тому, ставши мером, не відстоюватиме інтереси якоїсь конкретної політичної сили, за якою чиїсь конкретні фінансові інтереси, а насамперед думатиме за громаду Калуша. Тому на даному етапі на шляху до крісла міського голови він продовжує писати свою програму — зі всіма доповненнями, побажаннями, наказами калушан, які отримує в процесі зустрічей з виборцями. Це єдиний кандидат, який має намір господарювати в місті не на свій розсуд, а як звелить громада, бо кому, як не калушанам, знати, де треба залатати дах, а де — почистити підвал, яку вулицю варто поремонтувати капітально, а яку ще можна лише “підлатати”, і яка з комунальних служб не виконує взяті на себе перед споживачами зобов`язання. Тому всі найважливіші питання — вважає кандидат — треба вирішувати тільки спільно з людьми.
На зустрічі з освітянами Роман Руско сказав:
— Мені 54 роки, діти вже самодостатні дорослі люди, то ж для себе не хочу нічого. Йду у мери, бо бачу, що калушани вже змучилися від політики і демагогії, стомилися вірити, що хтось реально покращить їх добробут. Я люблю своє місто, бо це мій дім. Знаю, як зробити Калуш квітучим та європейським і впевнений, що зможу виправдати всі сподівання калушан.
А уже за лаштунками син Романа Руска — Олег додає, що батько вагався, перш, ніж зробити такий крок, бо передвиборчі перегони — справа брудна і не завжди чесна. Але зрештою бажання допомогти Калушу, тим паче, що він може це зробити, перемогло і сьогодні батько — під щасливим номером 13 у виборчому бюлетені
Я буду Вам вірним слугою
Пообіцяв педагогам начальник управління очисних споруд. За його плечима — 25 років керівного стажу. І, спілкуючись з тими людьми, які його знають не з розповідей, можна почути: “З тих усіх (кандидатів) хіба за Руска голосувати — відколи він на очисних — відтоді там дійсно порядок”.
— Коли я прийду до влади, то нікому не дам ні спати, ні жити, поки в місті не буде порядку, — напівжартує пан Роман. І вже серйозно додає, що, ставши мером міста, він заразом набуде кваліфікації двірника, сантехніка або іншої актуальної професії з тим, аби не зі звітів знати про реальний стан справ у місті. Найкраще — каже Роман Іванович — це коли міський голова зранку встає і на машині об`їжджає все місто, тоді він точно знатиме про стан своєї “господарки” і про те, за що взятися цього дня.
Роман Руско каже, що його часто питають про команду, яку він приведе з собою до влади. І у відповіді на це запитання найбільше виявляються всі переваги самовисуванця — ніяких квот чи домовленостей. Сьогодні ще не на часі роздавати посади, та й прихід до влади нового керівника не означає “чистку” рядів старої гвардії, бо не рідко у теперішніх владних кабінетах сидять справжні професіонали, які зробили і ще багато можуть зробити для свого міста. Тому всі посади — на конкурсній основі. Тоді це буде справжня команда із чітким розподілом обов`язків.
— Прогнозовано, каже Роман Руско, що майбутня міська рада. буде зовсім іншою, ніж теперішня. Кажуть, що такі кандидати, як я, які йдуть на вибори шляхом самовисування, не матимуть своєї депутської більшості і не зможуть працювати з депкорпусом. Але я не крастиму, працюватиму відкрито і прозоро на користь міста і тоді само собою вийде так, що нам “по дорозі” зі всіма справжніми патріотами Калуша.
Педагогам — нормальні умови праці
Напевно в усіх школах міста одинакові болючі проблеми: протікають дахи, холодно в класах, погане матеріальне забезпечення, відсутність роками ремонту, не тільки мізерні зарплати вчителів, але й мізерне фінансування з бюджету. Попри важкі умови свого існування (інакше не скажеш), педагоги 6-ої школи, як і освітяни загалом, політично грамотні люди, які переживають насамперед не за власну кишеню, а за стан освіти в місті. Тому природно, що найбільше хвилювало їх питання про те, що можуть очікувати освітяни від мера Руска після 26 березня? Яким способом він планує вирішити всі проблеми, особливо матеріального плану? Як бачить подальшу співпрацю з калушанами після виборів, ну і звичайно, що найактуальніше — коли буде гаряча вода в місті?
Роман Руско відповів, що може гарантувати як спеціаліст, що гаряча вода і цілодобове водопостачання в Калуші — це не хороша казка і тим паче не передвиборча обіцянка, це — реальність. На Лімниці, біля Добрівлян, в районі Вістової є потужні водозабори. Потрібно тільки поміняти застаріле та енергоємне обладнання на нове та ефективне. Нехай навіть міняти лише два насоси в рік, і це вже позначиться на добробуті калушан. Проте на ці насоси треба виділяти гроші з бюджету і слідкувати, щоб вони використовувалися за призначенням. А для цього треба, щоб калушани могли контролювати дохідну і розхідну частини бюджету, тобто інформацію оприлюднювати в ЗМІ. А також радитися з людьми щодо всіх важливих питань, і зробити калуського чиновника доступним для мешканців міста: щоб в будь-який час калушани могли звернутися до посадовця з проблемою і бути прийнятими та вислуханими.
Роман Руско також зауважив, що, прийшовши до влади, відновить стару практику, коли за кожним підприємством був закріплений заклад освіти, культури, медицини. Для цього, насамперед, треба відновити партнерські стосунки з найбільшим підприємством міста — “ЛУКОРом”, адже не є таємницею, що технічний рівень гімназії суттєво покращився завдяки меценатській допомозі “ЛУКОРу”. Коли кожна школа матиме свого “шефа”, тоді — переконаний пан Руско — сама собою відпаде проблема з ремонтом дахів, заміною вікон на пластикові. Тоді школи не чекатимуть мізерних коштів з місцевого бюджету, а діти зможуть отримувати повноцінну освіту.
— Я покладу серце, душу і своє здоров`я, щоб допомогти нашим дітям, — щиро сказав Роман Руско. — Адже в самого два сини, внучка.
Цими словами, які дійсно йшли від душі, Роман Іванович, здається, зміг достукатися до найпотаємніших дверцяток сердець педагогів, бо опісля вони попросили його вже як справжнього мера не допустити продажу шкільних ділянок, споруд, оскільки оренда від них для школи зараз чи не найголовніше джерело фінансування. Роман Руско відповів, що теж категорично проти такого безгосподарського розпродажу, коли не враховуються ні інтереси дітей, ні побажання вчителів. Тому, ставши мером, пообгороджує територію шкіл і не дозволить там ні будувати, ні продавати.
Зустріч Романа Руска з вчителями шостої школи була короткою: півгодини — це те, що змогли вділити педагоги кандидату на посаду міського голови в перерві між перезмінкою. Проте і усі змогли винести для себе щось корисне: Роман Руско хоч на мить проникнув в тісний світ маленького соціуму, відчув, зрозумів його проблеми, підбадьорив та обнадіяв як професіонал; освітяни, мабуть, вперше зіткнулися з такою щирістю та правдивістю, бажанням допомогти, які часом цінніші за всі добре потрактовані, але пусті балачки.
Ватикан: коли час зупинився