У повному складі депутатський корпус міської ради п’ятого демократичного скликання з’явився на продовженні першої сесії, яке відбулося у середу, 26 квітня. У порядку денному стояли кілька питань: про обрання секретаря, про формування постійних депутатських комісії, про чисельність виконкому та про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування міському голові. Питання заступників до завершення конкурсу вирішили не розглядати.
Важливість моменту, як і відсутність єдності в лавах депутатського корпусу, була помітна ще перед сесією — депутати трималися своїх однопартійців, міжпартійні діалоги були поодинокими. Дві групи пливу означилися практично відразу — обидві великі фракції, які потенційно можуть стати ядром майбутньої більшості, задекларували свої претензії на посаду секретаря міськради. З огляду на важливість цієї посади (секретар ради, за Законом, заміщає міського голову під час відряджень чи відпустки останнього) і відсутність домовленості між „Нашою Україною” та БЮТом, особливого значення набула позиція депутатів від чотирьох менших партій та блоків (Українська народна партія — 5 депутатів, Народний рух України — 3, блоки „Національний вибір” та ПОРА-ПРП — по 2 депутати).
Попередні консультації про можливість висунення єдиного кандидата на посаду секретаря міської ради ні до чого не привели. Тому претендентів було двоє — Ігор Очкур від „Нашої України” та Роман Боднарчук від БЮТу.
Жеребкуванням визначили, що першою міський голова вноситиме кандидатуру Ігоря Очкура. Але ще до таємного голосування Ігор Насалик оголосив заяви про створення фракцій УНП (5 депутатів) та „Наша Україна” (18 депутатів). Як з’ясувалося згодом, до останньої фракції, окрім 17 депутатів, обраних від однойменного блоку, записався ще Віктор Романів, який став депутатом міськради за списком блоку ПОРА-ПРП. Віталій Кінаш — депутат від „ПОРИ” поки що залишився один і до жодної політичної сили не пристав.
Ігор Очкур особливого оптимізму не випромінював, що зокрема побічно засвідчило — у 26 депутатських „за” Ігор Васильович зовсім не впевнений. Проте та обставина, що пан Очкур все ж підтримкою калушан користується і він на виборах міського голови програв тільки Ігорю Насалику, давали йому певну моральну перевагу. У своєму виступі Ігор Очкур ще нагадав депутатам, що свого часу був депутатом і очолював фракцію у міській раді третього скликання, тому досвід є. Крім того, лідер „Нашої України” пообіцяв колегам-депутатам, що у разі свого обрання, співпрацюватиме з усім депутатським корпусом, не виділяючи нікого. Питань претенденту депутати задали чимало, і не дивно, що більшість з них була від „конкуруючої фірми” — частини дипкорпусу, обраних за списком БЮТ. Найперше, у попередніх розкладах вигядало, що Ігорю Очкуру краще пасуватиме посада першого заступника міського голови. „Якщо мене не оберуть секретарем, я спробую стати першим заступником”, — не заперечував доповідач. Не оминули нагадати пану Очкуру і про те, що він — підприємець, а посада секретаря є непоєднуваною з бізнесом. Проте Ігор Очкур дав депутатам слово, що бізнес полишить і це зможе перевірити будь-хто. Більше того, заради блага усього міста він навіть готовий призупинити своє членство в партії.
Далі було таємне голосування, у якому взяли участь 50 депутатів плюс міський голова. Голоси розділилися так: 24 — „за”, 27 — „проти”.
Роман Боднарчук — не сподівався, але готувався
Наступний претендент на посаду секретаря — депутат від БЮТу, голова міської організації ВО „Батьківщина” Роман Боднарчук — тримався впевнено. І хоча, мабуть, заради скромності у виступі був небагатослівним і пояснював свою непідготовленість тим, що, мовляв, не думав і не сподівався, що попередній кандидат не набере потрібних голосів.
Але у це повірити тяжко, оскільки колеги та близькі Романа Боднарчука почувалися впевнено, навіть наперед підготували букет для привітання. Одне слово, у переговорах з малими фракціями БЮТ явно досягнула більшого за „Нашу Україну” успіху.
Голосування це підтвердило — з мінімальною перевагою, 26 „за” і 25 „проти”, Роман Боднарчук став секретарем ради і посів місце у президії поруч з Ігорем Насаликом.
Хто за кого
На виборах секретаря міськради депутати голосували таємно, але, судячи з розкладу сил, певні припущення з великою часткою ймовірності все ж можна зробити. Так, крім 21 голосу БЮТ, кандидатуру Романа Боднарчука підтримали ще 5 депутатів. За деякою інформацією, це троє представників Руху та двоє з „Національного вибору”. А на боці Ігоря Очкура, крім 18 членів фракції „Наша Україна”, виступили ще 6 депутатів. Можна припустити, що Ігоря Васильовича підтримала фракція Української народної партії плюс ще один голос, який міг належати або Віталію Кінашу, який наразі поза розкладками, або, що не виключено, Ігорю Насалику. Але не можна знехтувати й того, що деякі депутати голосували не так, як велить партійна дисципліна.
Крім того, з тих 27 депутатів, які не підтримали Ігоря Очкура, його конкурента підтримали тільки 26. Тобто хтось (не виключено, що міський голова) з міркувань політкоректності голосував проти обох.
Але, як би там не було, математична більшість у раді таки утворилася. Чи матиме вона реальний вплив у майбутньому? Наразі щось спрогнозувати тяжко. Але, скоріш за все, домовленості між депутатами різних політичних сил викликані виключно узгодженими інтересами при розподілі посад. Крім того, навіть якщо у цій, обраній за пропорційною системою, а тому і чітко структурованій раді, дисципліни буде більше, ніж у попередній і на робочі сесії збиратиметься у кращому випадку не 40 депутатів, а значно більше, 26 депутатів — все одно надто мало для впевненості.
Консолідована позиція дала збій
Ще один важливий пункт порядку денного стосувався формування постійних депутатських комісій та обрання їхніх голів.
У раді попереднього скликання таких комісію було шість. Їх формат дещо змінили (окрему комісії з молодіжної політики за пропозицією міського голови ліквідували, приєднавши до гуманітарної, натомість утворили окрему — з будівництва і землеустрою). Депутатський корпус після тривалих консультацій дійшов до спільної позиції. Тому спершу усе йшло до того, що голосування відбуватиметься швидко і без особливих дискусій та обговорення кандидатур на майбутніх голів комісій.
Але встигли проголосувати тільки трьох. Так, за підтримки переважної більшості Олег Євчук від „Нашої України” очолив комісію з будівництва та землеустрою, Богдан Когут від Української народної партії — комісію з гуманітарної роботи, соціального захисту населення та молодіжної політики, Олег Романишин з БЮТу — розвитку промисловості та підприємництва, власності та екології.
Збій стався на кандидатурі Володимира Сорохтея („Наша Україна”), якого запропонували на голову комісії з питань житлово-комунального господарства. Як не дивно, його не підтримали навіть деякі колеги по фракції.
Міський голова повважав за потрібне втрутитися і припинити обрання голів комісій, оскільки „цим голосуванням порушено попередні домовленості”. Таким чином присутні так і не дізналися, хто пропонується на голову комісії з питань депутатської діяльності, етики та правопорядку та з питань соціально-економічного розвитку і бюджету.
Зрештою, голова комісії — це не та фігура, навколо якої варто „ламати списи”. При попередньому обговоренні будь-якого питанні на комісії і погодження його перед сесією, важливо аби „за” проголосували більшість її членів. Тому боротьба за голів комісій — ніяких дивідендів не приносить, це радше змагання партійних чи особистісних амбіцій.
Чи потягне міський бюджет?
Постало питання і про присвоєння нашому міському голові рангу посадової особи місцевого самоврядування. Виникла колізія: Ігор Насалик, як депутат Верховної Ради України двох скликань, має І ранг і І категорію державного службовця. А міська рада своїм рішенням не може надати йому нижчий ранг. Проте, згідно з Законом, такі повноваження в нашій державі має тільки Президент і Верховна Рада. Тому питання доручили додатково вивчити юристам.
Слід зазначити, що такого рангу і категорії, як у Ігоря Насалика, не має навіть голова ОДА Роман Ткач. Крім того, наш міський голова має ще й наукове звання Академіка НАН України. З огляду на це, навіть без премій та доплат, зарплата міського голови у Ігоря Насалика і так вийде чималенькою. Для інформації: Роман Ткач задекларував понад 120 тис. гривень річного доходу (зарплати), отриманого протягом минулого року.
Ватикан: коли час зупинився