Остап Бендер відпочиває, або Кілька правдивих історій із сесії районної ради

Переглядів: 450

Історія 1.
За політику
треба доплатити
Створена нещодавно у районній раді помаранчева коаліція у складі фракцій „Нашої України” та БЮТу, як відомо, не дуже сподобалася депутатам інших фракцій — вони так і не поставили свого підпису під текстом коаліційної угоди. Щоб зберегти нормальну робочу атмосферу в залі засідань, підписантам коаліції довелося, так би мовити, придумати варіант негласної мирової угоди, а саме — розподілити посади у райраді так, щоб по-мінімуму задовольнити бажання депутатів інших фракцій впливати на рішення ради. Однак існуючих досі 10 постійних комісій ну ніяк не вистачало на ці „потреби”, тому довелося „додати” ще три комісії, аби пропорційно розподілити „сфери впливу”.
Дивіденди від такого кроку — три додаткові члени президії райради. А якщо врахувати те, що, згідно з регламентом (за який, до речі, депутати проголосували), до складу ради ввійшли ще додатково 2 представники від „Нашої України” та 1 — від БЮТу, то загальна чисельність президії райради становить 22 особи (порівняно з минулим скликанням райради — 15 осіб). Проте суть не у тому, скільки людей у президії, а у тому, скільки зайвих грошей витрачає райрада на утримання цього дорадчого органу. Так, день роботи члена президії коштом райради компенсується заробітна плата у розмірі 35 гривень. До цієї суми варто додати ще 35 гривень за День депутата та таку ж суму — за день сесії райради. У результаті виходить, що на одного члена президії за одну сесію райрада витрачає 105 гривень, а на роботу всієї президії — 2100 гривень на місяць. Коментарі зайві.        

Історія 2.
Фракції
чи групи?
На сесійному засіданні, що відбулося у вівторок, при внесенні змін до питання про “Регламент районної ради” депутати проявили неабияку активність. Зокрема, члени фракції УНП запропонували, щоб змінити пункт про те, що фракція може бути утворена чисельністю не менше, ніж 6 депутатів (пропозиція — чисельністю не менше 5). І якщо за цю поправку депутати проголосували, то на пропозицію фракції “Національний вибір” дві найпотужніші політичні сили райради зреагували різко негативно. Депутати з фракції “Національного вибору” ретельно підготувалися до сесії і подали заяву, у якій пропонували передбачити регламентом утворення депутатських груп (наприклад, за професійними інтересами). Голова фракції Михайло Срібняк резюмував таку вимогу тим, що, до прикладу, у них у фракції багато освітян, які, об’єднавшись з депутатами-освітянами з інших фракцій, зможуть працювати ефективніше. Проте таке пояснення не влаштувало лідерів “Нашої України” та БЮТу Василя Прокопіва та Ольгу Сікору. Вони резонно запитали: що заважає освітянам працювати у межах постійної комісії з питань освіти і молоді. А також нагадали, що на вибори всі йшли партіями, а не освітою чи медициною, тож і депутатські об’єднання мають формуватися за партійною приналежністю. Одне слово, за цю поправку проголосували 20 депутатів. 
Не підтримавши пропозицію ”Національного вибору”, дві найбільші фракції районної ради, найпевніше, переслідували мету не допустити внутріпартійних розколів, які могли б статися за умови утворення депутатської групи за професійними інтересами. І хоча Михайло Срібняк переконував, що жодного політичного інтересу своєю пропозицією фракція не переслідує, проте “Наша Україна” з БЮТом дружно вирішили: від гріха подалі.

Історія 3,
яка матиме продовження
Таким собі ноу-хау дня стала пропозиція голови райради Василя Прокопіва про утворення Фонду майна спільної власності територіальних громад селища, сіл Калуського району. Василь Прокопів пояснив доцільність утворення такої структури: потрібно оформити правостановлюючі  документи на будівлі, що знаходяться у власності райради, переукласти договори оренди, оформити документи на деякі об’єкти для здачі в оренду чи продажу. Нещодавно, коли продавали приміщення колишньої тублікарні, то, оскільки не було правового механізму сплати ПДВ, районна рада зверталася за сторонньою допомогою.
Найбільше заперечень викликали у депутатів пункти положення про фінансування новоутвореного Фонду та призначення керівника. Щодо фінансування визначили, що Фонд має утримуватися за рахунок коштів районного бюджету та частини надходжень від приватизації, оренди майна у розмірах, встановлених райрадою. Що ж до керівника Фонду, то голова фракції УНП Віктор Мікеров зауважив, що найдемократичнішим варіантом був би такий: пропоновану кандидатуру поставити на голосування сесії райради. Крім того, сказав голова фракції, варто було б районній раді перейняти досвід міста, коли питання, пов’язані з приватизацією, виносять на розгляд Ради підприємців. А голова  райдержадміністрації Іван Живачівський взагалі  поставив під сумнів доцільність створення Фонду, оскільки при цьому апарат райради збільшиться на 3 людини. А за які кошти їх утримувати?
Проте ці розбіжності у поглядах владнали тихо і швидко. Василь Прокопів запевнив, що Фонд на себе заробить. Питання про Раду підприємців „спустили на гальмах”. А щодо голови Фонду, то вирішили оголосити конкурс на цю посаду. Потім за рекомендацією конкурсної комісії голова райради затверджує керівника Фонду. Питання: а чи відбудеться конкурс як такий? Великі комбінатори працюють.
Історія 4.
Про великого економіста
Досить непопулярний спосіб економії коштів, за його ж словами, використав головний лікар ЦРЛ Василь Семаньків, який з початку року зекономив близько 300 тис. гривень на працівниках медицини (з них 700 гривень — на собі), рекомендуючи їм безплатні відпустки. За словами головного лікаря, люди з розумінням поставилися до ситуації, а  зекономлені кошти він хотів би використати на ремонт даху, заміну водотепломереж у Центральній районній поліклініці.
Тепер хід за депутатами — дозволять вони перекинути гроші з однієї статті на іншу чи ні? І головне — чи справді сяють щасливими посмішками обличчя медиків, які, виявляється, з радістю сидять у відпустках без грошей?