Золота акція
Подейкують, що саме питання власності на Калуську ТЕЦ стало причиною, м’яко кажучи, розбіжностей між міською та обласною владою. Калуш означив своє бажання взяти ТЕЦ у комунальну власність, але облдержадміністрація, яка наразі управляє цим державним підприємством, ласий шматок віддавати не бажає.
Степан Різник власне і почав свою зустріч з журналістами з питання ТЕЦ. Річ у тім, що минулого тижня відбулася колегія облдержадміністрації, на якій директор ТЕЦ Ігор Микитюк (до слова, член виконавчого комітету Калуської міської ради) повідомив, що сумарний борг міста за покупне тепло від ТЕЦ становить близько 7 млн. гривень, з яких за останній опалювальний сезон — 1,3 млн. гривень. Розглядалися різні варіанти майбутнього ТЕЦ і найкращим для міста є такий: ТЕЦ передається у комунальну власність міста, яке відразу віддає його в оренду „ЛУКОРу”. Таким чином, місто отримуватиме тепло за низькою ціною, а бюджет поповнюватиметься орендною платою. Відразу відпаде потреба у будівництві котелень, а „ЛУКОР” відмовиться від свої планів щодо будівництва джерела автономного енергопостачання. Логіка такого рішення проста — від початку ТЕЦ будувалася для забезпечення потреб хімічного виробництва. До слова, взяти у своє підпорядкування Калуську ТЕЦ свого часу намагалося ВАТ „Прикарпаттяобленерго”. Проте все завершилося тим, що теплоелектроцентраль залишилася у державній власності.
Новий виток реорганізації
„Комуналка” Калуша перебуває у постійному пошуку оптимальної схеми роботи. І, природно, з огляду на амбітні плани щодо доступності і якості комунальних послуг, продовжити тривалу реорганізацію збирається і нова влада. Так, для забезпечення безперебійного водопостачання на Височанці встановлять резервуари для води місткістю по 10 тис. кубічних метрів кожен, які забезпечать постійний тиск і подачу води на місто. Цей проект є дуже дорогим, проте, зазначив Степан Різник, у проекті договору між містом та ”ЛУКОРом” є пункт про технічну допомогу, яку надаватиме Калушу підприємство. Сюди увійде і реалізація проекту з резервуарами води.
До слова, у вихідні дні вода вже подається безперебійно (з 6.00 до півночі). У будні дні ще, принаймні, у травні-червні вода подаватиметься за графіком. А з липня перша обіцянка міського голови буде виконана — калушани протягом дня безперебійно матимуть холодну воду. А щоб не було ексцесів, як це сталося минулого четверга, коли через незначний прорив труби на вул. Литвина майже до опівночі півміста сиділо без води, розроблено програму розбиття міста на частини, які забезпечуватимуться водою більш-менш автономно. Коштує вона 135 тис. гривень.
Призупиниться і головний проект минулої влади — будівництво котелень у мікрорайонах міста. Першою на черзі стояла котельня у районі ЗОШ №10 (її кошторисна вартість — близько 10 млн. гривень). До цього проекту повернуться тільки, якщо не вдасться залагодити питання з ТЕЦ. Щодо нової котельні на вул. Рубчака, то її побудують цього року до початку опалювального сезону. Вона матиме меншу потужність, ніж стара, тому працюватиме ефективніше (досі котельня працювала тільки на 30% потужності). Разом з теплом генеруватиметься електроенергія, яку можна використати на водопідйомах та для освітлення вулиць міста.
Роботу дітища минулої влади — „Водотеплосервісу” Степан Різник вважає нормальною. Хоча він особисто не об’єднував би „Міськводоканал” з „Калуштеплокомуненерго”, проте „повернення назад не буде”. Більше того, нова влада хоче піти ще далі і наступним кроком бачить ... приєднання до „Водотеплосервісу” усіх міських ЖЕО. Утвориться такий собі конгломерат — мега-підприємство. Передусім виграють калушани, яким більше не треба буде з’ясовувати, хто винен, що стояки опалення холодні. Одна організація дозволить ефективніше боротися з боржниками і, до прикладу, злісного неплатника квартплати можна буде покарати відключенням води.
Має Степан Різник і запасний варіант: не вийде з єдиним підприємством — потрібно укрупнити ЖЕО і замість шести утворити три, але бодай з елементарними виробничими базами.
Ймовірно, відродиться і спеціалізоване комунальне підприємство з ремонту доріг. Нагадаємо, що після ліквідації КП „Дорожник” частково його функції передали до КП „Екосервіс”, на балансі якого сьогодні перебувають усі міські дороги і яке є замовником робіт з їх ремонту. Щоправда, нове комунальне підприємство буде займатися тільки поточним дрібним ремонтом дорожнього покриття та утриманням автошляхів. Решта питань вирішуватиме заступник міського голови з будівництва.
Ще одне, фактично знищене минулою владою, вузькоспеціалізоване комунальне підприємство „Ритуал”, скоріш за все, відроджувати не будуть. Ця справа може перейти у приватні руки — вже є лист від підприємця, який пропонує свої послуги на цьому ринку.
Тарифи: підвищити не можна врегулювати
Якщо з водопостачанням все більш-менш зрозуміло, то про перспективи підвищення тарифів на комунальні послуги у світлі обіцянок міського голови його заступнику говорити не пристало. Степан Різник цю тему обійшов делікатно: мовляв, ми не повинні говорити про підвищення тарифів, а тільки про їх впорядкування. І послався на перелік з 26 типових послуг, затверджених Кабміном. Степан Васильович пропонує провести їхню трирівневу диференціацію. На першому рівні тариф буде мінімальним, але й набір послуг також. Якщо, приміром, власник квартири бажає користуватися ліфтом, то це вже інший — вищий рівень (сьогодні комунальникам утримання і експлуатація ліфтів обходиться у 17 коп. з квадратного метра житла, а тариф для населення — всього 5 копійок). А для тих, хто готовий відповідно платити, можна навіть зробити євроремонт під’їзду.
Ще Степан Різник вважає, що у Калуші добре було б перейняти досвід Івано-Франківська, де торік прийняли постанову, де обумовили базовий тариф на воду і вивели формулу його коригування залежно від розміру мінімальної заробітної плати, амортизації і вартості енергоносіїв. Таким чином можна щомісячно, відповідно до моменту, змінювати тарифи. Додамо, що оскільки ціни на енергоносії невпинно зростають і кінця-краю цьому процесу не видно, то у даному випадку завуальовано йдеться про динамічне поступове підвищення тарифів. Тому у підсумку, як цей процес не називай (чи то підвищення, чи врегулювання), вартість компослуг таки зростатиме. Степан Різник прямо про це не сказав, але „допрацюватися до того, до чого колгоспи”, не бажає.
Про все потроху
„Через сміття ми не вступимо в Європейський Союз”, — доніс журналістам своє бачення однієї з ключових проблем міста Степан Різник. Заступник з „комуналки” вважає, що корінь зла — у вихованні. До слова, Степан Васильович вже має деякий досвід боротьби зі стихійними сміттєзвалищами, яким збагатився під час роботи у районній адміністрації.
У відповідь на питання про перспективи будівництва на багатоповерхівках стрільчастих дахів, пан Різник був лаконічним і відповів мовою цифр: на капремонт у бюджеті закладено 1 млн. 440 тис. гривень. Згідно з планами, на даний час вже мало бути використано близько 500 тис. гривень. Реально виділили тільки 1 тис. гривень.
Щодо вирішення кадрових питань в „комуналці”, то команду підлеглих Степан Різник наразі не чіпатиме. Зміни керівників комунальних підприємств відбуватимуться тільки, якщо вони не справлятимуться зі своїми обов’язками.
Прокоментував Степан Різник й інформацію про свої плани щодо придбання нового службового автомобіля. Ситуація така: управління житлово-комунального господарства має автомобіль „Таврія”, якому 12 років. У машини практично прогнили крила і ремонту вона не підлягає. Але Степан Васильович на придбанні нового авто не наполягає. Мовляв, усе — у руках міського голови.
Ватикан: коли час зупинився