Бюджетна лихоманка

Протягом останніх років Калуш потерпає від нестачі бюджетних коштів. Тих грошей, які нам визначає Мінфін, виходячи з кількості населення, як правило не вистачає на утримання мережі бюджетних установ. Свого часу робилися спроби зменшити потреби через так звану оптимізацію мережі. Проте особливо зекономити не вийшло.
Переглядів: 381

Коли приймали бюджет-2006, його дефіцит фактично був запрограмованим наперед. Так, у пропозиціях міста йшлося про близько 26 млн. доходів та понад 39 млн. видатків. Мінфін, у свою чергу, розрахував, що доходи міста у поточному році мають становити понад 28 млн. гривень (на 2 млн. більше), а видатки — близько 30 млн. гривень (тобто на 9, 6 млн. менше, ніж реально обрахована потреба міста). Таким чином, у Калуському бюджеті з’явилася прогалина у розмірі 12 млн. гривень.

Тільки близько 1,6 млн. нам компенсують з Держбюджету у вигляді дотації вирівнювання.
За таких умов, навіть якби до міського бюджету вдалося залучити усі заплановані кошти, неминучими були б проблеми, пов’язані з нестачею коштів. Але дохідна частина бюджету у І кварталі виконана тільки на 86,4% (замість запланованих 6,7 млн. вдалося зібрати 5,8 млн. гривень). За словами начальника фінансового управління Калуської міськради Марії Семенюк, основним бюджетоформуючим податком є податок з доходів фізичних осіб. І саме та обставина, що з лютого ТОВ „Карпатнафтохім” почав перераховувати його до бюджету Калуського району, призвела до втрати у І кварталі понад 300 тис. гривень.
Не виправдалися й оптимістичні сподівання влади на надходження від податку за землю. Через те, що торік ВР затвердила межі міста, то суми, які Калуш мав би отримати у вигляді плати за землю, у планових розрахунках трохи завищили. Таким чином, із запланованих 2,9 млн. у І кварталі вдалося зібрати менше як 1,8 млн. гривень.
Щодо видатків міського бюджету, то близько 60% коштів загального фонду пішли на виплату зарплати працівникам бюджетних установ, ще понад 6% становили видатки на енергоносії, майже; 16% — компенсація у різниці тарифів для КП „Водотеплосервіс” та міських ЖЕО. Протягом першого кварталу 2992 учнів І-ІV класів з малозабезпечених та багатодітних родин отримували безкоштовне харчування. На жаль, на капітальний ремонт житлового фонду вдалося виділити всього 1 тис. гривень, а програму енергозбереження виконати менше, ніж на третину: планувалося протягом І кварталу освоїти 850 тис. гривень, а вдалося — 250 тис. гривень.
Прогноз на майбутнє ще більш невтішний. Так, попереду — підвищення розміру зарплат, у тому числі і працівників органів місцевого самоврядування. За обрахунками фінансового управління, тільки на зарплату бюджетникам до кінця року не вистачатиме 4,6 млн. гривень. Ще 800 тис. гривень бракуватиме, щоб оплатити енергоносії в опалювальному сезоні. Також у бюджеті зовсім не передбачено коштів на харчування учнів молодших класів (у грудні 2005р. передбачили кошти тільки на друге півріччя 2005-06 навчального року). Для того, аби годувати школярів з вересня, потрібно ще близько 500 тис. гривень. Одне слово, загальний дефіцит бюджету до кінця року становитиме понад 10 млн. гривень.
Таким чином, коштів не вистачатиме буквально на все. Звіт про виконання бюджету міста в І кварталі заслухали і члени виконкому, і депутати міської ради. Називалися і рецепти, як можна поліпшити ситуацію. Про оптимізацію і економію коштів мови не було. Натомість тепер влада думатиме, як збільшити доходи міської казни. Марія Семенюк запропонувала ретельніше контролювати виплату зарплати працівникам (часто у документах вказується зарплата нижче мінімальної), працюють неоформлені на роботу люди і таким чином частина коштів проходять повз податки. Ще одне джерело можливого збільшення надходжень — навести порядок з ринковим збором. Так, окремі суб’єкти підприємницької діяльності отримали статус торгових центрів (на ринкових місцях поставили стаціонарні торгові точки на фундаментах) і таким чином вони вже не є платниками ринкового збору. За розрахунками податківців, втрати від цього становлять 150 тис. гривень на рік. Процес треба буде врегулювати. Ймовірно, відтепер дозволу на переобладнання ринків у торгові центри не видаватимуть. Голові Фонду комунального майна Івану Ткачику доручили переглянути плату за оренду майна громади, яка у принципі має відповідати комерційній. Також як джерело додаткових надходжень до міського бюджету розглядається продаж земельних ділянок виключно з аукціону.
Щодо бюджету розвитку, кошти до якого надходять від приватизації майна та продажу землі територіальної громади, то на 2006 рік заплановано освоїти 9800 гривень. Але за І квартал до спеціального фонду не надійшло понад 1,9 млн. гривень. Тобто фактично грошей немає, проте депутати все ж уточнили, як їх розподілити. Так, понад 1 млн. грн. забрали з реконструкції котельні на вул. Пушкіна (через невизначеність ситуації з Калуською ТЕЦ будівництво нових котелень вирішили згорнути), а розподілили на ремонт доріг.
Крім того, є у проекті капіталовкладень на цей рік роботи із заміни дорожнього покриття на тверде (у мікрорайонах Височанки, Хотіня, Підгірок та Загір’я), а також вирішення давно актуальної проблеми з розв’язкою на перехресті вул. Євшана та Пушкіна. Тут планується встановити світлофор. До слова: 1 млн. гривень цьогоріч планується інвестувати у будівництво вул. Помаранчевої революції, яка має сполучити бульвар Незалежності з відкритою торік вул. Європейською. Така пропозиція сподобалася не усім депутатам, особливо зважаючи на те, що будівництво цих вулиць за старої влади гостро критикували; мовляв, грошей немає і замість ремонту тих, що є, будуються нові дороги. Міський голова це масштабне будівництво також особливо не схвалив, проте зазначив, що у вул. Європейську вкладено близько 3 млн. гривень. Отже, неприпустимо перетворювати її у пішохідний перехід. Отож, вул. Помаранчевої революції цього року таки збудують.