Закрита зона
Того року такий прецедент уже мав місце: за розпорядженням голови РДА Івана Живачівського до Очакова поїхали 29 осіб „для організації літнього відпочинку дітей та проведення концертної програми”. Гроші на поїздку, звісно ж, були виділені з місцевого бюджету. У принципі, згідно з офіційними документами, сума, затрачена на поїздку, була не такою уже й великою. Проте у 9 сільських голів виникло ряд запитань щодо того, скільки коштів було виділено додатково на поїздку голів РДА і районної ради, які теж, як виявилося згодом, вирішили привітати своїх підшефних та оздоровитися в Очакові, за яким принципом відбувався відбір дітей й інші.
Цього року, згідно із розпорядженням голови РДА Івана Живачівського, кількість відпочиваючих та вітаючих скоротилася більше, ніж вдвічі, і становила 11 осіб. Четверо з них — представники районної влади: заступник голови РДА Ігор Хомич, начальник відділу культури РДА Ігор Пробоїв, заступник голови районної ради Іван Кавчак та головний лікар ЦРЛ Василь Семаньків. Решта — творчий колектив с.Студінки. Якщо присутність в Очакові Івана Кавчака та Ігоря Пробоїва є обґрунтованою, то поїздка інших двох посадовців виглядає, скажімо, зайвою розкішшю. Хто з них їхав за бюджетні кошти, а хто (можливе й таке) — за свої, невідомо, оскільки на всі намагання „Вікон” дізнатися будь-яку інформацію про поїздку, районна влада у кращому випадку тикала пальцями один в одного. Так, керівник групи Ігор Пробоїв, ймовірно, через особисту образу на видання, повідомив, що „пишіть, що хочете, а ми все дамо у свою газету”. По-перше, варто нагадати п. Пробоїву, що для посадовця не повинно існувати „своїх” і не „своїх” газет. По-друге, це офіційна інформація (яка не загрожує територіальній цілісності держави, життю та здоров’ю її громадян, не становить комерційної таємниці) і в обов’язки чиновника входить надавати її журналісту. А кидати слухавку під час розмови принаймні неетично.
Голова РДА Іван Живачівський такі дії підлеглого прокоментував, „що це структурний підрозділ і він дає те, що вважає за потрібне”. Втім інформацією щодо поїздки Іван Живачівський теж не знайшов часу поділитися (хоча раніше непогано йшов на контакт з журналістами). Найдобродушнішою з усіх була відповідь Івана Кавчака, який запевнив, що „все пройшло нормально”.
Отож невідомі список осіб, які їздили до Очакова, кошторис поїздки та подарунка. Риторичним залишається запитання про те, наскільки доцільним було таке тривале перебування (з 30 червня до 5 липня) посадовців на морі, якщо саме святкування відбулося 2 липня?
Просто любов
Районні посадовці виявляють ретельність не тільки у приховуванні інформації. Їхні таланти є багатограннішими. Подейкують, що деякі сім’ї медиків з недавнього часу так полюбили „районку”, що виписують одразу по 2 екземпляри газети на родину (у кого по двоє медиків у сім’ї). Кажуть, що до преміювання це не має жодного стосунку, це „просто любов”. Отож варто позаздрити вмінню голови РДА Івана Живачівського (який, до речі, на колегії РДА завзято рекомендував головам сільських рад, депутатам виписувати пресу та агітувати щодо цього людей) прививати любов нашим співгромадянам до українського писаного слова. Якби такими зусиллями у наших школах виховували дітей, то, без сумніву, про патріотичність підростаючого покоління турбуватися не доводилося б.
Ватикан: коли час зупинився