Депутати районної ради прийняли звернення до Президента України, у якому вимагають привести до присяги суддів Конституційного суду, не допустити формування уряду з порушенням регламенту ВР та Конституції України, а у крайньому випадку — розпустити парламент.
Варто пригадати, що схожа спільна сесія міської та районної рад відбулася у січні цього року з приводу відставки уряду Єханурова (Блок Юлії Тимошенко проголосував за прийняття такого рішення). На ній головними обвинуваченими виступили міські та районні бютівці, на яких навішали „усіх собак”. Крім того, на їхньому фоні майже 2 години піарилися представники всіх інших політичних організацій.
Про Мороза
і амбіції
Навчені гірким досвідом, бютівці значно толерантніше висловлювалися про головних винуватців дестабілізаційних процесів у країні. Щодо особи, винуватця, районні партійні організації були одностайні — це голова СПУ Олександр Мороз. Проте вони по-різному оцінювали його вчинок. Голова районного виборчого Блоку „Національний вибір” (і голова РДА) Іван Живачівський зауважив, що не можна в усьому звинувачувати одного Мороза, оскільки й інші учасники Помаранчевої коаліції приклалися до того, що зараз така важка політична ситуація у країні. На думку Івана Живачівського, саме амбіції та особисті образи сприяли тому, що створена демократична коаліція була нежиттєздатною. Якби між БЮТом та „Нашою Україною” були взаєморозуміння та довіра, то коаліцію можна було б створити на другий день після виборів, а не тягнути 3 місяці через розподіл посад.
Досить виважено оцінив політичні події у країні голова районної ради і заразом голова районної організації НСНУ Василь Прокопів. Це зрозуміло, якщо зважити на те, що „нашоукраїнці” на сьогодні знаходяться у „підвішеному” стані в очікуванні того, яке рішення прийме керівництво партії: приєднатися до „Регіонів” та комуністів чи піти в опозицію разом з БЮТом. У цьому випадку робити різкі та необдумані заяви принаймні необачно. Василь Прокопів не вірить у те, що „Наша Україна” може об’єднатися з „Регіонами”, тому партія разом з БЮТом, як і Президент, може опинитися в опозиції. На такий факт не можна мовчати. Але, з іншого боку, навіть якщо не говорити про гроші на нові перевибори, то після розпуску парламенту держава 6-8 місяців перебуватиме без уряду та законодавчого органу.
Політична напруга у країні далася взнаки і у залі засідань районної ради. Депутати „по-доброму” пригадали один одному деякі образи та конфлікти виборчого процесу. Зокрема, голова районної організації УНП Василь Головчак сказав, що насамперед треба поглянути на самих себе, а не шукати крайнього. Адже і обласна, і районна рада у деякій мірі знехтували законом і голосували за голів та заступників пакетно, змінивши для цього регламент. Отже, такі маленькі зневаги закону по всій Україні, можливо, призвели до зневаги у великому масштабі, що демонструють у Верховній Раді.
Проте найбільша суперечка розгорнулася між лідером районної організації БЮТ Ольгою Сікорою та головним рухівцем району Петром Цюпою. Петро Цюпа зазначив, що свого часу мав розмову з В’ячеславом Чорноволом, який сказав, що найненадійніший політик — Мороз. Голова районної організації НРУ у своєму виступі торкнувся часів Прем’єрства Юлії Тимошенко і зауважив, що БЮТ уже мав свого Прем’єра і голову СБУ, проте ті нічого доброго країні не принесли. На такі слова районні бютівці відреагували криками „Ганьба!”. Ольга Сікора не залишилася у боргу перед головним рухівцем. Вона спочат-ку висловила свою думку щодо ситуації у державі, пригадавши також зимову сесію, на якій вона вкупі з невеличкою групою бютівців відстоювала позицію Юлії Тимошенко. Ольга Сікора також зазначила, що те, що відбувається в країні, — не вина однієї людини. Амбіції вищих партійців у деякій мірі стали на заваді конструктивним переговорам. Сьогодні народні депутати і від БЮТу, і від „Нашої України” поповнюють ряди антикризової коаліції. Тому на сесії потрібно не піаритися, а працювати, бо це не час виборів. Під кінець свого виступу Ольга Сікора також висловила своє бажання щодо того, щоб Петро Цюпа ніколи більше не ображав БЮТ. „Ми не підтримали вас на посаду голови районної ради, бо БЮТ не бачить вас головою, — сказала депутат. — Ми підтримали досвідченішого і достойнішого. І не треба через це виливати свій гнів на БЮТ. Окрім цього, доста вам уже опиратися на Чорновола. Маєте свого Тарасюка, який заявив, що широка коаліція має бути”.
Прапори не винні
У вівторок депутати районної ради не тільки приймали звернення до Президента, а й… знімали прапори з районної ради. Це, до речі, внесло деяке пожвавлення у роботу сесії і додало хорошого настрою народним обранцям. Ольга Сікора зауважила, що БЮТ, як зрештою й інші політичні сили, заслуговують на те, щоб їхній прапор був розміщений на будівлі районної ради поряд з прапором „Нашої України”. Її підтримав заступник голови районної ради, колега по партії Іван Кавчак, який наполягав на тому, що є Закон України „Про державну символіку”, згідно з яким на державних установах мають бути розміщені тільки державні прапори. Варто нагадати, що ще під час виборів Ольга Сікора говорила про використання „Нашою Україною” адмінресурсу, зокрема агітаційних матеріалів, які були розклеєні у приміщенні районної ради і РДА, та прапора „Нашої України”, який зайняв місце на районній раді поряд із державним прапором України. Проте тоді голова районної ради Василь Прокопів наполягав, що це — прапор Майдану та Президента, а не партійний. Хоча загальновідомо, що Президент не має свого особистого прапора.
Цього разу Василь Прокопів зазначив, що якщо під час виборів прапор і відігравав агітаційну роль, то тепер — це просто прапор Майдану і на сьогодні у важкій політичній ситуації це дуже потрібно. Однак, сказав лідер районної організації НСНУ, без прапора депутати не стануть цінувати Президента менше, а районну раду не варто перетворювати у виставку прапорів. Тому символ революції можна зняти. Сигнал шефа негайно виконав керівник апарату районної ради, депутат Любомир Максим’як. Буквально за дві хвилини пан Любомир зняв з районної ради прапор, приніс його до залу, і, ставши на одне коліно, поцілував стяг. А потім поставив символ Майдану у куток. Це викликало у залі як сміх, так і заперечення. Зокрема, Петро Цюпа зауважив, що не можна було цього робити тільки через пропозицію однієї фракції. „Була пропозиція однієї сторони, а керівник апарату уже побіг знімати прапор, — дорікнув він. — Я, наприклад, проти того, щоб знімати прапор”. Були закиди також щодо того, що так поспішно треба було знімати прапор під час виборів, а тепер він міг би повисіти принаймні ще кілька годин.
„Вікнам” невідома подальша доля знятого атрибуту, проте за однією з непоганих ідей з цього прапору можна започаткувати музей районної ради. За кілька років тут можна було б назбирати чимало цікавих і незабутніх речей, які свідчитимуть про діяльність наших посадовців.
А народ тим часом всерйоз переймається політичною ситуацією у країні. За словами в. о. очільника районного виборчого штабу „Нашої України” Назара Волощака, щодня до штабу звертаються мешканці району з проханням роз’яснити політичну ситуацію та повідомити, як діятимуть політики. Одна мешканка району навіть зголосилася віддати свою пенсію як допомогу в організації поїздки до Києва на Майдан для підтримки Помаранчевої коаліції.
Ватикан: коли час зупинився