А чи потрібні нам садочки?
Виявляється, у край важкому стані у районі не тільки дороги. Вони, принаймні, мовчать і їсти не просять. Цього року нелегко доводиться дошкільним закладам району. Взагалі у районі нараховується 10 груп у дитячих садочках. Проте при фінансуванні кошти були передбачені тільки на 8 груп, бо саме стільки було зафіксовано на 1 січня 2005 року. Найгірша ситуація у дитячому садочку с. Кропивника, оскільки при плануванні бюджету не зафіксували 2-гу групу і, відповідно, недодали грошей. Перші керівники району обіцяли дофінансувати 31 тис. гривень, проте нещодавно представникам від села ледве вдалося добитися 20 тис. гривень.
З Державного бюджету цього року на дошкільні заклади була передбачена дотація у розмірі 386,6 тис. гривень. Районний бюджет затвердив фінансування на рівні 558,9 тис гривень. Проте, ті садочки, які на сьогодні функціонують, забезпечені коштами тільки до вересня. Потім району доведеться десь вишукувати ще 200 тис. гривень (з них 112 тис. — на зарплату) для того, щоб садочки змогли „протягнути” до кінця року. Однак, навіть якщо кошти знайдуться, питання у тому, як функціонуватимуть дошкільні заклади, а також наскільки ефективно вони зможуть підготуватися до зими, якщо на ці потреби, вирахувавши зарплату працівників, їм залишається мізер?
Попри фінансові негаразди, районна влада збирається оптимізувати мережу дошкільних закладів і додатково відкривати 8 груп, на що додатково потрібно 200 тис. гривень. І знову ж таки напрошується питання щодо того, за які кошти в селах зроблять ремонт приміщень під садочки? До прикладу, голова Войнилівської селищної ради Розалія Дейсак вказує на те, що селищна рада планує відкривати 4-у групу у садочку, проте для цього потрібно встановити автономну котельню, на що потрібно 50 тис. гривень. Голова каже, що селище готове половину суми профінансувати власними коштами, але іншу частину грошей нема звідки взяти, бо РДА тільки руками розводить. Рецепт від хвороби недофінансування дошкільних закладів запропонував депутат районної ради Любомир Бреславський. На його думку, є реальна можливість допомогти дитячим садочкам, зменшивши видатки для районної ради та РДА на 249 тис. гривень, у тому числі і на Програми, які районна рада і РДА передбачили на свій розвиток, а також з відділу культури, „бо якщо немає грошей, то нема чого веселитися”. Проте виявилося, що деякі кошти неможливо зняти, а деякі — просто немає бажання зняти. За таку пропозицію проголосувало всього два депутати. Тоді Любомир Бреславський відмовився від компенсаційних виплат за участь у сесіях райради (депутати цієї каденції не мають свого депутатського фонду), а ці кошти перераховуватимуться для допомоги дошкільним закладам району.
“Питають, як з мудрого, а говорять, як з дурним”
Саме такими словами охарактеризували сільські голови свої взаємостосунки з владою. Сільські керманичі демонстративно покинули сесійну залу після того, як влада не відреагувала належним чином на звернення від Асоціації самоврядних громад Калущини. У зверненні йшлося про те, що Постановою Кабміну передбачені зміни в оплаті праці посадовим особам, місцевого самоврядування (у тому числі сільським головам, секретарям та бухгалтерам рад). Кошти на збільшену зарплатню, вказують сільські голови, знайшлися для 15 працівників апарату райради — 98 тис. гривень, для підтримки Програми розвитку місцевого самоврядування — 10 тис. гривень, для Програми удосконалення системи управління виконавчої влади — 45 тис. гривень, але для сільських громад необхідних ресурсів немає.
Крім цього, голови сіл також вказують на те, що ті 55 тис. гривень, які виділені на раду і РДА для Програм підтримки місцевого самоврядування, можна також розподілити на сільські ради, або ж використати ці кошти на підготовку сільських закладів (в тому числі і дошкільних) до зими. Окрім цього, сільські очільники просили депутатів підтримати їх у рішенні про те, щоб з 98 тис. гривень на зарплату райраді залишити тільки 31 тис., а інші кошти спрямувати на села.
Сільських голів підтримала тільки фракція УНП. Тоді голови і зробили демарш.
На такий вчинок влада прореагувала негативно. По суті, опустилася до рівня конфлікту і вирішила за неповагу до райради не розглядати ті питання, які стосувалися окремих сіл. Тож через свій бунт сільські голови очікуватимуть на вирішення питань аж до наступної сесії. Тільки незначна частина депутатів стала на бік сільських голів. Зокрема, депутат облради від УНП Василь Головчак вказує на те, що районна рада не мала підстав для того, щоб не розглядати питання щодо сіл, оскільки доповідачами були не сільські голови, а уповноважені особи, і відсутність на сесії голів сільських рад об’єктивно не мала впливати на рішення депутатів.
“Якби я таке зробив на сесії облради, то це, принаймні, виглядало б дико”. Так охарактеризував вчинок сільських голів голова райради Василь Прокопів. Василь Михайлович, зокрема, зауважив, що якби на сесії обласної ради він вказував про те, що влада на область дає більше, а на Калуський район менше, то його б просто не зрозуміли. Голова райради резюмував, що ще не було року, щоб сільські голови залишилися самнасам зі своїми проблемами, то чи мали ті моральне право на такий вчинок? Окрім того, вказує Василь Прокопів, за винятком 4-ох сільських рад, інші нараховували собі, крім збільшеної зарплати, ще й премію. Тоді, як працівники райради отримували премію тільки до березня і то тільки за рахунок того, що була вакантною посада заступника голови ради.
Заступник голови райради Іван Кавчак вказує також на те, що всі залишки, які були на рахунках сільських рад станом на 1 січня цього року (а це — 231 тис. гривень), сільські голови використали собі на преміювання, хоча, за пропозицією голови РДА, вони могли бути використані на соціально-економічний розвиток району. Загалом районна влада обіцяє сільським головам підтримку щодо фінансування збільшеної зарплати, але без преміювання.
Щодо програми розвитку місцевого самоврядування, то, за словами Василя Прокопіва, ці кошти будуть використані, до прикладу, для прийому делегацій, проведення Днів сіл, урочистих сесій й ін. Але це не означає, що всі кошти будуть використані.
Щодо проблеми дошкільних закладів, то Василь Прокопів висловив сподівання, що оскільки обласний бюджет має перевиконання у розмірі 5,7 млн. гривень, то якась частина коштів буде спрямована на Калуський район і насамперед на зарплату та дитячі садочки. А голова РДА Іван Живачівський зазначив, що влада готова сприяти тим сільським радам, які візьмуть на себе хоча б половину витрат з відкриття садочків. А також заперечив чутки щодо того, що він рекомендує сільським головам у разі нестачі коштів на дошкільні заклади їх просто закривати.
Довідка “Вікон”: до кінця року районному бюджету не вистачатиме близько 1 млн.100 тис. гривень на енергоносії і 1 млн. 800 тис. гривень — на заробітну плату працівникам органів місцевого самоврядування. Про це повідомив голова бюджетної комісії облради Олег Синютка. З огляду на це цікаво порівняно зарплати, до прикладу, голови РДА і сільського голови до і після підвищення. Так, голова Войнилівської селищної ради Розалія Дейсак повідомила, що до підняття зарплат вона отримувала 848 гривень, а після — 1185 гривень. Заробітна плата голови РДА Івана Живачівського зросла
у середньому з 2175 гривень до 3495 гривень.
Ватикан: коли час зупинився