Дмитро Шлемко: „Уряд відпрацьовує механізм пограбування українського народу”

Минулого тижня в Івано-Франківську побував народний депутат України від Блоку Юлії Тимошенко Дмитро Шлемко. У п’ятницю він влаштував прес-конференцію, головним питанням якої став бюджет держави на наступний рік.Але найперше Дмитро Шлемко поділився деякими тонкощами голосування у Верховній Раді.
Переглядів: 289

Зокрема пояснив, що депутат може голосувати як за себе, так і за своїх соратників по політичній силі. І при цьому 50-60 депутатів у залі встигають проголосувати за 240-250, що зазвичай цілком достатньо для прийняття рішень. Дмитро Васильович є депутатом ВР всього півроку, тому поки що його рекорд — голосування шістьма картками. І тільки справжні віртуози своєї справи здатні проголосувати 10-11-ма картками. Секрети їхньої майстерності Дмитро Шлемко наразі ще не опанував.

Про бюджет
Представлення основного кошторису держави на наступний рік відбулося 20 вересня. До жовтня його вивчали депутати, окремі фракції та парламентські комітети. Ключова роль у формуванні бюджету належить бюджетному комітету ВР. Тепер у його складі численна перевага належить депутатам-регіоналам, тому вплив опозиції на цьому етапі формування бюджету, за словами Дмитра Шлемка,  „неадекватно малий”.
До 17 жовтня проект бюджету, але вже з висновками і зауваженнями, розглядається бюджетним комітетом разом з Кабміном, і тільки згодом подається на перше читання у ВР. Практично немає сумнівів, що попри велике число зауважень (до бюджету-2007 їх подали рекордно велику кількість — близько 2600) провладна більшість документ підтримає. На початку листопада, після опрацювання вже у Кабміні, Закон про державний бюджет має повернутися у ВР і до кінця листопада він має бути остаточно затвердженим. Далі справа за Президентом, який може або підписати Закон, або накласти на нього вето.
Щодо позиції депутатів від БЮТ, яку озвучив Дмитро Шлемко, бюджет-2007 — це бюджет Партії Регіонів, оскільки на дотації вугільній галузі спрямовані мільярди, відроджуються вільні економічні зони, що реанімує функціонування тіньових схем у економіці, тощо.
В аналітичній довідці щодо держбюджету Дмитро Шлемко акцентував увагу і на інших ризикованих та невиправданих позиціях, які пропонують творці документу. Так, передбачається приріст ВВП і одночасно зниження частки його перерозподілу через держбюджет. При цьому невідомою залишається доля 12 млрд. гривень. Ці кошти, за словами Дмитра Шлемка, просто зникають і, скоріш за все, повернуться у “тінь”.
Попри декларації, у проекті бюджету-2007 передбачено збільшення податкового тиску на бізнес, внаслідок чого мале підприємництво може опинитися на межі знищення. Податок з доходів фізичних осіб зростає з нині 13% до 15%, що фактично означає зниження реальної заробітної плати. Від нового року, якщо держбюджет у тому варіанті, як є сьогодні, буде підтримано, податок на додану вартість платитимуть і сільськогосподарські виробники. Натомість підтримку з боку держави матимуть великі корпорації. Зокрема, у крупного бізнесу з’являється реальна можливість встановити контроль над державними підприємствами (вже поданий законопроект, який дозволить фізичним і юридичним особами управляти державними активами).
Проект бюджету-2007 враховує отримання 10 млрд. гривень від приватизації державного майна (раніше кошти від приватизації у бюджеті не враховували). Вже складено додаток з 479 підприємств, які планується приватизувати. Більшість з них Дмитро Шлемко охарактеризував як нерентабельні, нецікаві для інвесторів. Разом з тим з’явилася і приписка — дозволити Кабміну доповнювати їхній перелік. Для загарбання ласого шматка державної власності (є інформація, що під приватизацію готують 76 об’єктів військово-промислового комплексу) вже готуються „свої пацани”.
Одночасно соціальні стандарти життя українців будуть нижчими, ніж у поточному році. Зокрема, планується мінімальна зарплата з 1 липня 2007 року на рівні 420 гривень. Але навіть таке несуттєве підвищення знівелює 15-відсотковий податок. Зростання пенсійних виплат у наступному році уряд взагалі не передбачає, а для працюючих пенсіонерів готуються ввести обмеження у розмірі пенсії. Так само не планується зниження рівня безробіття, натомість термін виплати допомоги по безробіттю обмежують  9-а місяцями.
Загалом у відсотковому відношенні до ВВП фінансування освіти, охорони здоров’я та науки у наступному році уряд хоче скоротити. Така ж доля очікує і реалізацію молодіжних програм, зокрема щодо сприяння молодіжному житловому будівництву. Видатки секретаріату Кабміну навпаки зростають з 233 млн. гривень у поточному році до 1 млрд. 880 млн. у наступному. Цей приріст зроблено за рахунок коштів, які йдуть на утримання обласних державних адміністрацій. Тобто Кабмін через фінансові важелі   отримає величезний вплив на голів ОДА.
Запропонований проект бюджету на наступний рік Дмитро Шлемко охарактеризував як шкідливий, такий, що відновлює існування тіньових корупційних схем в економіці. Усе, що пропонується — не більше, як прихована підтримка окремих, „своїх” галузей економіки. А щодо інноваційно-інвестиційної складової (на розвиток передбачається 26 млрд. гривень), то кошти, всупереч очікуванням, спрямовуються не на створення технологічно нових виробництв (що могло б якось виправдати творців проекту кошторису держави, коли вони проголошують, що бюджет наступного року є бюджетом не проїдання, а розвитку), а у галузі, вигідні одному бізнес-угрупуванню, яке сьогодні при владі.

Про ціну газу
Сьогодні питання тарифів на житлово-комунальні послуги є одним з найболісніших. Зокрема, і тому, що ціна на газ у наступному році взагалі невідома. Але це стосується тільки імпортованого газу. Щодо населення, то тут, на думку Дмитра Шлемка, подорожчання відбулося без належного економічного обґрунтування. Так, в Україні добувається 20,5 млрд. куб. метрів газу, виробнича собівартість якого — 95 грн. за тис. куб. метрів. Потреба населення становить 19,1 млрд. куб метрів і її можна повністю забезпечити вітчизняним газом. Природно виникає питання: на підставі чого уряд запропонував ціну 414 грн. за тис. куб. метрів газу? Сьогодні критика з боку опозиції вже справила свій ефект — ціну газу для населення знизили до 339 грн. І це не межа. Так, на думку Дмитра Шлемка, після перегляду схем постачання газу (зокрема, зменшивши число посередників) ціну для населення можна ще більше знизити.
Щодо промислових підприємств, то для них прогнозується ціна газу 135 доларів за тис. куб метрів. Але не виключено, що Росія Україні продаватиме газ по 210-230 доларів. У таких умовах більшість підприємств не витримає і економіка держави виявиться конкурентно- неспроможною. Незважаючи на це, замість докорінної перебудови та інноваційного розвитку, уряд пропонує підтримку енергоємних металургійної, вугільної і хімічної промисловості. Тобто тих галузей, де є „свої” активи.

Про владу,
дві опозиції
і Президента
„у шоці”
Сьогодні вже очевидно, що Президент помалу втрачає свої повноваження і важелі впливу у державі. Кабмін не проти того, аби свої повноваження ще більше розширити. Так, Дмитро Шлемко повідомив, що готується Закон про Кабінет Міністрів, Закон Про Президента, Закон про опозицію і вже до другого читання — зміни до Конституції щодо адмінреформи, тобто йде боротьба за виконавчу вертикаль. І не виключено, що незабаром форпост Президента — голови ОДА вже підпорядковуватимуться уряду. Принаймні, з питанням розтлумачити, кому ж мають підпорядковуватися голови ОДА, Кабмін вже звернувся до Конституційного суду. Цілком можливо, що вже у 2009 році Президент обиратиметься парламентом.
Позиція команди Януковича полягає у тому, аби ліквідувати обласні і районні державні адміністрації, а місцеві ради хай би формували відповідні виконкоми. У принципі, для БЮТу ці зміни є вигідними — блок переміг у 14 областях, і у випадку повторних виборів розраховує на ще кращий результат. Але не факт, що блок підтримає ці зміни — у „пакеті” до них додають Закон про опозицію (очевидно, для ще більшого заохочення) та Про Кабмін. Щодо останнього, то БЮТ категорично проти розширення повноважень Прем’єра.
Про перехід в опозицію до діючого уряду вже заявила і „Наша Україна”. Але радіти БЮТ, за словами Дмитра Шлемка, не має з чого: судячи з теперішніх заяв, це радше опозиція до опозиції, ніж позиція до влади. Незрозумілим видається і формулювання „конструктивна опозиція”, у той час, як опозиція до влади за визначенням може бути тільки більш чи менш радикальною (або, відповідно, — менш чи більш лояльною). БЮТ, який заявив про свою опозиційність від початку формування більшості і уряду, дотримується послідовної позиції і є радикально-опозиційною силою. Щодо міністрів-„нашоукраїнців”, то їхнє перебування в уряді Дмитро Шлемко відмовився коментувати. Зате сказав, що на їхньому місці негайно пішов би у відставку. І такий вчинок „нашоукраїнців”, без сумніву, став би найкращою ілюстрацією міцності і послідовності позиції їхньої політичної сили та додав би „Нашій Україні” підтримки у суспільстві.
У відповідь на питання щодо кадрових змін, які у своєму Секретаріаті провів Президент, Дмитро Шлемко був небагатослівним: „Жаль Президента. Він не скористався своїм шансом і втрачає повноваження. Президент більше державою не керує. І аби не втратити все, вимушений брати на роботу тих, хто вміє працювати”.