Олег Тягнибок: „Я не просто буду жити — я буду мстити!”

Востаннє Олег Тягнибок був у Калуші 22 січня цього року під час передвиборчої кампанії на виборах у Верховну раду Україну. Тоді очолюване ним Всеукраїнське об’єднання „Свобода” йшло на вибори самостійно і багатьом нагадувало політичних камікадзе.
Переглядів: 493

Адже очевидно, і самі „свободівці” наперед прораховували, що подолати 3-відсотковий бар’єр є нереально. Проте „Свобода” запам’яталася, адже презентувала концептуальну „Програму захисту українців” під гаслом „Ми у своїй, Богом даній, землі”.
І нині лідер „Свободи” Олег Тягнибок переконаний: у тих політичних реаліях, коли праві сили України практично розчинилися у двох мега-блоках, очолювана ним політична сила прийняла єдино правильне рішення — йти на вибори самостійно і представити націоналістичний спектр.
Вдруге Олег Тягнибок завітав до Калуша минулої неділі і мав зустріч з калушанами у Народному домі, який був заповнений вщент. На зустріч прийшли близько трьохсот калушан, проте переважно пенсійного віку. Що ж змусило лідера „Свободи” приїхати у Калуш у час політичного затишшя на місцях, коли лідери політичних сил не балують своїми приїздами у провінцію (вибори ж ще не скоро)?
„Вікна” повідомляли про те, що частина членів обласної організації ВО „Свобода” на чолі з головою організації Ярославом Свелебою „влилися” у ряди Української народної партії на Прикарпатті і оголосили це процесом об’єднання двох політичних сил. Реакція Олега Тягнибока була миттєвою — „зрадників” виключили зі „Свободи” і переобрали керівництво обласної партійної організації. І це незважаючи на те, що лідер обласної організації УНП Ігор Насалик та Олег Тягнибок двічі були народними депутатами і не без того, що мали дружні стосунки. А під час виборів була навіть інформація, що Ігор Насалик може балотуватися у парламент за списком „Свободи”.
Останні не вельми приємні для „Свободи” події змусили Олега Тягнибока об’їхати ледь не усю нашу область з метою наростити членство на Прикарпатті і поповнити втрачені кадри. З цією ж метою лідер „Свободи” побував у Калуші. Адже після закінчення зустрічі з калушанами відбулися, як анонсував Олег Тягнибок, „відкриті збори” міської та районної організації ВО „Свобода”. Заяви на вступ у партію того дня написали 16 калушан різного віку — від 25 до більш ніж 60 років. Головою Калуської міськрайонної організації „Свободи” було обрано калушанина Ярослава Кінаша, 1966 р. н., лікаря пологового будинку, батька двох дітей.
А 16 грудня „Свобода” проведе в Івано-Франківську потужну піар-акцію— презентацію обласної і міської партійних організацій, яка закінчиться показом вистави „УБН”. Показово, що саме з цією культовою виставою кілька років тому актори Львівського драматичного театру ім. М. Заньковецької побували у Калуші на запрошення… Ігоря Насалика.

Українці
відчули момент внутрішньої зради
У цьому, переконаний Олег Тягнибок, — головний урок Майдану. Нині підняти людей на новий майдан практично неможливо.
— Потрібно, щоб підросло вже нове покоління — стверджує лідер „Свободи”. — Не можна говорити про помилку нації. Адже українці настільки були принижені кучмівськими бандюками, що сліпо повірили у кумира, який не мав ані ідеології, ані команди. Кумир без апостолів — завідомо програшний варіант.
Наступною помилкою Ющенка Олег Тягнибок вважає відмову від ведення національної політики. Чому про голодомор заговорили тільки зараз? Крім того, Президент відмовився від люстрації. За твердженням Олега Тягнибока, після виборів він написав листа до Віктора Ющенка про оприлюднення списків агентів КДБ. Проте досі цього не зроблено, нова влада не очистилася: „Кучмістів не просто не виштовхали з влади, а ще більше набрали і виправдовують”, — каже Олег Тягнибок.
На думку Олега Тягнибока, швидше за все, між Ющенком і Кучмою були домовленості. Адже Кучма нині — почесний пенсіонер. Крім того, всі соратники Кучми добре прилаштовані. „Гармонійне злиття кучминих дітей відбулося”, — резюмує Олег Тягнибок.
Нині, як повідомив лідер „Свободи”, Янукович з Ахметовим хочуть відмінити публічні вибори президента, перенісши їх у стіни Верховної Ради, щоб Президента обирав не народ, а парламент. Крім того, обговорюється ідея, аби в Україні залишилися тільки дві партії, які нібито і змагатимуться на виборах: „Але обоє вони — діти Кучми, тільки у різних шаликах!”.
Нині, за словами Олега Тягнибока, рейтинг Віктора Ющенка складає всього 7% (у найгірші часи у Кучми рейтинг був вищим). І це при тому, що, як стверджують політологи, критична маса людей, які у будь-які часи завжди підтримують владу, — 8%. „Тому для Ющенка обрання Президента парламентом — цьом! супер! вась-вась!”, — переконував калушан Олег Тягнибок. Лідер „Свободи” озвучив і зовсім, на перший погляд, хворобливу ідею: у „донецьких” є план обрання у парламенті Президентом Рената Ахметова.

„Свобода”
готова до об’єднання, але…
На зустрічі з калушанами Олег Тягнибок торкнувся і замусоленої вже теми об’єднання правих сил у так звану правицю. На думку лідера „Свободи”, об’єднання на зразок „Нашої України” — крах. Крім того, на правому політичному фланзі немає сильніших, які б поглинули слабших.
Механізм об’єднання „Свобода” бачить єдиний: саморозпуск усіх партійних організацій і формування єдиної політичної партії.
Як „ідейно близькі” партія Олега Тягнибока бачить КУН, але без Льоні-„Мерседеса” (Олексія Івченка. — Авт.) і Українську народну партію, оскільки у цих політичних сил — схожі ідеологічні засади. Цього тижня, до речі, мало відбутися спільне засідання політрад „Свободи” і УНП. За словами Олега Тягнибока, він має кілька запитань: відношення УНП до українського націоналізму і де перебуває УНП — у владі чи в опозиції?
„Імовірними союзниками” ВО „Свобода” бачить ГП „Пора”, НРУ, який теж повинен визначитися з лідером, і групу „трьох К” — Катеринчука, Князевича і Кириленка. „Ситуативним союзником” для „Свободи” є БЮТ.
Проголосивши принципи і можливих партнерів, Олег Тягнибок все ж особисто мало вірить у таке об’єднання: „Я не хочу об’єднання з іншими партіями — це марна трата часу. Треба об’єднувати українців! Скільки це буде часу — я не знаю”.

„Є різниця між українцями і громадянами України. З нас роблять кашу, щоб ми не усвідомили себе титульною нацією… Чому досі голод в Україні у 1932-1933 роках не визнано геноцидом української нації? Адже тоді Генпрокуратура має відкрити кримінальну справу, а Україна — звернутися до Москви за матеріальною компенсацією. Жителі Ізраїлю дотепер отримують відшкодування за Голокост. Чому Верховна Рада не хоче визнання геноциду? Бо там тільки 36% етнічних українців, та й ті у переважній більшості — яничари. Чи будуть неукраїнцям боліти оті кістки? Це все одно, якби ми побували на похороні китайця. Так, ми би сумували. Але нас би це не зачіпало!.. Я не просто буду жити — я буду мстити!”
Олег Тягнибок.